Справа № 2-5172/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 року           м.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді –Сочка В.І., при секретарі –Козар Г.В., з участю: представника позивача –ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Громадська спілка України»про визнання недійсною угоду № 060609 від 09.07.2010 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ТОВ «Громадська спілка України»про визнання недійсною угоду № 060609 від 09.07.2010 року. Позов мотивований тим, що відповідачем було порушено умови договору по наданню кредиту, чим порушуються права позивача, як споживача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини його неявки не повідомляв, а тому суд в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи стверджується і не були спростовані відповідачем наступні обставини справи.

09 липня 2010 року між ОСОБА_2, та ТОВ «Громадська спілка України»було укладено угоду № 060609 від 09.07.2010 року відповідно до умов якої позивачеві у 10-денний термін з моменту підписання угоди, ТОВ «Громадська спілка України»зобов’язувалося надати грошовий кредит.

Позивач в свою чергу сплатила перший внесок в розмірі 16 500,00 гривень відповідно до укладеної угоди. Однак упродовж наступних 10 днів позивач не отримала заявлені в угодах суму кредиту. Звернувшись, після визначеного терміну, до представника ТОВ «Громадська спілка України»з метою отримання обіцяних коштів та з'ясування причин, через які вони і досі не були видані, ОСОБА_2 повідомили, що поки грошей не має, також наполягали сплачувати загальні щомісячні платежі, для того, щоб гарантовано отримати кредит, що позивачем зі своєї сторони було виконано та 27.07.2010 року позивачем було сплачено 32 855,58 гривень, що підтверджується копіями квитанцій. Наступні звернення до ТОВ «Громадська спілка України» ігнорувалися з боку працівників організації. Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Відповідно до ч. 2, п. З ч. З ст. 18 Закону України «Про захист споживачів»- умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняється підприємницька практика, яка спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б; така практика вводить в оману стосовно: основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, очікувані результати споживання. Враховуючи те, що пзивачеві була надана нечітка, неправдива інформація стосовно даної угоди, дії співробітника ТОВ «Громадська спілка України» є забороненими та підпадають під ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", в якій йдеться що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Також, згідно п. 1 ч. З ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються дії, які вводять в оману шляхом пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції. Так відповідно до п. 2 ч. 1, п. 7 ч. З ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача; забороняється, як таке, що вводить споживача в оману утворення, експлуатація або розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики є недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину (угоди) є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією із сторін, зокрема вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 203, 215, ЗУ «Про захист прав споживачів»; ст.ст.10, 11, 57-60, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 –задовольнити повністю.

Визнати угоду № 060609 від 09.07.2010 року, яка укладена між ОСОБА_2 та ТОВ «Громадська спілка України» - недійсною.

Стягнути з ТОВ «Громадська спілка України» на користь держави 107,30 грн. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

          Суддя                                                                      Сочка В.І.