Судове рішення #256825
35/211


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.07.06р.


Справа № 35/211


За позовом  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

до  Відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий РІг",

м. Кривий РІг Дніпропетровської області

 

про стягнення 19 408,20 грн


Суддя  Широбокова Л.П.


Представники:

   


                                                         СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача плату за користування вагонами в жовтні 2005р. –19 408,20 грн, посилаючись на договір №ПР/ДН-2-04-128/НЮ-899п/2366 від 30.04.2004р. та відомості плати за користування вагонами.

Представник  позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 18027,96 грн, про що надав свій розрахунок, в сумі 1380,24 грн вимоги не визнає, посилаючись на вину залізниці  в несвоєчасному прийнятті вагону №65955353 з металобрухтом, оскільки  він прибув з порушенням в оформленні перевізних документів, а саме в посвідченні про вибухонебезпечність вантажу був неправильно зазначений номер вагону.

              За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

             Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № ПР/ДН-2-04-128/НЮ-899п/2366 від 30.04.2004р. “Про організацію перевезень вантажів і проведенні розрахунків за  перевезення та надані залізницею послуги” строком  дії на один рік та який відповідно до п. 8.4. продовжує свою дію до часу, поки не надійде пропозиції від сторін про закінчення його дії.

На виконання умов договору Позивач в жовтні 2005 року надавав послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, Відповідач користувався вагонами Позивача.

Відомості плати за користування вагонами №107481, №107484 від 29.10.2005р., №107502 від 30.10.2005р., №107526, 107529, 107531, 107532 від 31.10.2005р., №117549, №117550, №117551 та №117570 від 01.11.2005р. відповідач підписав із зауваженнями, в яких зазначив, що «час по акту не визнає, оскільки маневровий локомотив забирав розбірний потяг двома частинами. Із-за зайнятості перегону комбінат не міг прийняти металолом»та за відомістю № 107484 крім вказаного, зазначив, що вагон №65955353 не приймався із-за неправильного зазначення вантажовідправником номера вагону в посвідченні про вибухонебезпечність. Позивачем складено акт загальної форми №327 від 26.10.2005р. про неприйняття відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. За цими відомостями позивач не списав з особового рахунку відповідача всю нараховану суму.

Відповідачем при розгляді справи не оспорюється нарахована за цими відомостями плата  в сумі  18027,96 грн, що підтверджується його розрахунком. Доказів сплати цієї суми суду не надано, отже в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

           Відповідно до відомості  №107484 від 29.10.2005р. відповідачу нарахована плата за  користування вагоном №65955353 під час їх затримки на залізничній колії ст. Кривий Ріг в сумі 1568,88 грн з ПДВ. Затримка вагона на колії станції підтверджується актом загальної форми №321 від 22.10.2005р., згідно якого відповідач не приймав вагон в зв’язку з неправильно зазначеним номером вагону в посвідченні про вибухонебезпечність. Час користування вагоном  склав 149 годин, в тому числі 6 годин 15 хвилин відповідно до акту загальної форми.

            Відповідно до п. 6 Правил користування вагонами та контейнерами  усі завантажені вагони, що знаходяться на станціях в очікуванні подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника  є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника, та цей час включається в загальний час, за який вноситься вантажовласником залізниці плата за користування вагонами.

          Статтею 46 Статуту залізниць України встановлений обов’язок одержувача прийняти та вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Одержувач може відмовитися від прийняття вантажу, лише у випадках передбачених ст. 47 Статуту залізниць України, якою не передбачений спірний випадок.

          Згідно ст. 23, 24 Статуту залізниць України відправники надають станції відправлення заповнену накладну (комплект перевізних документів) та несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

           За таких обставин, відповідач не мав правових підстав для відмови в прийнятті вантажу та вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.  

          Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин в сфері господарювання. Таким Законом, зокрема, є Господарський кодекс України, норми якого в регулюванні майнових відносин суб’єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України. Частиною першою  статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення в сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим кодексом. Згідно з ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для подання позовів залізниць до вантажовідправників встановлений шестимісячний строк.  Такий же строк передбачений і ст. 137 Статуту залізниць України. У позивача виникло право на позов 02.11.2005р., він звернувся до суду 26.06.2006р., тобто після закінчення встановленого 6-ти місячного строку.

        Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Такої заяви від сторін не надходило, отже,  у суду відсутні підстави для застосування позовної давності.

        Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

        Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають віднесенню на відповідача.

            Керуючись ст.ст. 44,49,82-85,116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525,526, 908, 920 Цивільного кодексу України, ст. ст. 233, 315 Господарського кодексу України, ст.ст. 46,47,119 Статуту залізниць України, господарський суд –

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Міттал Стіл Кривий Ріг»–50095, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974 (п/р 26007301153054/980 у Центрально-міському відділенні Промінвестбанку в м. Кривий Ріг, МФО 305493 ) на користь Державного підприємства Придніпровська залізниця –49600, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828 (п/р 26006000012 в ДФ АБ “Експрес-Банк” м. Дніпропетровська, МФО 306964) борг –19 408,20 грн (дев’ятнадцять  тисяч чотириста вісім грн 20 коп), витрати по сплаті державного мита  - 194,08 грн (сто дев’яносто чотири грн 08 коп),  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн ( сто вісімнадцять грн).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

 

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.



                            Рішення підписано  25 липня  2006р.


Суддя


 Л.П. Широбокова


Рішення підписано


 



 

 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація