Справа № 2-а-4557/11

2-а/1003/833/2012

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд у складі:

головуючий –                    суддя Голуб А. В. ,

при секретарі –                    Руденко Н. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання відповідача провести перерахунок і виплату доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 31.10.2011 року звернувся до суду з вказаним позовом в порядку адміністративного судочинства посилаючись на те, що відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право як непрацюючий пенсіонер на щомісячну доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата йому не проводиться. Оскільки відповідач відмовився призначати і виплачувати йому вказану доплату до пенсії, то позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні призначення та виплати доплати до його пенсії згідно ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов’язати відповідача призначити, та виплачувати доплату до пенсії позивача згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її в розмірі мінімальної заробітної плати з встановленої Законом України “Про державний бюджет України” з 01.08.2011 року та з подальшою виплатою.

02.11.2011 року суддею було відкрито провадження по вказаній справі відповідно до КАС України в порядку скороченого провадження.

Ухвалою судді від 29.05.2012 року справу було призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.06.2012 року.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.

Представник відповідача до суду не з’явився, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, письмові заперечення на позов суду не надав.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м. Білій Церкві як непрацюючий пенсіонер, а також з матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований і постійно проживає в м. Білій Церкві, яке згідно постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /в редакції до 01.01.2008 року/ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

А згідно ч.1 вказаної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.

Отже, непрацюючі пенсіонери, відповідно до Закону мають право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Також встановлено, що вказана доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам проводиться відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З відповіді відповідача на ім”я позивача вбачається, що позивач доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не отримує, оскільки позивач у 2009, 2010, 2011 роках працював. У вказаній відповіді відповідач також вказував на те, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з якими у ст. 39 Закону виключено норму, яка передбачає призначення непрацюючим громадянам, які проживають на забрудненій території підвищення до пенсії, а тому з 01.01.2008 року непрацюючим пенсіонерам при призначення пенсії доплата за проживання на забрудненій території відповідно до Закону не встановлюється. Із вказаної відповіді також вбачається, що відповідач відмовив позивачу у призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу вищевказаної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення. Те, що позивач не працює з 02.08.2011 року підтверджується копією трудової книжки позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадо-ві особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана ВР України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до де-яких законодавчих актів України» у Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорноби-льської катастрофи» внесено наступні зміни, а саме: частину першу та другу статті 39 замінено однією частиною такого змісту: гро мадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених КМ України, у зв’язку з цим частину третю вважати частиною другою.

Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 визнано неконституційними де-які положення Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в т.ч. і п.28 розділу 2 Закону, відповідно до якого були вне-сені зміни до ст. 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, з 22.05.2008 року ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” діє в попередній редакції.

19.06.2011 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14.06.2011 року №3491-VІ відповідно до якого було внесено зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”. Так в п. 7 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” було вказано що, Прикінцеві положення доповнити пунктом 4 такого змісту: “4. Установити, що у 2011 році норми і положення статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №13, ст. 178 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”. На виконання вищевказаного Закону України Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року була прийнята постанова за №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, в п. 4 якої було встановлено, що підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється в таких розмірах: тим, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю –5,2 гривні. Вказана постанова набрала чинності з 23.07.2011 року.

В п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено, що у 2012 році норми і положення ст.ст. 20,21,22,23,30,31,37,39, 48,50,51,52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Постановою КМ України від 23.11.2011 року за № 1210, яка діє з 01.01.2012 р., було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, п. 15 якого встановлено, що розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, становить 5 грн. 20 коп.

Таким чином, фактично спірні правовідносини врегульовані ст. 39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», та Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», а конкретні розміри виплат визначені постановами КМ України № 745 і № 1210, на що вказано вище.

Вищевказані Закони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України, а діюче законодавство не містить норм, які б встановлювали пріоритетність одних Законів над іншими, але загальновизнаним є те, що серед двох актів однакової юридичної сили, які регулюють спірні взаємовідносини, застосуванню підлягає той, який прийнятий в часі пізніше.

25.01.2012 р. Конституційним Судом України прийнято рішення за № 3–рп/2012, в п. 3 резолютивної частини якого вказано на те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих в межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного Кодексу України, Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. за № 1-рп/99 /справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів/ зазначено, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений в ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин вони були врегульовані відповідними нормативно-правовими актами, на що вказано вище в рішенні, а тому положення, закріплені в рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 р., на дані правовідносини за період до 25.01.2012 року поширюватися не можуть.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з 28.07.2011 року необхідно застосувати при вирішенні спору норми Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови КМ України № 745, яка прийнята на виконання цього Закону, а з 01.01.2012 року – норми Закону «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та постанови КМУ № 1210, положення цих Законів неконституційними не визнавались.

Суд вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні його позову про визнання протиправними дій відповідача відносно відмови в проведенні призначення та виплати доплати до пенсії позивача за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати за період з 01.08.2011 року, та про зобов’язання відповідача провести призначення та виплачувати щомісячно доплату до пенсії позивача згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати в розмірах, визначених в Законах про державний бюджет України на відповідний рік, за період з 01.08.2011 року та з подальшою виплатою, оскільки з 19.06.2011 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14.06.2011 року №3491-VІ, та з 23.07.2011 року набрала чинності постанова КМ України від 06.07.2011 року №745. Крім вказаного, з 01.01.2012 року діють норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, та постанови КМ України від 23.11.2011 № 1210.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19,113 Конституції України, ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, постановою КМ України від 06.07.2011 року №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, постановою КМ України від 23.11.2011 року №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 6, 9, 17, 99, 183-2, 256 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя ОСОБА_2