Справа № 1108/2492/12

Провадження № 1/1108/163/12

                                                            В И Р О К

                                        І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2012 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого –судді Гершкул І.М.,

при секретарі –Гончаровій К.О.,

за участю прокурора – Гранчака В.І.,

представника потерпілого –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кіровограді кримінальну справи по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, с. Дану, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, заміжньої, яка зареєстрована та проживає за адресою: Кіровоградська область та район, АДРЕСА_1, раніше не судимої,

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, заміжньої, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, а проживає за адресою: Кіровоградська область та район, с. Володимирівка, вул. Перемоги, 15, маючої на утриманні малолітнього сина, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

09.06.2012 року о 04.30 год. ранку, ОСОБА_2 вступивши в злочинну змову з ОСОБА_3, разом перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходились в квартирі АДРЕСА_2 та області, яка належить ОСОБА_4, де в них раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно та цілеспрямовано, в цілях особистої наживи, підійшовши до ОСОБА_4, який лежав на ліжку, розташованому в кімнаті вищевказаної квартири, ОСОБА_2 почала нишпорити по кишеням останнього в той час коли ОСОБА_3 тримала руки потерпілого для того щоб подолати його опір, в результаті цього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відкрито викрали у ОСОБА_4 гроші в сумі 350 грн. З місця скоєння злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 350 грн.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину визнали повністю та пояснили суду, що 09.06.2012 року о 04.30 год. ранку, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи у квартирі ОСОБА_4, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область та район, АДРЕСА_3, в них раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, після чого ОСОБА_2 почала нишпорити по кишеням ОСОБА_4, який лежав на ліжку, а ОСОБА_3 тримала руки потерпілого для того щоб подолати його опір. Знайшовши в задній кишені штанів гроші в сумі 350 грн. вони залишили потерпілого та пішли додому і продовжили випивати. Потім вранці до них прийшли працівники міліції.

Зважаючи на повне визнання вини підсудними, врахувавши позицію прокурора, яким запропоновано дослідити докази у справі відповідно до вимог ст.299 ч.3 КПК України, з’ясувавши думку представника потерпілого та підсудних, які погодились дослідити докази в порядку запропонованому прокурором, після роз’яснення наслідків такого розгляду, суд, відповідно до вимог ст.299 ч.3 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи, допитом підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також оголошенням матеріалів справи, які характеризують особи підсудних, оскільки показання останнього повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Приймаючи до уваги, що підсудні повністю визнали себе винними у скоєнні інкримінованого їм злочину, суд вважає, що вину підсудних доведено та їх дії, в межах пред’явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

          При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання підсудного.

          Підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинено тяжкий злочин.

          Досліджуючи дані про особи підсудних судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 характеризується посередньо (а.с.95,), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають (а.с.99-100, 111-112), ознак алкогольної залежності не виявляють (а.с.65,71), раніше не судимі (а.с103-104, 115-116), працездатні (а.с.98, 110). Крім цього, підсудна ОСОБА_3 має малолітнього сина –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.108).

          Обставинами, які пом'якшують покарання підсудних суд визнає –щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків.

          Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного суд визнає –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, а також щодо особи похилого віку.

          Таким чином, враховуючи всі викладені обставини, а також врахувавши ступінь участі кожної з підсудних у вчиненому злочині, суд вважає, що виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів можливо за умови призначення покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк передбачений санкцією статті кримінального закону, проте без реального відбування покарання, а із застосуванням положень ст.75 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням.

          Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази та судові витрати по справі –відсутні.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст.320-324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

          Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

          Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк –3 (три) роки кожній. Згідно ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни –підписку про невиїзд, а після набрання вироком законної сили –скасувати.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 24 липня 2012 року.

          Апеляція на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області                                                                       ОСОБА_6