донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
26.06.2006 р. справа №22/31а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Бондаревої Г.Г. |
суддів | Алєєвої І.В., Величко Н.Л., |
при секретареві судового засідання | Полянська Т.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з"вилися;, |
від відповідача: | Лисак Т.Г. - за довір.;, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Добропілля |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 30.03.2006 року (постанову складено в повному обсязі та підписано 04.04.06 р.) |
по справі | №22/31а (суддя Волошинова Л.В.) |
за позовом | Октябрьської сільської ради с.Октябрьське Добропільського району |
до | Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Добропілля |
про | визнання недійсними податкових повідомлень-рішень |
Октябрьська сільська рада с. Октябрьське Добропільського району звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції м. Добропілля про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень від 19.03.2004 р. № 0000662340/2 та від 28.05.2004 р. № 0000662340/3 (з урахуванням заяви від 30.03.06р. про зміну предмету позову в порядку ст. 51 КАС України).
Постановою господарського суду Донецької області від 30.03.2006р. (повний текст підписаний 04.04.06р.) (Суддя Волошинова Л.В.) позов задоволено повністю.
Судова колегія звертає увагу, що в постанові від 30.03.06р. місцевим господарським судом невірно зазначена дата прийняття податкового повідомлення –рішення № 0000662340/2 замість „19.03.04р.” вказана дата „19.04.03р.”.
Постанова місцевого господарського суду з посиланням на п.2.1 ст.2,п.7.9 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” мотивована тим, що лише за умови досягнення протягом будь –якого періоду (місяця або кварталу) з останніх дванадцяти місяців обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, особа, яка здійснює такі операції, зобов’язана зареєструватися як платник податку на додану вартість. Загальний обсяг коштів, отриманих позивачем у липні - серпні 2003 р. значно менше обсягу оподатковуваних операцій, визначеного п. 2.1 ст. 2 Закону, і необхідного для виникнення у особи обов’язку зареєструватися у якості платника податку на додану вартість. За таких підстав позивачем не був перевищений обсяг операцій зі здачі в оренду земельних ділянок, який передбачає необхідність зареєструватися у якості платника податку на додану вартість.
Відповідач - Добропільська об’єднана державна податкова інспекція м. Добропілля подав апеляційну скаргу на судове рішення, в якій просить постанову скасувати, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. На думку скаржника судом порушено п.2.1. ст.. 2 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки обсяг оподатковуваних операцій (отримано грошові кошти від здачі землі в оренду) позивача склав 63 729грн., тобто перевищив встановлений ліміт для обов’язкової реєстрації платника ПДВ.
Позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав, його представник у засідання суду не з’явився.
01.11.05р. набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. № 2953-IV, яким п.6 та п.7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи норми ст. ст. 17,18 та перехідних положень КАСУ, апеляційна інстанція здійснює апеляційне провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалося за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень статей 41 та 126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши думку представника відповідача, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Октябрьська сільська Рада, в силу ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (зі змінами та доповненнями), є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом червня 2002р. –травня 2003р. Октябрьською сільською Радою були укладені договори оренди земельних ділянок, за якими отримано грошових коштів в сумі 11 683,84 грн. Внаслідок укладених Добропільською райдержадміністрацією договорі оренди земельних ділянок до місцевого бюджету надійшли кошти у розмірі 52 044,87 грн.
Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією проведена позапланова документальна перевірка Октябрської сільської Ради з питання правильності нарахування та своєчасності перерахування податку на додану вартість за період з 01.01.2000 р. по 30.09.2003р., за результатами якої складений акт від 21.11.2003 р. № 97/23-1/04343197(а.с. 5-8).
У ході перевірки було встановлено, що за період з 01.06.2002р. по 31.05.2003р. Октябрьською сільською Радою обсяг оподатковуваних операцій (отримано грошові кошти від здачі землі в оренду) склав 63 729 грн., тобто перевищив встановлений ліміт для обов’язкової реєстрації платника ПДВ (сторінка 3 акту). Податковим органом також в акті відображено, що в порушення п. 14 Указу Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні” від 07.08.1998р. № 857/98 позивачем не було подано заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість. Відповідно до положень цього пункту граничний термін для реєстрації платника ПДВ для Октябрської сільської Ради 20.06.03р.
На підставі цього податковим органом зроблено висновок про перевищення позивачем встановленого п. 2.1 ст. 2 Закону України “Про податок на додану вартість” ліміту для обов’язкової реєстрації у якості платника податку на додану вартість та, як наслідок порушення п. 14 Указу Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні” від 07.08.1998 р. № 857/98.
25.11.2003р. Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення –рішення № 0000662340/0 (а.с.32), яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 7 225 грн.
За результатами адміністративного оскарження Добропілською об’єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення –рішення від 19.03.2004р. № 0000662340/2 (а.с.88) та від 28.05.2004р. № 0000662340/3(а.с.86), якими сума застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій була зменшена до 4 855 грн.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Донецької області скасуванню з огляду на наступне:
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (в редакції, яка була чинною під час виникнення спірних правовідносин) платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
Пунктом 2.1 ст. 2 Закону встановлено, що платником податку на додану вартість, серед інших, є особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У 2002 –2003рр. неоподатковуваний мінімум доході громадян був встановлений Указом Президента України “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян” від 13.09.1994 р. № 519/94 і складав 17 грн. За таких підстав, 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складали 61 200 грн.
Цей Указ втратив чинність з 01.01.2004 р. згідно з Указом Президента України „Про визнання такими, що втрачають чинність, деяких указів Президента України” від 25.12.2003 р. № 1497/2003.
Згідно п. 7.9 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є календарний місяць та квартал, залежно від обсягу оподатковуваних операцій та бажання платника податку.
З урахуванням приписів зазначеної вище норми, а також положень п. 2.1 ст. 2 Закону судова колегія вважає, що лише за умови досягнення протягом будь –якого періоду (місяця або кварталу) з останніх дванадцяти місяців обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, особа, яка здійснює такі операції, зобов’язана зареєструватися як платник податку на додану вартість.
Як вбачається із акту перевірки позивача загальний обсяг коштів, отриманих ним у липні 2003р. складає 11 684 грн., у серпні 2003 р. –12 590 грн. (всього 24 274грн.).
Крім того, з акту перевірки вбачається, що при визначенні обсягу оподатковуваних операцій податковим органом був врахований загальний обсяг грошових коштів за оренду земельних ділянок, який надійшов на відповідний рахунок, без розподілу на суми, які отримав позивач за самостійно укладеними договорами оренди земельних ділянок, та суми, які надійшли за договорами оренди, укладеними Добропільською райдержадміністрацією.
Беручи до уваги, що у 2002 –2003 роках 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складали 61 200 грн., а загальний обсяг коштів, отриманих позивачем у липні –серпні 2003р. складає 24 274грн., судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про те, що осяг коштів, отриманих позивачем менше обсягу оподатковуваних операцій, визначеного п. 2.1 ст. 2 Закону, і необхідного для виникнення у особи обов’язку зареєструватися у якості платника податку на додану вартість.
За таких підстав, господарським судом Донецької області правомірно визнані недійсними спірні податкові повідомлення –рішення від 19.03.2004р. № 0000662340/2 та від 28.05.2004р. № 0000662340/3.
Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст. 196 КАС України.
В порядку п.4 ст. 167 КАС України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п’ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.
Керуючись ст.ст.184,195, п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Постанову господарського суду Донецької області у справі № 22/31а від 30.03.2006р. (повний текст підписаний 04.04.06р.) залишити без змін, а апеляційну скаргу Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції м. Добропілля без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 03.07.06р.
Головуючий: Г.Г. Бондарева
Судді: І.В. Алєєва
Н.Л. Величко
Надруковано 5 примірників:
1 –у справу;
1 - позивачу;
1 –відповідачу;
1 –господарському суду;
1 –апеляційному суду.