Справа № 2-3938/11

Номер провадження 2/1109/218/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

складі:

головуючого судді           - Павелко І.Л.

при секретарі            - Сагайдак О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 о особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3»ї Олексіївни, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири ,який порушує публічний порядок незаконного заволодіння майном, визнання недійсним державної реєстрації, витребування житла ,виселення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 о особі представника ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3»ї Олексіївни, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, корп.5 в м. Кіровограді укладеного між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_3»ї Олексіївни від 06.03.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу по реєстру №586 таким, який порушує публічний порядок незаконного заволодіння майном, витребування житла , визнання недійсним державної реєстрації в органах БТІ, виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, корп.5 в м. Кіровограді з особами які там знаходяться без відповідних підстав, стягнути судовий збір в сумі 08 грн.50 коп. ,за інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 37 грн. витрати на проведення експертизи в розмірі 942 грн.72 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, корп.5 в м. Кіровограді був укладений між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_3»єю Олексіївною 06.03.2007 року та посвідченний приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу по реєстру №586 на підставі підробленої довіреності наданої нібито ОСОБА_1 – гр. ОСОБА_6. Посилаючись на висновки експертизи вказує, що підпис на довіреності виконаний не нотаріусом та печатка не та якою

користується нотаріус ОСОБА_7 м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу - ОСОБА_8 області по реєстру№1с-2471.

Представники відповідачів ОСОБА_3,ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали , пояснивши, що це не публічно правовий спір, а крім того спірна квартира належала подружжю ОСОБА_6 ,тому ОСОБА_1 не може пред»являти права на всю квартиру. Вважають, що позивач не довів про відсутність волевиявлення позивача про відчуженні квартири, тому відповідно не може вимагати виселення.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, представників ОСОБА_3 та ОСОБА_5, дослідавши матеріали справи суд находить позовні вимоги представника позивача такими ,що задоволенню не підлягають.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебуваючи в шлюбі придбали на ім»я ОСОБА_1 кв.№45 по вул. Г.Сталінграда буд.№12, корп.5 в м. Кіровограді.

Відповідно до довіреності виданої нібито ОСОБА_1 на ім»я ОСОБА_6 11.09.2007 року(а.с.8), ОСОБА_6 згідно договору купівлі – продажу від 06.03.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 продав вищевказану квартиру ОСОБА_3»ї Олексіівні (а.с.10,11,159).

В подальшому відповідно до договору купівлі-продажу від 24.10.2009 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_10 ОСОБА_3»я Олексіівна продала спірну квартиру ОСОБА_4 (а.с.161,162).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 27.03.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_11 ОСОБА_4 продав спірну квартиру ОСОБА_5 (а.с.163-165).

Як вбачається з Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» в п.18 встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним

національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Представником позивача не надано доказів про можливість визнати договору купівлі – продажу кв.№54 по вул. Г.Сталінграда ,буд.№12, корп.5 в м. Кіровограді від 06.03.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9О укладеного між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_3»єю Олексіївною як такий, що порушує публічний порядок.

Винні особи не встановлені та не притягнуті до кримінальної відповідальності. Представником позивача не пред»явлені позовні вимоги щодо визнання договору купівлі продажу спірної квартири недійсними.

Крім того представником позивача не оскаржується довіреність, яку нібито надала позивач гр. ОСОБА_6. А визнання недійсним договору купівлі продажу без вимог про визнання довіреності недійсною взагалі неможливо.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи№2819,2820/02,03 від 29.08.2012 року підпис від імені титаренко Л.Г. зображення якого міститься у електрофотокопії довіреності від 11.09.1007 року на підставі якої була відчужена кв.№54 по вул.Г.Сталінграда,12 в м. Кіровограді виконана на самою ОСОБА_7; відтиск печатки на електрофотокопії довіреності від 11.09.1007 року та відібраних зразків виконані різними відтисками (а.с.38-42).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України визначено ,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання

право чинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК.

Оскільки договір купівлі-продажу від 06.03.2007 року та довіреність на підставі якої відбулося відчуження АДРЕСА_2, корп.5 в м. Кіровограді не оскажувався, а відповідно не визнаний назаконним, тому в позовних вимогах про визнання недійсним державної реєстрації в органах БТІ, виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, корп.5 в м. Кіровограді з особами які там знаходяться без відповідних підстав суд відмовляє.

Представником позивача вибраний спосіб захисту порушених прав позивача який не передбачений діючим законодавством.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд відмовив в задоволенні позовних вимог позивача, тому суд відмовляє в стягненні на його користь судового збору в сумі 08 грн.50 коп. ,за інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 37 грн. витрати на проведення експертизи в розмірі 942 грн.72 коп..

На підставі ст.ст.203, 215,228,388 ЦК України,                              

Керуючись ст.ст.88, 213-218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 о особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3»ї Олексіївни, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, корп.5 в м. Кіровограді укладеного між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_3»ї Олексіївни від 06.03.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу по реєстру №586 таким, який порушує публічний порядок незаконного заволодіння майном, витребування

житла , визнання недійсним державної реєстрації в органах БТІ, виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, корп.5 в м. Кіровограді з особами які там знаходяться без відповідних підстав, стягнення судового збору в сумі 08 грн.50 коп. ,за інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 37 грн. витрати на проведення експертизи в розмірі 942 грн.72 коп. – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда

ОСОБА_12