Справа № 1109/5878/12

Номер провадження 2/1109/2743/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

при секретарі Береда Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості ІНКОПМАРК", про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідача про визнати дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2, з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони, який зареєстрований на Універсальній товарній біржі Інкопмарк-Контракт" 14 січня 1998 року, реєстраційний номер 344.

Ухвалою від 21.06.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості ІНКОПМАРК».

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили, квартира була ними придбана шляхом укладання вищевказаного договору купівлі-продажу. За неї сплачено 8390,00 грн. В даний час виникла необхідність в реалізації квартири. Оскільки договір не посвідчений нотаріально, а лише є зареєстрованим на біржі позивачі не можуть в повному обсязі здійснювати свої права власників квартири, зокрема права на її продаж. Вважають, що укладений договір є дійсним, оскільки сторони в правочині виявили бажання на його вчинення, уклали про це договір, а також послалась на обставини, які викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, проте надала до суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позову та просила розглядати справу за її відсутності (а.с. 26).

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 25).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

14 січня 1998 року позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у відповідача - ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 за договором купівлі - продажу квартири від 14.01.1998 року (далі - Договір купівлі – продажу від 14.01.1998 року).

За п. 5 Договору купівлі – продажу від 14.01.1998 року продаж квартири вчинено за 8390,00 грн., які покупці передали продавцю повністю до підписання цього договору.

Відповідно до п. 7 Договору купівлі – продажу від 14.01.1998 року покупці набувають право власності на квартиру з моменту укладення договору та реєстрації його на біржі.

Вищезазначений договір купівлі - продажу був зареєстрований Універсальною товарною біржею «Інкопмарк-Контракт», реєстраційний номер 344.

Право власності на зазначену квартиру зареєстровано в Кіровоградському обласному бюро технічної інвентаризації, що підтверджується довідкою від 19 січня 2011 року (а.с. 6).

Як було з’ясовано в судовому засіданні, позивачі бажають продати квартиру, проте їм стало відомо, що договір купівлі-продажу квартири, відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, а вказаний вище договір, зареєстрований на біржі нерухомості і не є правовстановлюючим документом.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Таким чином, через недотримання обов'язкової нотаріальної форми посвідчення договору позивачі позбавлені можливості здійснювати свої права власників вказаної квартири.

Умови Договору купівлі – продажу від 14.01.1998 року позивачами були виконані повністю, а саме було сплачено, обумовлену в договорі суму, що підтверджується п. 5 договору та було прийнято майно у фактичне володіння та користування.

Виходячи з положень до ч. 2 ст. 47 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню виникає у набувача майна з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Зважаючи на те, що позивачі та відповідач домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і те що відбулося повне виконання договору, суд приходить до висновку, що зважаючи на недотримання встановленої законом нотаріальної форми посвідчення Договору купівлі – продажу від 14.01.1998 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконали його умови, договір фактично відбувся, внаслідок чого наступили правові наслідки.

Крім того, частиною 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Судом з’ясовано, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на досягнення сторонами згоди із всіх істотних умов, позовні вимоги щодо визнання Договору купівлі – продажу від 14.01.1998 року дійсним заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України в редакції 1963 року.

За згодою позивачів судові витрати не розподіляються та залишаються по фактично понесеним стороною позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року.) ст. ст. 3, 11, 88, 118, 119, 174, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири № 90 (дев’яносто), в будинку № 64а (шістдесят чотири «а»), що знаходиться по вулиці Жовтневої революції в місті Кіровограді, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2, з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони, зареєстрований на Універсальній товарній біржі «Інкопмарк-Контракт" 14 січня 1998 року, реєстраційний номер 344.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда

ОСОБА_4