Справа 2214/2678/2012

Провадження № 3/2214/1067/2012

П О С Т А Н О В А

          14.08.2012           року

Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Тончук Р.І., розглянувши матеріали, що надійшли від територіальної державної інспекції з питань праці у Хмельницькій області, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, приватного підприємця, про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУАП,

встановила:

          ОСОБА_1, здійснюючи підприємницьку діяльність у с. Колом»є Славутського району, 25 серпня 2005 року уклала трудовий договір з ОСОБА_2, яка згідно цього договору виконує роботу продавця, та встановила їй заробітну плату в розмірі мінімальної заробітної плати, що є порушенням ст.ст. 95,96 КЗпП України та ст. 6 Закону України»Про оплату праці». Згідно ст. 95 цього Кодексу мінімальна заробітна плата –це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитись оплата за виконану місячну, погодинну норму праці. Згідно Державного класифікатора професій ДК 003.10,затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 року № 327 професія продавець віднесена до кваліфікованих професій. Розмір посадового окладу працівників, які працюють за такою професією встановлюється понад встановлений розмір мінімальної заробітної плати. Допустивши зазначене порушення трудового законодавства, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 41 ч. 1 КУАП. Однак, з наданого нею Додатку до трудового договору від 1.08.2012 року вбачається, що розмір заробітної плати ОСОБА_2 збільшено до 102% мінімальної заробітної плати. Претензії з боку працівника з приводу розміру заробітної плати відсутні. З врахуванням наведених обставин правопорушення можна вважати малозначним і звільнити правопорушницю від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

          У протоколі про адміністративне правопорушення також зазначається, що ОСОБА_1, здійснюючи підприємницьку діяльність, періодично залучала до виконання робіт у належному їй магазині ОСОБА_3 без укладання з останньою трудового договору, чим порушила вимоги ст.ст. 24,24-1 КЗпП України. Однак, з пояснень ОСОБА_4 та наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 є матір»ю приватного підприємця ОСОБА_4 і не працює у магазині, а лише підміняє її на нетривалий час в разі необхідності, не отримуючи при цьому заробітної плати. Згідно довідки ст. Острог Південно-Західної залізниці ОСОБА_3 має постійне місце роботи, працюючи квитковим касиром цієї станції. При таких обставинах відсутні підстави вважати, що приватним підприємцем ОСОБА_4 порушені вимоги ст.ст. 24, 24-1 КЗпП України і склад правопорушення у її діях відсутній.

          Керуючись ст. 22, 247 п.1 КУАП,

постановила:

          ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності у зв»язку з малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

          В частині неукладання трудового договору з ОСОБА_3 провадження в справі закрити у зв»язку з відсутністю в діях складу правопорушення.

          Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено подання прокурором до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя                                                                      Тончук Р. І.