Номер справи: 2-145
Категорія: 4
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2008 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Невара О.В.,
при секретарі Каращук В.С.,
з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідачів Турика П.О., Прокопчука М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Волинської області, Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
18 лютого 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до Маневицької селищної ради Волинської області, ВАТ „Державний ощадний банк України” про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтовували тим, що їх покійна мати ОСОБА_3 за життя, будучи співвласником та спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, фактично набула право власності на вказане будинковолодіння. Також їй належали грошові вклади в Маневицькому відділенні ВАТ „Ощадбанк” на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2. Крім того, батькові позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 належав грошовий вклад в тому ж відділенні банку на рахунку НОМЕР_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 Спадщину після їх смерті своєчасно прийняли вони, ОСОБА_1, ОСОБА_2, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, оскільки постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. До складу спадщини входить усе вказане вище майно, на яке позивачі не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність на будинковолодіння правовстановлюючих документів і позасудовим порядком вирішити це питання неможливо. Посилаючись на зазначені обставини, просили суд визнати за ними в рівних частках кожному право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, грошові вклади, які належали їх покійній матері ОСОБА_3, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на грошовий вклад, який належав її покійному батькові ОСОБА_4
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у поданій до суду заяві, пояснили, що вони, як єдині спадкоємці за законом, після смерті матері ОСОБА_3 прийняли спадщину і фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, оскільки постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Через відсутність правовстановлюючих документів вони не можуть оформити своїх спадкових прав, а тому просять суд визнати за ними в рівних частках кожному право власності на спадкове майно, яке належало їх матері ОСОБА_3 Крім того, позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на грошовий вклад, який належав її батькові ОСОБА_4
Представники відповідачів Турик П.О., Прокопчук М.П. позовні вимоги визнали повністю, не заперечують проти визнання за позивачами права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, грошові вклади, що належали ОСОБА_3, в рівних частках кожному, а також не заперечують проти визнання за ОСОБА_1 права власності на грошовий вклад, який належав ОСОБА_4 Будь-якого спору щодо даного майна немає.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність” від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1228 ч. 2 ЦК України передбачено, що право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Той факт, що покійна ОСОБА_3 була власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та грошових вкладів у Маневицькому відділенні ВАТ „Ощадбанк”, а ОСОБА_4 був власником грошового вкладу в тому ж відділенні банку, крім визнання цієї обставини сторонами, підтверджується дослідженими судом рішенням виконкому Маневицької селищної ради від 14 жовтня 1963 року № 17 про надання під забудову земельної ділянки, будівельним та технічним паспортом на дане будинковолодіння, експертним висновком про відповідність житлового будинку діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам; ощадними книжками, відкритими на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_3, відповідно до яких на них оформлені вклади на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.
Родинні відносини позивачів з ОСОБА_3, як дітей і матері, та ОСОБА_1 з ОСОБА_4, як дочки і батька, підтверджуються свідоцтвом про народження НОМЕР_4, НОМЕР_5 та свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_6, які оглядались в судовому засіданні.
Довідками № 188 від 6 лютого 2008 року, виданою Маневицькою селищною радою Волинської області, № 439 від 6 лютого 2008 року, виданою Маневицьким ВУЖКГ Волинської області, будинковою книгою, які досліджувались судом, доведено факт прийняття позивачами спакового майна після смерті ОСОБА_3 З цих же довідок встановлено, що інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 являючись спадкоємцями за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, грошові вклади ОСОБА_3, а ОСОБА_1, крім того, спадкоємцем на грошовий вклад ОСОБА_4, фактично набули на них право власності. На даний час право власності на це майно ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на вказане будинковолодіння, грошові вклади ОСОБА_3 за ОСОБА_2, ОСОБА_1 відповідно за кожним в рівних частках, а на грошовий вклад ОСОБА_4 - за ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1228, 1261, 1268, 1296 ЦК України, Законом України „Про власність” від 7.02.1991 року, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_1 відповідно за кожним в рівних частках право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1, грошові вклади з нарахованими процентами та компенсацією, що знаходяться в Маневицькому ТВБВ № 10002/044 ВАТ „Ощадбанк” на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, які належали ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошовий вклад з нарахованими процентами та компенсацією, що знаходиться в Маневицькому ТВБВ № 10002/044 ВАТ „Ощадбанк” на рахунку НОМЕР_3, який належав ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: