Справа № 1-59/08

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 липня  2008 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого - судді Самрука Ф.В.,

                при секретарі Таксюк О.С.

                з участю прокурора Омелянчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

                                                            в с т а н о в и в :

            Підсудний ОСОБА_1. 4 червня 2008 року біля 17 год., перебуваючи на подвір'ї батьківського житлового будинку в с. Мизово Старовижівського району Волинської області під час суперечки з братом ОСОБА_2 умисне  вдарив його металевим прутом  чотири  рази по лівій руці, а потім ще один раз кулаком в обличчя, чим спричинив ОСОБА_2. середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки за ознакою тривалого розладу здоров'я терміном більше 21 доби.

            В судовому засіданні у пред'явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_1. свою вину визнав повністю і показав суду, що 4 червня 2008 року біля 17 год. під час суперечки за коня його брат ОСОБА_2кинув на нього відро з водою, яким попав йому в голову  та облив водою, через що підсудний металевим прутом умисне вдарив ОСОБА_2по лівій руці декілька разів, а потім ще один раз кулаком в обличчя.

            Винність підсудного ОСОБА_1. крім його показань підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2., свідків та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

            Так, потерпілий ОСОБА_1. підтвердив покази підсудного та показав, що суперечка з ним відбулася на подвір'ї батькового будинку в с. Мизово, в результаті якої підсудний наніс йому не менше чотирьох ударів в ліву руку металевим прутом. Ствердив, що підсудний  відшкодував йому витрати в сумі 190 грн. на лікування і просив суд підсудного суворо не карати.

            Свідок ОСОБА_3 . показала, що 4 червня 2008 року десь біля 17 год. вона бачила як між ОСОБА_1. і ОСОБА_2 . була боротьба, під час якої ОСОБА_2погрожував їй словесно. Але вона не бачила чи наносив ОСОБА_1 ОСОБА_2 удари металевим прутом, а про це взнала пізніше.

            Свідок ОСОБА_4. показав, що він був очевидцем бійки між ОСОБА_1і ОСОБА_2 і бачив як ОСОБА_1один раз металевим прутом вдарив ОСОБА_2в ліве плече, в зв'язку з чим він розбороняв їх.Це було 04 червня 2008 року десь біля 17 год. на подвір'ї будинку їх батька в с. Мизово.

            З усної заяви ОСОБА_2. про злочин в Старовижівський РВВС від 07.06.08року вбачається, що 04.06.08 року біля 17 год. ОСОБА_1. поламав йому руку від ударів металевим прутом ( а.с.5);

            З протоколу огляду речового доказу та постанови про його приєднання до справи вбачається, що металевий прут, яким  ОСОБА_1. наносив удари ОСОБА_2.,  сірого кольору, діаметром 1,5 см., довжиною 80 см., вагою 4 кілограми (а.с. 19,20);

            З висновку судово-медичної експертизи за № 156 від 24.06.08р. вбачається, що в ОСОБА_2. виявлено середньої  тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки за ознакою тривалого розладу здоров'я терміном більше 21 доби (а.с.24).

            Приведені докази в сукупності повністю підтверджують винність ОСОБА_1.  в умисному заподіянні ним ОСОБА_2. середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки за ознакою тривалого розладу здоров'я терміном більше 21 доби, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України.

            Характеризуючи особу підсудного та обговорюючи питання про вид та міру покарання щодо нього вбачається, що скоїв умисний, середньої тяжкості злочин.

            Обтяжуючих покарання обставин не встановлено, а пом'якшуючою суд визнає добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

            Враховуючи середню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, відсутність обтяжуючих і наявність пом'якшуючої покарання обставини суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання з випробуванням.

            Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

                                                   з а с у д и в :

            ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання у виді  позбавлення волі на строк один рік вісім місяців.

            На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_1. звільнити від відбування покарання, якщо він протягом  одного року трьох місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання , роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

            Речовий доказ по справі  - металевий  прут сірого кольору, діаметром 1,5см., довжиною 80 см., вагою 4 кілограми, що приєднаний до справи згідно постанови про приєднання до справи речових доказів (а.с. 19,20) знищити, оскільки він не становить ніякої цінності.

                                                     -3-

            Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити  попередню - підписку про невиїзд.

            На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його  проголошення.

                        СУДДЯ                                                   Ф.В.САМРУК