Справа №0908/5122/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.09.2012 р.
м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Онушканича В.В.
секретаря Шафран О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. 12 листопада 2011 року помер її чоловік ОСОБА_3, який до дня своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із грошового вкладу, права на земельну частку (пай) та домоволодіння №75, що розташоване в с. Верхня, по вул. Войнилівська, Калуського району.
Позивачка оформила свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад та земельну частку (пай). А щодо домоволодіння, то Калуська районна державна нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки: в свідоцтві про право власності на житловий будинок відсутні печатка та підпис голови виконавчого комітету Верхнянської сільської ради «Г.М.Маліборська», незважаючи на це Івано-Франківським ОБТІ здійснено реєстраційний напис про реєстрацію будинку за ОСОБА_3; згідно свідоцтва про право власності, житловий будинок по вул. Войнилівська, в с.Верхня належить на праві особистої приватної власності колгоспному двору, а тому слід визначити згідно статті 356 ЦК України частки кожного члена колгоспного двору у праві спільної часткової власності. Тому позивачка змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно.
В судове засідання позивачка подала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у її відсутності, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 12 листопада 2011 року помер ОСОБА_3 (а.с. 12), який до дня своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
Як вбачається з матеріалів справи, нотаріальна контора відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в свідоцтві про право власності на житловий будинок відсутні печатка та підпис голови виконавчого комітету Верхнянської сільської ради «Г.М.Маліборська», незважаючи на це Івано-Франківським ОБТІ здійснено реєстраційний напис про реєстрацію будинку за ОСОБА_3; згідно свідоцтва про право власності, житловий будинок по вул. Войнилівська, в с.Верхня належить на праві особистої приватної власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3, а тому слід визначити згідно статті 356 ЦК України частки кожного члена колгоспного двору у праві спільної часткової власності (а.с. 5).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Верхнянської сільської ради № 488 від 16.05.2012 року вбачається, що за ОСОБА_3 значиться 1/2 частина цегляного будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що знаходиться по вул. Войнилівська, 75, в с.Верхня, Калуського району (а.с. 11).
Згідно свідоцтва про право власності, виданого 10 квітня 1990р. виконкомом Верхнянської сільської ради, на підставі рішення виконкому Калуської районної Ради народних депутатів №17 від 14.02.1990 року, домоволодіння, що знаходиться за адресою вул. Войнилівська,75, с.Верхня, Калуського району, належало на праві власності колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 (а.с.13).
У судовому засіданні встановлено, що згідно із записом в по господарській книзі №7 станом на 30 червня 1990р. господарство по вул. Войнилівська,75, с.Верхня, Калуського району відносилось до категорії «колгоспний двір»і в ньому проживали: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.16).
Відповідно до Закону України «Про власність»з 15.04.1991р. відбулося усуспільнення власності колгоспно - кооперативної у приватну суспільну сумісну власність. Майно придбане внаслідок спільної праці сім’ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.
Згідно ст. 120 ЦК України (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Зважаючи на те, що в колгоспному дворі по вул. Войнилівська,75, с.Верхня, Калуського району, проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_1, то дане будинковолодіння належало їм на праві спільної сумісної власності. Тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належить по 1/2 будинковолодіння.
З копії технічного паспорту на домоволодіння за адресою вул. Войнилівська,75, с.Верхня, Калуського району (а.с. 17-19) вбачається, що інвентаризаційна вартість домоволодіння становить 231926,00 грн. і складається з: «А»- житлового будинку, площею 105,2кв.м., інвентаризаційною вартістю 102668,00 грн.; «Б»- літньої кухні, площею 28,2 кв.м., вартістю 49727,00 грн.; «В»- комори, площею 14,4 кв.м., вартістю 10700,00 грн.; «Г»- гаражу, площею 22,3 кв.м., вартістю 18252,00 грн.; «Д»- стайні, площею 26,8 кв.м., вартістю 19348,00 грн.; «Е»- убиральні, вартістю 2065,00 грн.; «Є»- погребу, площею 24,4 кв.м., вартістю 12144,00 грн.; під № 1- воріт, площею 6,3 кв.м., вартістю 2580,00 грн., під № 2 –огорожі, площею 117,1 кв.м., вартістю 10364,00 грн.; під № 3 –криниці, вартістю 4078,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Окрім позивача, спадкоємцем за законом являється ОСОБА_2, однак вона на спадкове майно не претендує, про що свідчать подана нею до суду заява.
Позивачка відповідно до ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавцем (а.с.11).
При таких обставинах суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності в цілому на будинковолодіння з господарськими спорудами, що знаходиться по вул. Войнилівська,75, с.Верхня, Калуського району
На підставі викладеного, ст. 120 ЦК України ( в редакції 1963року), ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 209, 214-215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на належну їй 1/2 частину майна в колгоспному дворі та на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3, який помер 12.11.2011 року, а в цілому на:
будинковолодіння № 75 з господарськими спорудами, що знаходиться по вул. Войнилівська, в с.Верхня, Калуського району, Івано-Франківської області та складається з наступних будівель та споруд: «А»- житлового будинку, площею 105,2кв.м., інвентаризаційною вартістю 102668,00 грн.; «Б»- літньої кухні, площею 28,2 кв.м., вартістю 49727,00 грн.; «В»- комори, площею 14,4 кв.м., вартістю 10700,00 грн.; «Г»- гаражу, площею 22,3 кв.м., вартістю 18252,00 грн.; «Д»- стайні, площею 26,8 кв.м., вартістю 19348,00 грн.; «Е»- убиральні, вартістю 2065,00 грн.; «Є»- погребу, площею 24,4 кв.м., вартістю 12144,00 грн.; під № 1- воріт, площею 6,3 кв.м., вартістю 2580,00 грн., під № 2 – огорожі, площею 117,1 кв.м., вартістю 10364,00 грн.; під № 3 – криниці, вартістю 4078,00 грн., а всього загальною вартістю 231926,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ :
.