ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31.07.06р. | Справа № 35/205 |
За позовом Комунального підприємства
Апостолівське житлово-експлуатаційне підприємство,
м. Апостолове Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз"
по газопостачанню та газифікації в особі
Апостолівського управління по експлуатації газового господарства,
м. Апостолове Дніпропетровської області
про врегулювання розбіжностей до додаткової угоди
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Представник Позивача - Загинайко К.В. - юрисконсульт, дов. від 01.01.06р.
Представник Відповідача - Карпенко О.П. - юрисконсульт, дов.№333 від 20.12.05р.
СУТЬ СПОРУ:
21.06.2006р. позивач звернувся до суду та просить винести рішення, яким зобов’язати Відповідача укласти п.5.1. договору №011160 від 04.01.2006р., додаткової угоди №1 від 25.01.2006р. та додаткової угоди №2 від 20.02.2006р. в редакції позивача, оскільки ці зміни є істотними, а сторонами не досягнено згоди по розбіжностях, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Між сторонами було укладено договір №011160 від 04.01.2006р. про постачання природного газу, на підставі якого відповідач здійснював постачання газу позивачу, про що сторонами були складені акти приймання-передачі газу за січень-лютий 2006р., вартість якого позивачем оплачена повністю відповідно до умов договору. 10.03.2006р. до позивача надійшли додаткові угоди про зміну ціни на газ з 01.01.2006р. та нові акти приймання-передачі газу за січень-лютий 2006р., де ціна змінена в односторонньому порядку. Позивач направив протоколи розбіжностей до додаткових угод, в яких дав згоду на зміну ціни на природний газ з моменту отримання додаткових угод. Вказує, що 27.03.2006р. відповідач припинив постачання природного газу в зв’язку з несплатою вартості газу за новими цінами.
Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач вимоги не визнає та вказує, що направлені ним додаткові угоди відповідають чинному законодавству, оскільки статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2006р.» передбачено, що за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з продажу природного газу, що ввозиться на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України. З 01.01.2006р. імпортований природний газ НАК «Нафтогаз України»отримує на підставі зовнішньоекономічних контрактів, які укладені не на виконання міжнародних договорів, та операції з продажу вказаного газу оподатковуються ПДВ на загальних підставах. Зазначені додаткові угоди були підписані з усіма споживачами газу, крім бюджетних установ, але позивач підписав такі додаткові угоди з протоколом розбіжностей, та сторонами не досягнено згоди з цих питань.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір №011160 від 04.01.2006р. на постачання природного газу строком дії до 31.12.2006р. В п.5.1. договору сторони визначили, що ціна на природний газ встановлена в розмірі 422,10 грн, крім того ПДВ –0%.
10.03.2006р. на адресу позивача надійшли додаткова угода №1 від 25.01.2006р., в якій відповідач –постачальник природного газу пропонував доповнити договір п. 1.3. щодо походження постачаємого газу, та викласти р. 5 договору в новій редакції, в п.5.1. якого зазначити, що ПДВ визначається згідно з чинним законодавством України, та додаткова угода №2 від 20.02.2006р., в якій відповідач пропонував доповнити договір п. 5.1.1. , де вказав, що ціна на природний газ з 20.02.2006р. становить 548,00 грн, крім того ПДВ, який визначається згідно з чинним законодавством України.
Позивач частково не погодився з внесенням змін до договору та підписав додаткові угоди з протоколами розбіжностей, які направив відповідачу листом №188 від 18.04.2006р. Зазначені протоколи розбіжностей відповідач отримав 18.04.2006р. вх. №110, про що свідчить відмітка на копії листа та це не заперечується відповідачем.
В протоколах розбіжностей позивач запропонував викласти м спірний п. 5.1 в наступній редакції: «з 10 березня 2006р. ціна за 1000 куб.м природного газу відповідно до Постанови НКРЕ України від 21.12.2005р. №1151 –422, 10 грн, крім того ПДВ –0%»та в редакції «з 10 березня 2006р. ціна за 1000 куб.м природного газу відповідно до Постанови НКРЕ України від 16.02.2006р. №176 –548, 00 грн, крім того ПДВ –0%»
Відповідач протоколи розбіжностей не підписав, та позивач звернувся до суду за врегулюванням цих розбіжностей.
Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
Згідно статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 статті 652. Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Зміна ціни в установленому порядку є істотною обставиною, яка тягне за собою внесення змін до договору, оскільки в п. 5.1. договору сторони обумовили, що зміна ціни оформлюється додатковими угодами, які підписують постачальник та споживач.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Відповідач є природним монополістом в сфері постачання та транспортування природного газу на території Дніпропетровської області, спір за отриманими 18.04.2006р. протоколами розбіжностей на вирішення суду в строк до 09.05.2006р. не передав, отже розбіжності вважаються такими, що прийняті відповідачем, а додаткові угоди №1 від 25.01.2006р. та №2 від 20.02.2006р. укладеними з врахуваннями протоколів розбіжностей в редакції позивача. Таким чином, позивач звернувся до суду за прийняття редакції п.5.1. додаткових угод в його редакції, в той час, як відповідно до закону зазначені додаткові угоди вже є укладеними в його редакції.
Вимога позивача зобов’язати відповідача укласти п.5.1. договору необґрунтована, оскільки 04.01.2006р. сторонами укладено спірний договір №011160 на постачання природного газу без розбіжностей.
Зважаючи на викладене, вимоги позивача необґрунтовані, та в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на позивача.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 181, 188 Господарського кодексу України, ст. 652 Цивільного кодексу України господарський суд,-
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з часу його прийняття.
Суддя | Л.П. Широбокова |
|
|
|