Справа №1806/2-2837/11
Провадження №2/1806/265/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2012 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого – судді Катрич О.М.
при секретарі –П»янтківському А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом, який мотивує тим, що 22.04.2008 року приватний нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчила довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважила відповідачів здавати в оренду, передавати в позичку, заставляти в забезпечення зобов’язань, продати за ціну і па умовах на розсуд уповноважених (діяти кожному окремо) належний їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ СІС №197606, виданого 07.05.2002 р. Сумським ОРРВ, автомобіль марки ГАЗ 2402, 1983 року випуску, реєстраційний номер 14 119 СА, зареєстрований 07.05.2002 року Сумським ОРРВ, а також па період дії цієї довіреності експлуатувати (керувати) цей автомобіль па території України та за її межами. Дану довіреність вона підписала, хоча фактично у неї не було бажання цього робити, під час проблем зі здоров’ям та сімейними труднощами, та (як пізніше з’ясувалося) в силу свого похилого віку повністю не розуміла значення та можливих наслідків даних дій. 19.05.2008 року довіреність було скасовано нотаріусом за її заявою і з того часу на її неодноразові вимоги повернути назад належний їй автомобіль відповідачі відмовляли, у зв»язку з чим вона зверталася до міліції, що не дало позитивних результатів. У зв»язку з такими незаконними діями відповідачів вона нервувала, таким чином погіршився стан здоров»я, враховуючи її похилий вік. Просить суд витребувати з чужого незаконного володіння автомобіль марки ГАЗ 2402 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ СІС №197606, виданого 07.05.2002 р. Сумським ОРЕВ; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн.; у випадку неможливості витребування з чужого незаконного володіння автомобіль марки ГАЗ 2402, реєстраційний номер 14119СА в натурі, стягнути вартість автомобіля в грошовому еквіваленті.
У судових засіданнях позивачка та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідачі та представник ОСОБА_6 позов не визнали, пояснюючи, що 22.04.2008 року між ОСОБА_7, у якого була генеральна довіреність від позивачки, та ОСОБА_2 був укладений усний договір про купівлю- продаж автомобіля ГАЗ 2402 держномер 14119СА, який належав позивачці на праві власності. За даний автомобіль ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_7 1200 доларів США. Позивачка на прохання ОСОБА_7 видала ОСОБА_2 генеральну довіреність від першої особи, яка була засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_8, а ОСОБА_7 видав розписку про отримання грошових коштів. Тобто, відповідач на законних підставах придбав автомобіль і їм володів, але 2 роки тому він здав його на металобрухт до ТОВ «Сумивтормет» разом із свідоцтвом, а тому автомобіль у нього відсутній. Вважаєє, що висновок експерта є не зрозумілим і нечітким,сума 10 551 грн. є несправедливою. Що ж стосується моральної шкоди, то вона є необґрунтованою, так як ОСОБА_1 багато років взагалі не цікавилася цим автомобілем. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Приватний нотаріус ОСОБА_4 в суді пояснила, що 19.05.2008 року довіреність, видана ОСОБА_1 за її заявою була скасована, про що зазначено в Реєстрі довіреностей. Так, дійсно 22.04.2008 року до неї звернулася позивачка з проханням посвідчити довіреність на продаж автомобіля , що і було зроблено. Позивачка перебувала в нормальному стані, її дієздатність була перевірена.
Свідок ОСОБА_9 , яка є донькою позивачки в суді зазначила, що про видачу довіреності своєю матір»ю вона знала, але у нотаріуса присутня не була. Через декілька років до них додому приїжджав відповідач , але яка розмова між ними велася вона не чула.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що позивачки дійсно належить автомобіль» Волга», на якій їздив її онук ОСОБА_11, у 2008 році вона видала довіреність, якого змісту не знає, але потім її скасувала і хотіла повернути автомобіль назад у свою власність, але відповідач ОСОБА_2 їй відмовляв, у зв»язку з чим, її сестра дуже нервувала і скаржилася на стан здоров»я.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що на роботі його познайомили з хлопцем, у якого була довіреність з правом продажу автомобіля» Волга», він його придбав, але як йому повідомили, що він вже не зможе його продати. Тоді, він поїхав разом із ОСОБА_12, який захотів придбати у нього цей автомобіль, додому до ОСОБА_1, яка вислухавши ситуацію, погодилася виписати генеральну довіреність на ОСОБА_2, який потім спротив йому 1000 доларів США. Зазначає, що машина була в поганому стані.
Свідок ОСОБА_3, який є сином відповідача зазначив, що у 2008 році його батько купив автомобіль « Волга» за 1 300 доларів США по генеральній довіреності , але право власності на себе він не переоформляв у ДАІ. Вказує, що згодом цей автомобіль попав у ДТП і його здали на металобрухт в ТОВ «Сумивтормет» разом із свідоцтвом про реєстрацію.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв»язку з наступним.
Так, 22.04.2008 року приватний нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчила довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважила відповідачів здавати в оренду, передавати в позичку, заставляти в забезпечення зобов’язань, продати за ціну і па умовах на розсуд уповноважених (діяти кожному окремо) належний їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ СІС №197606, виданого 07.05.2002 р. Сумським ОРРВ, автомобіль марки ГАЗ 2402, 1983 року випуску, реєстраційний номер 14 119 СА, зареєстрований 07.05.2002 року Сумським ОРРВ, а також па період дії цієї довіреності експлуатувати (керувати) цей автомобіль па території України та за її межами з правом передоручення і яка діяла ло 22.04.2018 року. (а.с. 9) 19.05.2008 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про скасування цієї довіреності (а.с. 10), в результаті чого вона була скасована, про що було зроблено запис в реєстр вчинених нотаріальних дій (а.с. 53-55) Більше ніяких довіреностей ОСОБА_1 до цього часу і після нього не видавала, що підтверджується повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей (а.с. 101- 103)
Як убачається з відповіді Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумскькій області ОСОБА_1 зверталася із азявою про факт неповернення їй автомобіля ОСОБА_2, в ході перевірки якого з ним була проведена профілактична бесіда, і останній зобов»ячався повернути автомобіль у разі повернення коштів, витрачених ним на його придбання. (а.с. 32-38) Згідно розписки без дати її складання, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_13 за 1 300 доларів США автомобіль НОМЕР_1 (а.с. 58)
Відповідно до листа УДАІ в Сумській області від 25.01.2012 року № 10/356 автомобіль НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 та 23.05.2008 року накладено арешт на підставі скасування довіреності приватним нотаріусом ОСОБА_4 (а.с. 84) Також, листом ДАІ від 18.05.2012 року повідомлено, що останній раз цей автомобіль проходив державний технічний огляд 04.07.2007 року. 9а.с. 114) Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.05.2008 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. (а.с. 115) ОСОБА_12 ПАТ « Сумивтормет» від 19.06.2010 року № 81 підтверджено, що ОСОБА_2 ніколи не був клієнтом цього товариства. (а.с. 124)
Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 35/137 від 14.09.2012 року середня ринкова вартість технічно справного, підготовленого до продажу автомобіля … складає 10 551 грн. (а.с. 134-144)
Копіями виписок з історії хвороби убачається, що ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Сумському обласному госпіталі інвалідів ВВВ в період часу з 25.07.2008 по 15.08.2008 року та з 19.01.2011 року по 10.02.2011 року із захворюванням серця. (а.с. 56-57)
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує у двадцять та більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.
Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), згідно з п. 2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб. Відповідно до п. 4 зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Згідно з п. 44 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за ОСОБА_1 Заява від останньої про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався.
Відповідно до п. 8 зазначених Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1 до цих Правил; договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль. Бланки довідок-рахунків є бланками суворого обліку і виготовляються в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №283.
Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не укладався, а тому посилання відповідачів як на підставу набуття права власності на автомобіль на підставі довіреності від 22.04.2008 року та розписки, яка видана ОСОБА_13 є безпідставним, тому що суперечить вищезазначеним вимогам закону. Більш того, ніякими доказами не підтверджено, що ОСОБА_13 якимсь чином мав відношення до спірного автомобіля, адже як зазначено в Єдиному реєстрі довіреностей, ОСОБА_1 видавала тільки одну довіреність на відповідачів.
За своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені довірителя. Тому, доводи відповідачів не заслуговують на увагу про набуття ними права власності на спірний автомобіль.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Проаналізувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що право власності позивачки порушено, а тому необхідно витребувати з незаконного володіння відповідачів автомобіль ГАЗ 2402, 1983 року випуску, д.н. 14119СА та зобов»язати їх повернути його ОСОБА_1 разом із свідоцтвом про реєстрацію ТЗ СІС №197606, виданого 07.05.2002 р. Сумським ОРВВ . Що ж стосується вимог про стягнення з відповідачів вартості автомобіля в грошовому еквіваленті, то відповідачами не доведено своїх доводів з приводу того, що у них немає в наявності на даний час цього майна, так як згідно листа ПАТ « Сумивтормет» від 19.06.2010 року № 81 ОСОБА_2 ніколи не був клієнтом цього товариства. Тому , з метою уникнення неоднозначного тлумачення висновків суду сторонами та в послідуючого на стадії виконання судового рішення , на час розгляду справи підстав для стягнення вартості автомобіля з відповідачів на користь позивача у суду немає, оскільки сторонами не доведено про неможливість повернення автомобіля в натурі.
Не можна взяти до уваги пояснення ОСОБА_3 що вона не має жодного відношення до цього автомобіля, оскільки довіреність була видана також і на її ім»я, проти цього вона не заперечувала, разом з цим, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з неї моральної шкоди, адже позивачкою не доведено, що внаслідок дій безпосередньо ОСОБА_3 остання їй спричинила моральну шкоду, так як вона до неї не зверталася з вимогами про повернення автомобіля, а тільки до її батька.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України, а також у випадках, передбачених ЦК України, зокрема ст. 386 цього кодексу- засади захисту права власності. А тому , керуючись принципами розумності, справедливості та виваженості суд вважає, що ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_1 неповерненням автомобіля у власність була заподіяна моральна шкода в сумі 500 грн.
Статтями ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідачів у дольовому порядку необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі по 8 грн. 50 коп. з кожного та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи , тобто по 60 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 174, 212-215 ЦПК України, ст..ст.23, 386, 387,392,208 ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіль ГАЗ 2402, 1983 року випуску, легковий універсал - В, кузов (коляска) №37617, шасі (рама) №860739, реєстраційний номер 14119СА, якій зареєстрований за ОСОБА_1 разом із свідоцтвом про реєстрацію ТЗ СІС №197606, виданого 07.05.2002 р. Сумським ОРВВ та зобов»язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути це майно ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в дольовому порядку 120 грн. витрат за інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, тобто по 60 грн. з кожного та по 8 грн. 50 коп. судового збору з кожного.
В решіт позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М. Катрич