РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/4545/12
02.08.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Хіневич А.М.
при секретарі - РОжкові В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади виконавчого комітету Широківської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -
в с т а н о в и в:
12 липня 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до Територіальної громади виконавчого комітету Широківської сільської ради Сімферопольського району, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він як спадкоємець за заповітом ОСОБА_4, після смерті 24.11.2011 р. якого залишилася спадщина у вигляді домоволодіння №5 з господарськими спорудами по вул. Українській в с. Широке Сімферопольського району АР Крим, не має можливості оформити право власності на спадкове майно, внаслідок відсутності реєстрації прав власності на згадане нерухоме майно у встановленому на даний час порядку.
У судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволені.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за їх відсутності.
Треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, належно повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін, без фіксування технічними засобами відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши обставини по справі, вивчивши надані сторонами докази, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, суд вважає за можливе позов задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
У 1985 році ОСОБА_4 придбав у приватну власність за договором купівлі-продажу у Державного племінного заводу жилий будинок за адресою: с. Широке, вул. Українська, 5, Сімферопольського району, АР Крим, виплативши за нього всю суму його вартості. (а.с.19, 39).
Право власності ОСОБА_4 на придбане ним домоволодіння, розташоване за адресою: Сімферопольський район, с. Широке, вул. Українська, 5, було зареєстровано у погосподарській книзі Широківської сільської ради Сімферопольського району, у встановленому на той час порядку. (а.с.29, 57)
25.06.1997 р. рішенням виконавчого комітету Широківської сільської ради Сімферопольського району АР Крим Ященку ОСОБА_5 передано у власність земельна ділянка площею 0,06 га, що розташована в Сімферопольському районі с. Широке по вул. Українській, 5. (а.с.31) .
Відповідно до п.20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 р. і погодженої Верховним Судом Української РСР 15.01.1966 року, яка діяла до 13 грудня 1995 року, право власності фізичної особи на жилий будинок може підтверджуватися записом у погосподарській книзі сільської ради. Саме на підставі цього запису виконком місцевої ради приймає рішення про оформлення права власності на будинок з видачею власнику відповідного свідоцтва.
Згідно ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Обов'язковість державної реєстрації права власності на нерухоме майно встановлена п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р.. В той же час приписами ч.4 ст.3 цього Закону (в редакції №1878-VI від 11.02.2010) зазначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Реєстрація речових прав на нерухомість, їх обтяжень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
При житті ОСОБА_4 склав заповіт, яким все майно, яке йому належало на день смерті, заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.10)
24.11.2011 р. ОСОБА_4 у віці 76 років помер, місце смерті: м. Севастополь (актовий запис №1329 від 25.11.2011 р. відділу державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі), що підтверджено свідоцтвом про смерть серії 1 – АС №042056. (а.с.9)
Після смерті 24.11.2011 р. ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається в тому числі з домоволодіння №5 з господарськими спорудами по вул. Українська в с. Широке Сімферопольського району АР Крим, право власності на яке за життя спадкодавця визнано і зареєстроване за ним у погосподарській книзі сільської ради, відповідно до діючого на той час законодавства.
Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння №5 по вул. Українській в с. Широке, а також повідомлення Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації від 02.07.2012 р. №1136 на момент смерті спадкодавця домоволодіння за зазначеною адресою складалося із основної будівлі з прибудовами, шести сараїв, підвалу, літньої кухні та гаражу, які були побудовані до 1991 року. Інвентаризаційна вартість будинку складає 126324 грн. (а.с.50-61, 33).
Із наданої Сімферопольською районною державною нотаріальною конторою спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_4 про свої права спадкоємців заявили позивач – який є сином спадкодавця та спадкоємцем за заповітом. Інші спадкоємці про свої права на спадкове майно не заявили. (а.с.66-69)
Заповіт на час смерті ОСОБА_4 не скасований та не змінений. (а.с.10 зворот).
Відповідно до погосподарської книги позивач (спадкоємець за заповітом) був зареєстрований разом із спадкодавцем – ОСОБА_4, і, як вбачається із свідоцтва про смерть та даних паспорта позивача, смерть спадкодавця зареєстрована відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі, тобто за місцем реєстрації позивача. (а.с.8,9)
Інші спадкоємці за законом, які були зареєстровані за місцем проживання спадкодавця, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – сини спадкодавця, до нотаріальної контори з заявою про свої права на обов’язкову частку на зверталися, надали суду заяву, в якій не заперечували проти задоволення позову. (а.с.66-69, 72-73)
Правовідносини сторін із прийняття спадщини регулюються статтями 1216-1223, 1233-1236, 1247, 1268-1270, 1273-1274, 1296 Цивільного кодексу України.
Пунктом 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3.03.2004 р. №20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. за №283/8882, встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документу, витяг з Реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до Рішення Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації від 03.07.2012 р. № «2-7/102» у видачі витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (жилий будинок), розташоване за адресою: Сімферопольський район, с. Широке, вул. Українська, 5, відмовлено, і зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів. (а.с.23)
Оскільки правовстановлюючий документ на спірний будинок відсутній і право власності на нього у встановленому законом порядку ні за ким не зареєстровано, позивач – ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на це майно в нотаріальній конторі.
За таких обставин звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 – батька позивача - відповідає вимогам закону.
З урахуванням викладеного, вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Визнаючи за позивачем в порядку спадкування за заповітом право власності на домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами) №5 по вул. Українській в с. Широке Сімферопольського району, суд виходить з того, що домоволодіння належало спадкодавцеві на праві власності, яке було зареєстровано і визнано у погосподарській книзі сільської ради, відповідно до чинного на той час законодавства.
Позивач є спадкоємцем за заповітом та у встановленому законом порядку звернувся у нотаріальну контору для прийняття спадщини, що залишилася після смерті 24.11.2011 року спадкодавця.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Право власності позивачем набуте правомірно на підставах, що встановлені законом.
Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади виконавчого комітету Широківської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, задовольнити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право приватної власності в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташований за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с. Широке, вул. Українська, 5, та належав померлому 24 листопада 2011 року ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.М. Хіневич
Суддя