ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.07.06р. | Справа № 35/220(5/416(22/5)) |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Керченський стрілочний завод", м. Керч
до Відповідача-1- Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
Відповідача-2- Відкритого акціонерного товариства
"Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь
про стягнення 7 580,74 грн.
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача - Ісікова Т.Г. - дов № 01/12-1 від 10.01.06 р.
Від відповідача-1- Шамаров Т.О. - юрисконсульт, дов №39 від 01.01.06 р.
Від відповідача-2- Калабухова С.В. - юрисконсульт, дов №09-18/980 від 27.12.05 р.
СУТЬ СПОРУ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод»(позивач) в грудні 2004р. звернулося до суду та просить стягнути з Державного підприємства Придніпровська залізниця, Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»вартість недостачі рейкової накладки 2Р-65 в сумі 7580,74 грн.
Справа розглядалася судовими інстанціями неодноразово, та на виконання Постанови Вищого господарського суду України від 13 червня 2006р. була передана на новий розгляд судді Широбоковій Л.П.
Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що вантаж прибув у відкритому рухомому складі, без ознак, втрати, псування чи недостачі, та в силу вимог ст. 52 Статуту залізниць України правомірно був виданий позивачу без складання комерційного акту. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності, оскільки відсутня її вина в нестачі вантажу.
Відповідач-2 позов не визнає, обґрунтовуючи тим, що позивач порушив вимоги Інструкції П-6 щодо правил приймання продукції, прийняв продукцію в односторонньому порядку та не викликав представника вантажовідправника для участі в прийманні продукції, в зв’язку з чим вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ :
Згідно договору №345/02 від 20.06.2002р., укладеному між Позивачем у справі і ТОВ «Лемтранс», за залізничною накладною №50629095 у вагоні № 68473727 на адресу позивача 06.06.2004р. надійшли накладки рейкові, вантажовідправником яких був Відповідач-2. Вантажовідправник зазначив в залізничній накладній масу брутто 84 200 кг, тари з перевіркою 19 980 кг, нетто 64 220 кг.
У графі 6 накладної станцією Керченський завод вчинено відмітку про видачу спірного вагону згідно статті 52 Статуту залізниць України без перевірки.
06.06.2004р. одержувач через станцію призначення звернувся до начальника Кримської дирекції залізничних перевезень про вагову недостачу та відмову станції від складання комерційного акта.
Начальник зазначеної станції листом від 07.06.2004р. вказав, що вагон прибув у справному стані, без ознак недостачі, тому в таких випадках вантаж видається без перевірки і складання комерційного акту.
Одержувачем був викликаний експерт Торгово-промислової палати Криму, яким 07.06.2004р. складений акт експертизи № ВК-123Э. В акті вказано, що експертиза почалася 06.06.2004р., в результаті якої встановлено, що вагон цільнометалевий в технічно справному стані, накладки навалом, на момент огляду вантаж розташований нижче бортів на 1,40-1,50 м зі скосом біля торцевих стінок нижче бортів на 1,60-1,70 м. В результаті зважування вантажу та, після вивантаження останнього, і порожнього вагону, маса складала - брутто 81600 кг, тара 20100 кг, нетто 61500 кг, тобто вантажу виявлено на 2720 кг менше, ніж зазначено в накладній. В акті експертизи зазначено, що зважування вагону з вантажем проводилося 06.06.2004р. об 11-30 год, тобто в день видачі вантажу, зважування порожнього вагону після вивантаження вантажу –07.06.2004р. об 12-30 год.
Крім того, 07.06.2004р. вантажоодержувачем за участю представника громадськості складений акт приймання продукції по кількості №34.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1,2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди.
Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Пунктом 5 Інструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування, чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач зобов’язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а в разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту вантажоодержувач зобов’язаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною інструкцією, що і було дотримано позивачем.
Листом від 07.06.2004р. №02/265, який направлено по факсу, вантажоотримувач викликав для участі в прийманні продукції постачальника –Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», про що зазначено в Акті приймання. Листом від 07.06.2004р. №1043/1-К, який надісланий по факсу, постачальник розпорядився провести приймання продукції за участю представника ТПП, що було виконано вантажовідправником і складено Акт експертизи № ВК-123Э.
Згідно п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. за №644 перевірка ваги вантажів на станції призначення проводяться як правило тим способом, яким ця вага була встановлена на станції відправлення.
В графі «Спосіб визначення ваги»на лицьовій стороні залізничної накладної зазначено вичерпний перелік способів, а саме: «на вагах, за стандартом (стандартна вага одного міста), за трафаретом, замірами, за розрахунками, умовно». Тобто, як при відвантажуванні, так і при прийманні вага вантажу визначалась одним і тим же способом: «на вагах». Обмежень щодо типу, ГОСТу, вантажопід`ємності, вагонних вагів ніякими нормативними документами не встановлено.
Визначення маси порожнього вагону проводилося вантажовідправником шляхом перевірки, тобто зважуванням. В такий самий спосіб була визначена маса порожнього вагону і вантажоодержувачем. Разом з тим, відповідач-2 (вантажовідправник) визначив масу вагону в односторонньому порядку, а позивач –комісійно, та така маса порожнього вагону підтверджена висновком експерта.
Таким чином, позивач надав належні докази на підтвердження недостачі вантажу по спірній відправці.
Відповідно до акту приймання продукції та висновку експерта вагон прибув у справному стані, сліди втрати вантажу при перевезенні не виявлені. Отже, відсутні підстави для покладання відповідальності за недостачу на перевізника.
Заперечення відповідача-2 суд вважає безпідставними, оскільки наявність недостачі вантажу, крім приймання продукції відповідно до Інструкції П-6, встановлена висновком експерта.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
В зв’язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 6510,85 грн з врахуванням граничного розходження визначення маси вантажу, оскільки при відвантаженні зважування проводилося на 110-ти тонних вагах, при прийманні –на 200-х тонних вагах.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за рахунок відповідача-2 в сумі недостачі –6510,85 грн. В позові до відповідача-1 слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають віднесенню на позивача та відповідача-1 пропорційно задоволеним вимогам, в тому числі і витрати на експертизу.
Позивач повідомив суд, що наказ господарського суду Дніпропетровської області по справі №5/416 (22/5) виконано, та сума надійшла на розрахунковий рахунок позивача (відзив 01/398 від 25.07.2006р.). Зважаючи на це, наказ на виконання цього рішення видати тільки в разі повернення до суду раніше виданого наказу від 27.03.2006р. та повернення позивачем стягненої суми відповідачу-2.
Керуючись ст. 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 306, 525,526, 920, 924 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 265, 266 Господарського кодексу України, ст. 105, 111, 129 Статуту залізниць України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний завод «Азовсталь»- 87500 м. Маріуполь Донецької області, вул. Лепорського,1, код ЄДРПОУ 00191158 (р/р 26003501676000 в Маріупольській філії ПОМБ, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод»- 98306, м. Керчь Автономна Республіка Крим, вул. В. Белік,12, код ЄДРПОУ 31929136 (р/р 260096331 в КРД АППБ «Аваль»м. Сімферополь, МФО 324021) борг - 6510,85 грн (шість тисяч п’ятсот десять грн 85 коп), 65,10 грн (шістдесят п’ять грн 10 коп) державного мита за розгляд справи, 240,00 грн (двісті сорок грн) за експертизу, 101,35 грн (сто одну грн 35 коп) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати в разі повернення позивачем раніше виданого наказу у справі №5/416 (22/5) від 27.03.2006р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя | Л.П. Широбокова |
Рішення підписано 02 серпня 2006 р
|
|
|