РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/4706/12
20.09.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді - Хіневич А.М.
при секретарі - Рожкові В.Є
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Управління у справах дітей, сім’ї, молоді Сімферопольської районної державної адміністрації, про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою в смт. Гвардійське, Сімферопольського району по вул. Інтернаціональній, 42, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_5 про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що розташована в смт. Гвардійське, по вул. Інтернаціональній, 42, зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні позивачу зазначеною земельною ділянкою та виносу з ділянки належного відповідачам майна. Свої вимоги позивач мотивував тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка у Сімферопольському районі смт. Гвардійське, по вул. Інтернаціональній, 42. На зазначеній земельній ділянці розпочато будівництво житлового будинку. У вказаний недобудований будинок у 2008 році без дозволу позивача вселився відповідач, який є сином дружини позивача, померлої у 2008 році, та вселив свою родину. Позивач позбавлений можливості добудувати домоволодіння, ввести його в експлуатацію та тим самим використовувати належну йому земельну ділянку за її призначенням, оскільки відповідачі відмовляються звільнити земельну ділянку добровільно.
У судовому засіданні позивач не з’явився, надав письмову заяву, в якій свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, усунути йому перешкоду у користуванні належним йому майном, зобов’язати відповідачів звільнити належну йому земельну ділянку.
Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі угоди, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, у минулих судових засіданнях проти позову заперечував, стверджував, що проживає на земельній ділянці, що належить позивачу, правомірно, оскільки він із дружиною за власні кошти відремонтували в недобудованому будинку дві кімнати, коридор, ванну. Більш того, зазначена недобудована будівля зводилася у період перебування позивача у шлюбі з матір’ю відповідача, після смерті якої відповідач ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем, зазначена недобудова є сумісною власністю позивача та матері відповідача, внаслідок чого відповідачу в порядку спадкування перейшла належна його матері частина.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, але у минулому судовому засіданні пояснила, що вона не проживає на земельній ділянці по вул. Інтернаціональна, 42 в смт. Гвардійське значний час. Вона повернулася та проживає за місцем своєї реєстрації разом з неповнолітньою ОСОБА_5
Третя особа участь свого представника у судовому засіданні не забезпечила, надала письмову заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності їх представника, при вирішенні позову просили враховувати інтереси неповнолітніх осіб.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини по справі, вивчивши надані сторонами докази, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, суд вважає за можливе позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Гвардійської селищної ради від 22.10.1997 року №115 ОСОБА_2 було дозволено будівництво житлового будинку на земельній ділянці, розташованій в смт. Гвардійське по вул. Інтернаціональна, 42, що була виділена йому Рішенням виконавчого комітету Гвардійської селищної ради від 17.09.1997 р. №104. (а.с.6)
На підставі рішення Гвардійської селищної ради від 14.12.2007 р. ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЕ №805270 про право власності на земельну ділянку площею 0,1039 га, що розташована за адресою: Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Інтернаціональна, 42. (а.с.5)
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що земельна ділянка по вул. Інтернаціональній, 42 в смт. Гвардійське належить на праві приватної власності ОСОБА_2. На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_2 в період перебування у шлюбі з ОСОБА_8 розпочали будівництво житлового будинку. У 2008 році у недобудову вселився син ОСОБА_8 від іншого шлюбу, а пізніше він перевіз до недобудови свою дружину, ще пізніше – у них народилася дитина. Після вселення до недобудови ОСОБА_3 провів ремонт двох кімнат, коридору, ванної. Дозволу на вселення до недобудови, що розташована на земельній ділянці ОСОБА_2, останній ОСОБА_3 не давав, проведення ремонтних робіт позивач не узгоджував, угоди про проживання на земельній ділянці відповідачів між ними та позивачем не укладалося, на вимоги ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку відповідач відповідає відмовою, у недобудову не впускає. Витрати на електроенергію, газ та воду, що підведені до земельної ділянки, відповідачі не сплачують. Позивач не має можливості закінчити будівництво житлового будинку, та використати надану йому для будівництва земельну ділянку за її цільовим призначенням.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він допомагав відповідачу ОСОБА_3 проводити ремонт у недобудованому будинку, що розташований по вул. Інтернаціональна, 42, в смт. Гвардійське. Кому належить земельна ділянка, на якій розташована зазначена недобудова, йому невідомо, чи дозволив ОСОБА_3 зайняти земельну ділянку ОСОБА_2, він не знає.
Відповідно до даних з адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУ МВС України в АРК ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із дочкою ОСОБА_5. (а.с.12, 31)
Згідно даних з Сімферопольської районної державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті 11.04.2008 р. ОСОБА_8 не заводилася.
Так, правовідносини сторін регулюються статтями 316, 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, статтями 78, 90, 152 Земельного кодексу України.
Цивільним кодексом України частиною 1 статті 316 встановлено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України полягає у праві особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, при цьому власник здійсню своє право власності на власний розсуд, що передбачено ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України.
Право власності на землю відповідно до ст.78 Земельного кодексу України також полягає у володінні, користуванні і розпорядженні земельною ділянкою.
Матеріалами справи встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1039 га, розташованої по вул. Інтернаціональна, 42 в смт. Гвардійське.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Пунктом «а» частини 1 статті 90 Земельного кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; самостійно господарювати на землі.
При судовому розгляді справи було встановлено, що позивач бажає здійснити своє право користування зазначеною земельною ділянкою за призначенням, добудувати житловий будинок, однак проживання відповідача ОСОБА_3 на земельній ділянці позивача перешкоджає йому у здійсненні цього права власності.
З представлених позивачем доказів судом також було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 дозволу на вселення до недобудови, розташованої на земельній ділянці, від її власника не отримував, відповідачі мають зареєстроване у встановленому порядку місце проживання, яким не є земельна ділянка, що належить на праві приватної власності позивачу, факт проживання на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 не заперечував.
Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом застосування передбачених законом способів.
Власник майна має право на підставі ст.391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_2 щодо усунення перешкоди у користуванні ним земельною ділянкою та зобов’язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у цьому, а також зобов’язання ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку шляхом виносу особистих речей та меблі з земельної ділянки, розташованої в Сімферопольському районі, смт. Гвардійське, по вул. Інтернаціональній, 42 є обґрунтованим і підлягає задоволенню в цій частині.
Разом з тим, що стосується зобов’язання ОСОБА_4 та неповнолітньої ОСОБА_5 не чинити перешкоди у користуванні позивачу належною йому ділянкою та зобов’язання їх звільнити земельну ділянку, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_5 на земельній ділянці не проживають, що підтвердили свідки, відповідач ОСОБА_3, а також не заперечував сам позивач.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 78, 90, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.10,60,212,214, 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Управління у справах дітей, сім’ї, молоді Сімферопольської районної державної адміністрації, про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою в смт. Гвардійське, Сімферопольського району по вул. Інтернаціональній, 42, – задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Інтернаціональна, 42.
Зобов’язати ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку шляхом виносу особистих речей та меблі з земельної ділянки, розташованої в Сімферопольському районі, смт. Гвардійське, по вул. Інтернаціональній, 42, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі державного акту ЯЕ №805270, виданого 12.08.2008 р.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 108 грн.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У судовому засіданні 20.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя