Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

                                                                       Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       У Х В А Л А

              Іменем України

14 серпня 2008 року                                                                     справа № 22-а-7574/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

26.05.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації про нарахування та сплату недоплаченої грошової допомоги ветерану війни - учаснику бойових дій до 5 травня за 2003-2007 роки було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за зазначеним видом грошової допомоги за 2004 рік у сумі 342 грн. 58 коп. та за 2007 рік - у сумі 1770 грн. 03 коп. В частині позову відносно 2003, 2005 та 2006 років - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: питання щодо розміру разової грошової допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вирішується відповідно до цього Закону із змінами та доповненнями до нього, зокрема, Постановою КМУ від 18.02.2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що законом про державний бюджет на відповідний рік установлюються розмірі цієї допомоги.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Позивач до апеляційного суду не з'явився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій, у зв'язку з чим та відповідно до вимог  ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації в  2004 р. - 120 грн., у 2007 р. - 280 грн. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 44 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” ст. 96 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Положення ст. 44 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік” визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 (v020p710-04) від 01.12.2004 року.

Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2004 року в розмірі 120 гривень, встановлених ст. 44 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік”, а не в розмірі 462 грн. 58 коп. згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 р. є очевидною. Відповідача належить зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі 342 гривень 58 копійок (462,58 х 20% х 5 - 120).

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму та відповідно розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 р. встановлено в розмірі 406 грн., а для визначення мінімального розміру пенсії він повинен збільшуватися на один відсоток. 

За 2007 рік позивач отримав від управління 280 грн., хоча має право на отримання за 2007 рік вказаної допомоги у розмірі 2050, 30 грн. Виплата позивачеві проведена вчасно, принаймні спору з цього приводу між сторонами не заявлено.

Відтак, недоотримана сума за 2007 рік складає 1770,03 грн., яка підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом, є недійсними.

Відповідно до ст. 17, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні соціальні державні гарантії, які є основним джерелом існування, не могуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, розмір якого встановлений законом; мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється лише Законами України та є виключно обов'язковим для всіх державних органів влади, органів місцевого самоврядування, та інших.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Ст. 8 Конституції України передбачає, що Конституція має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати. Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; дотримання державою і її органами встановлених законом особистих, майнових прав гарантується Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст. 8, ч.2,3,4 ст. 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує Конституцію, закони України, інші нормативно-правові акти; у разі невідповідності акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

Посилання відповідача на необхідність застосування Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік" та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2007 рік, є також безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.

В даному випадку є суперечність стосовно визначеності розміру даної грошової допомоги в двох різних законах. Враховуючи рішення Конституційного суду, наведене вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і законом „Про державний бюджет".

Посилання відповідача на ту обставину, що Законом „Про Державний бюджет на 2007 рік" було зупинено дію ст. 12 Закону „Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру допомоги до дня перемоги, також суперечить закону, з наведених вище підстав.

Відтак, стверджувати про порушення судом першої інстанції зазначених норм процесуального законодавства неможливо.

Позивачем в іншій частині постанова суду першої інстанції не оскаржена, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишена без змін.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову  з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2008 року у справі № 2-а-11165/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації «про стягнення щорічної допомоги до 5 травня» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: