Справа №2-113 Категорія 4
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2007 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судці Невара О.В.
при секретарі Боймиструк О.Ф.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача -
Маневицької селищної ради Турика П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-113 за позовомОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, вказавши, що являється спадкоємцем за заповітом будинковолодіння по АДРЕСА_1 що залишилося після смерті її батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Інших спадкоємців за заповітом на вказане спадкове майно немає. ОСОБА_1 у встановлений законодавством шестимісячний термін фактично прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, вступила в управління та володіння спадковим майном шляхом догляду за будинковолодінням, обробітком присадибної земельної ділянки. Заяви в нотаріальну контору за місцем проживання яро відмову від спадщини вона не подавала. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове будинковолодіння позивачка не може, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи, отримати чи поновити які неможливо в зв'язку з тим, що за життя її батько ОСОБА_2належним чином не оформив право власності на вказане спадкове майно. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила визнати за нею право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1
Представник відповідача - Маневицької селищної ради Турик П.О., визнавши позов, пояснив, що він не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 Будь-якого спору щодо даного спадкового майна немає. ОСОБА_1 своєчасно у встановлений законодавством шестимісячний термін після смерті батька ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, вступила в управління та володіння спадковим майном шляхом догляду за спадковим будинковолодінням, обробітком присадибної земельної ділянки. Заяви про відмову від спадщини у нотаріальну контору за місцем проживання вона не подавала. Оформити право власності на спадкове майно у позасудовому порядку немає можливості, оскільки ОСОБА_2за життя у встановленому законодавством порядку не оформив право власності на вказане спадкове майно. Проти задоволення позову не заперечує.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст. 1235 Цивільного кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З дослідженого в судовому засіданні заповіту від 2.03.2006 року, який зареєстрований в реєстрі за № 27, встановлено, що ОСОБА_2заповів будинковолодіння по АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_1 Даний заповіт не змінювався та не скасовувався.
З оглянутого судом свідоцтва про смерть серіїНОМЕР_1 від 3.03.2006 року, виданого відділом РАЦСу Маневицького районного управління юстиції, встановлено, що ОСОБА_2померІНФОРМАЦІЯ_1в смт. Маневичі Волинської області.
З дослідженого в судовому засіданні паспорта серії НОМЕР_2 виданого Маневицьким РВ УМВС 29.09.2005 року, встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає в АДРЕСА_1 з 2.11.2005 року по даний час. Тобто, на момент смерті батька ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцем, а отже вважається такою, що прийняла спадщину. Зазначене підтверджується дослідженими судом будинковою книгою для прописки громадян, які проживають по АДРЕСА_1, довідкою Маневицького ВУЖКГ № 17 від 22.01.2007 року, довідками Маневицької селищної ради № 61-62 від 22.01.2007 року про місце проживання ОСОБА_1, з яких встановлено, що позивачка до дня смерті батька ОСОБА_2 проживала разом з ним, вони разом вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_2 позивачка здійснює догляд за будинковолодінням по АДРЕСА_1.
З оглянутого судом технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, виданого Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 30.05.2007 року, встановлено, що вказаний технічний паспорт було видано на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2
З дослідженого в судовому засіданні висновку Маневицького архітектурно-планувального підприємства від 12.07.2007 року про відповідність індивідуального житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 діючим будівельним, санітарним і пожежним нормам встановлено, що технічний стан вказаного будинковолодіння є задовільним, його будівництво здійснено без порушення державних будівельних, санітарних і пожежних норм та правил.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за заповітом будинковолодіння по АДРЕСА_1 фактично набула право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на дане спадкове майно за ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216, 1223, 1235, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.