Справа № 2-5050/11

Номер провадження 2/1109/519/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючого – судді Галагана О.В.,

при секретарі - Тендюк К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 (прізвище згідно паспорта) на свою користь на утримання сина ОСОБА_3 заборгованість по аліментам в розмірі 28 908 грн. 48 коп. та пеню за прострочену заборгованість по аліментам за період з березня 1998 року по квітень 2011 року включно в розмірі 289 грн. Позовні вимоги обґрунтовані нормами права, що встановлені ст.ст.194,196 СК України.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, проте зазначав про відсутність коштів.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народився син – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25.03.1998 року з відповідача на користь ОСОБА_1 було стягнуто на утримання сина аліменти в розмірі ј частини від заробітку, щомісячно, починаючи стягнення з 25.03.1998 року по 18.05.2011 року.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_2 виданої Кіровським відділом ДВС, заборгованість відповідача станом на 01.05.2011 року становить 28 908 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину.

За положеннями ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Зазначена норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) і відповідно цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Вказане є підставою до відмови у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по аліментам.

Щодо вимоги про стягнення пені, то за положеннями ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

          Таким чином враховуючи викладене, те що суд не може вийти за межі позовних вимог, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача пені у визначеному в позові розмірі -289 грн., та за вказаний в ньому ж проміжок часу.

          На підставі викладеного, з урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів",

керуючись ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», статтями 194-197 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 289 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів за період з березня 1998року по квітень 2011року.

          В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда

ОСОБА_5