№1-105/2007 p.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВИРОК
28 вересня 2007 року
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Патинки А.Г.
при секретарі: Ратушній В.В.
з участю прокурора: Іванків В.В.
адвоката: ОСОБА_1.
потерпілого: ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Софіївка справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця, гр. України, уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, освіта 9 класів, не одружений, працює машиністом ООВ «Севгок», не військовозобов'язаний, перебуває на обліку у лікаря ендокринолога, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимий,
по ч.2 ст. 286 КК України, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_3. скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху, які спричинили смерть потерпілого при слідуючих обставинах:
31 грудня 2005 року близько '' 17.00 години ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автошляху напрямком П'ятихатки - Кривий Ріг в напрямку м. Кривий Ріг, в темний час доби, під час дощу, перевозячи в якості пасажирів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в районі примикання дороги з с. Сергіївка Софіївського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 побачивши на правій обочині, по ходу свого руху, транспортний засіб та застосував екстрене гальмування, в результаті чого автомобіль під його керуванням стало зносити вправо і він, втративши контроль над керуванням транспортного засобу, виїхав за межі
проїжджої частини дороги, де скоїв наїзд на очікуючих автобус пішоходів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, після чого зіткнувся з автомобілем БМВ-520 державний номер НОМЕР_2, який знаходився на правому узбіччі по ходу руху автомобіля ВАЗ, частково на проїзній частині - 0.5м в напрямку на м. П'ятихатки в якому були включені габаритні вогні та світло в салоні автомобіля в якому знаходились водій ОСОБА_13та володар автомобіля ОСОБА_14.
В результаті даної ДТП згідно висновку судово-медичної експертизи №02-Е від 04.01.2006 року ОСОБА_8, 1917 року народження, біли завдані тілесні пошкодження у вигляді: важкої поєднаної травми, відкритої черепно-мозгової травми, забою головного мозку, САК, забою органів черевної порожнини, закритого поперечного зубчатого перелому лівого бедра в середній третині зі зміщенням, закритого перелому в середній третині великоберцевої та малоберцевої кісток, забою правого гомілковоступневого суглобу, забійної рани потиличної області, забійної рани нижньої губи. Травматичний шок 3-ї ступені, агональний стан. Смерть ОСОБА_8. наступила від сполученої травми голови, тулубу та кінцівок, яка супроводжувалась переломами кісток скелета пошкодженням внутрішніх органів та ускладнилася травматичним шоком.
Згідно висновку авто-технічної експертизи № 70/27-224 від 17.04.06 року водію автомобіля ОСОБА_3. при виявленні стоячого на правому краю проїзної частини дороги автомобіля БМВ-520 необхідно було прийняти міри до зниження швидкості або безпечного для інших учасників руху об'їзду перепони при цьому водію ОСОБА_3. заборонялось різко гальмувати, якщо без термінового гальмування можливо запобігти ДТП, тобто водій ОСОБА_3. повинен був діяти згідно з вимогами п.п.12.3 та 12.9 «г» Правил дорожнього руху, де вказано:
п. 12.3: «В разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об»активно здатен виявити, він повинен негайно прийняти засоби для зменшення швидкості, навіть до зупинки транспортного засобу або ж безпечного для інших учасників руху об'їзду перепони».
П.12.9 «г»:»Водію забороняється - «г»: різко гальмувати крім випадків, коли без цього неможливо запобігти ДТП».
Технічна можливість запобігти ДТП для водія автомобіля ОСОБА_3. обумовлювалась виконанням ним вище вказаних пунктів ПДРУ, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його стороні та для виконання даних вимог у нього не було будь яких причин технічного характеру, котрі не дозволили б йому виконати їх.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. свою вину в скоєному визнав частково і пояснив, що він скоїв ДТП під впливом осліплення зустрічним транспортним засобом, а також внаслідок погодних умов, темний час доби, дощ, в результаті чого дуже пізно побачив автомобіль, який стояв частково на дорозі, а частково на узбіччі і не зміг зупинити свій
автомобіль шляхом гальмування.
Частково визнає вину в тому, що якби не було автомобіля, який стояв на його полосі руху, він не допустив би ДТП.
Вина підсудного в скоєнні ним злочину підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7., ОСОБА_14., ОСОБА_13., ОСОБА_10., ОСОБА_15., ОСОБА_9, які пояснили в судовому засіданні, що 31 грудня 2005 року біля 17 години на зупинці автобуса знаходились вони, чекаючи автобуса і стояв автомобіль БМВ з включеними підфарниками і включеним світлом в салоні , автомобіля, ішов невеликий дощ, вони бачили, як рухався автомобіль підсудного, який занесло на обочину, він спочатку травмував людей, а потім ударив у соячий автомобіль БМВ.
Свідок ОСОБА_16. пояснив, що 31 грудня 2005 року біля 17 годин він ішов на роботу і в с. Сергіївка на автобусній зупинці побачив людей, які чекали автобус і стояв автомобіль БМВ із включеними габаритами і освітленим салоном. Зі сторони П'ятихатки їхав автомобіль, він зачекав, щоб пропустити цей автомобіль, але він раптом став з'їжджати на узбіччя, травмував стоявших там людей і ударив в автомобіль.
свідок ОСОБА_6. підтвердила пояснення підсудного ОСОБА_3. , що перед зіткненням її осліпив зустрічний автомобіль.
Факт роз'їзду із зустрічним автомобілем автомобіля під управлінням підсудного приблизно за 30 метрів до місця ДТП підтвердили свідки ОСОБА_13.
Потерпілий ОСОБА_2. пояснив, що перед новим 2006 роком йому повідомила сестра, що батька травмувала автомашина, якого відвезли в лікарню м. Кривого Рогу де він і помер.
Пояснення підсудного, потерпілого, свідків не протирічать протоколам огляду місця події зі схемою, згідно яких автомобіль ВАЗ знаходиться на узбіччі проїжджої частини, крім своєї лівої задньої частини, а автомобіль БМВ знаходиться на проїжджій частині, крім лівої передньої частини, яка знаходиться на узбіччі дороги (а.с. 3-6), протоколом огляду транспортних засобів, відповідно до яких у автомобілів деформовані передні частини (а.с. 8-14), які в свою чергу підтверджуються речовими доказами (а.с. 33-36).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №02-Е від 04.01.2006 року ОСОБА_8, 1917 року народження, біли завдані тілесні пошкодження у вигляді: важкої поєднаної травми, відкритої черепно-мозгової травми, забою головного мозку, САК, забою органів черевної порожнини, закритого поперечного зубчатого перелому лівого бедра в середній третині зі зміщенням, закритого перелому в середній третині великоберцевої та малоберцевої кісток, забою правого гомілковоступневого суглобу, забійної рани потиличної області, забійної рани нижньої губи. Травматичний шок 3-ї ступені, агональний стан. Смерть ОСОБА_8. наступила від сполученої травми голови, тулубу та кінцівок, яка супроводжувалась переломами кісток скелета пошкодженням внутрішніх органів та ускладнилася травматичним шоком.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 70/27-224 від 17.04.06 року водію автомобіля ОСОБА_3. при виявленні стоячого на
правому краю проїзної частини дороги автомобіля БМВ-520 необхідно було прийняти міри до зниження швидкості або безпечного для інших учасників руху об'їзду перепони при цьому водію ОСОБА_3. заборонялось різко гальмувати, якщо без термінового гальмування можливо запобігти ДТП, тобто водій ОСОБА_3. повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 12.3 та 12.9 «г» Правил дорожнього руху, де вказано:
п.12.3: «В разі виникнення небезпеки для руху яку водій об»ективно здатен виявити, він повинен негайно прийняти засоби для зменшення швидкості, навіть до зупинки транспортного засобу або ж безпечного для інших учасників руху об'їзду перепони».
п. 12.9 «г»:»Водію забороняється - «г»: різко гальмувати крім
випадків, коли без цього неможливо запобігти ДТП».
Дії підсудного ОСОБА_3. органами досудового слідства кваліфіковані по ч.2 ст. 286 КК України, ніхто із учасників процесу не оспорює вказану кваліфікацію і суд вважає кваліфікацію вірною як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Суд критично відноситься до пояснень підсудного, що він визнає вину частково, так-як в даній ситуації знаходження автомобіля БМВ на проїжджій частині дороги явилося причиною здійснення ним дорожньо-транспортної пригоди, поскільки саме поняття дорожньо-транспортна пригода передбачає участь у ній транспортного засобу.
Пояснення підсудного, що він повністю намагався діяти відповідно до правил дорожнього руху також не мають під собою підгрунття, так-як відповідно до п.12.2. ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, а згідно з п.19.3 ПДР у разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічного транспортного засобу, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - увімкнути аварійну сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися.
Підсудний ОСОБА_3. ігнорував вказані вимоги і не вибрав відповідної швидкості, щоб зміг зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, що явилося безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Потерпілим ОСОБА_2. заявлений цивільний позов на суму 5493грн. 23коп. (а.с. 155), в судовому засіданні потерпілий змінив позовні вимоги і попросив суд стягнути матеріальні збитки на суму 5 тисяч гривень і моральну шкоду на суму 15 тисяч гривень, а в зв'язку з відшкодуванням підсудним матеріальної і частково моральної шкоди, просить суд стягнути моральну шкоду в сумі 7, 5 тисяч гривень.
Підсудний ОСОБА_3. із заявленими вимогами згідний і суд вважає, що позовні вимоги потерпілого підлягають задоволенню в повному обсязі в зв'язку з відсутністю спору.
Призначаючи покарання суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного, який скоїв злочин вперше, розкаявся у вчиненому.
Обтяжуючих вину обставин у відношенні підсудного судом не встановлено.
Пом'якшуючими обставинами суд враховує щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків, клопотання потерпілого не позбавляти підсудного волі.
Із врахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному у вигляді позбавлення волі не строк ближче до мінімального, передбаченого санкцією статті за даний злочин без позбавлення права керувати транспортними засобами, примінивши ст. 75 КК України і звільнити засудженого від призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк і покласти на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження інших злочинів.
Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним по ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання 4 (Чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (Два) роки, поклавши на нього відповідно зі ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому залишити підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2. задовільнити.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2моральну шкоду в сумі 7500 (Сім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази автомобілі повернути власникам (а.с. 33-36).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд в 15-ти добовий строк з часу його проголошення.