РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/3750/12

03.07.2012            року                                                                                м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Шаратова Ю.А.,

при секретарі: Уржумовій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, з якою проживає дитина,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи позов наступним. ОСОБА_2 не приймає участі у утриманні дитини, категорично відмовляється допомагати матеріально, але працює та має стабільний прибуток, у зв’язку з чим позивачка вважає, що з відповідача необхідно стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини прибутку на утримання дитини щомісячно до її повноліття, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, та 500 гривень щомісячно на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку у зв’язку з тим, що на теперішній час вона не працює тому, що здійснює догляд за дитиною.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовну заяву, просила її задовольнити.

Відповідач до судового засідання з’явився, позов визнав частково, а саме в частині стягнення аліментів на утримання дитини, в іншій частині просив відмовити в задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні відносини регулюються Главою 15 Сімейного кодексу України.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторони у шлюбі не перебували, але мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, згідно з вказаним свідоцтвом батьком дитини є ОСОБА_2. /а.с. 4/

Позивачем судовий збір не сплачувався.

Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, позивачем та відповідачем не заперечуються.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у Декларації прав дитини, прийнятій 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи, проголошені у Конституції України, Сімейному кодексі України, Закону України «Про охорону дитинства».

Частиною другою статті 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до частини четвертої статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Статтею 180 СК України, передбачений обов’язок батьків по утриманню своєї дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідач не виконує цей обов’язок належним чином, чим порушує права дітей на утримання їх батьками, а також утримує не працюючу дружину, з якою проживає дитина.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

При визначенні розміру аліментів суд також виходить із вимог ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України про те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що відповідач працездатний, офіційно працевлаштований, свій обов’язок по утриманню дитини визнає, не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини від його заробітної плати, але просив відмовити в задоволені позову в частині стягнення грошових коштів в сумі 500 гривень щомісячно на утримання дружини з якою проживає дитина тому, що його заробітна плата складає близько 2000 гривень, також зазначив, що добровільно сплачував аліменти в сумі 500 гривень щомісячно, зокрема за червень 2012 року, що підтверджується копіями квитанцій долучених до матеріалів справи, оригінали були досліджені в судовому засіданні. /а.с. 15/.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, а також ту обставину, що утримувати дитину повинні як мати, так і батько, суд приходить до висновку, що на користь позивачки на утримання дитини необхідно стягнути аліменти, але враховуючи матеріальне становище відповідача суд вважає, що позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини необхідно задовольнити частково, а також у зв’язку з тим, що відповідачем сплачувались аліменти в сумі 500 гривень з березня 2012 по червень 2012 включно, суд вважає доцільним зарахувати суму грошових коштів сплачених відповідачем у червні як виконання обов’язку в утримані дружини відповідно до рішення суду за червень та липень місяці 2012 року, та часом початку стягнення аліментів на утримання дружини вважати з 01 серпня 2012 року.

Зазначене рішення не перешкоджає сторонам у подальшому звертатись до суду, згідно ст. 192 СК України, з вимогою про зміну розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, стану здоров’я та в інших передбачених законодавством випадках.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись статтями 181,182, 183, 184, 191 СК України, статтями ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/3 частини від прибутку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.05.2012 року і до досягнення дитиною повноліття, а також 250 гривень щомісячно на утримання ОСОБА_1, починаючи з 01.08.2012 року і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.

В іншій частині позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів на утримання дитини, у межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 107,3 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя