ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.07.06р.

Справа № Д31/3

За заявою Організації орендарів орендного підприємства “Завод “Луч”, м. Павлоград про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2003 р.  за нововиявленими обставинами у справі

За позовом  Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч", м.Павлоград 

до  В 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесконсалтинг", м.Павлоград

В 2: Колективного підприємства "Луч", м.Павлоград

Третя особа: Західно-донбаська об'єднана податкова інспекція, м.Павлоград  

про визнання договору недійсним

Суддя  Мороз В.Ф.

Представники:

  Від позивача – не з’явився

Від відповідача 1– не з’явився

Від відповідача 2 – Авсеєвич Т.Ф., дов. №03 від 04.01.06 р.

Від третьої особи – не з’явився

 

СУТЬ СПОРУ:

Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 3.02.2003 р. у даній справі, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2003 р., Організації орендаторів орендного підприємства “Завод “Луч” відмовлено у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (приміщення №1, 2,3,5) загальною площею 81, 1 кв.м.,  що розташовані в експериментальному цеху, позначеному на генеральному плані під №2), розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Горького, 145, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрбізнесконсалтинг” та Колективним підприємством “Луч”  від 18.04.2001 р.

Позивач у справі звернувся з заявою про перегляд вказаного рішення за ново виявленими обставинами. Такими обставинами, як стверджує позивач, є  те що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2006 р. у справі №31/367 (32/203) визнано недійсним свідоцтво  про право власності  на об’єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Павлоград, вул.. Горького, 145 за Колективним  підприємством „Луч”, що видане Павлоградською міською радою 13.04.2001 р.

Відповідач-2 проти заяви заперечує, посилаючись на відсутність достатніх підстав для перегляду рішення за ново виявленими обставинами.

Відповідач-1 та третя особа до судового засідання не з’явились, витребуваних судом документів не надали.

По справі, у зв’язку з заявленим відводом, було оголошено перерву до 13.07.2006 р.

Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду заяви, яка мотивована участю представника позивача у іншому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами з підстав, наведених нижче.

Відповідно до ст. 112 ГПК України  господарський  суд  може  переглянути  прийняте   ним   судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже за правилами наведеної норми судове рішення може бути переглянуто за наявності умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, наявність їх на час вирішення спору та їх виявлення після прийняття судового рішення зі справи. Окрім того, обов’язковою ознакою нововиявлених обставин, є те, що вони не могли бути відомі на час розгляду справи.

У відповідності до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що  не  відповідає  вимогам   закону. За приписами ч. 2 зазначеної статті  по недійсній  угоді  кожна  з  сторін  зобов'язана  повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені  законом.

Таким чином, наслідком недійсності правочину, за загальним правилом, є застосування до сторін правочину двосторонньої реституції, в даному випадку, повернення покупцем отриманої за договором будівлі продавцю, а останнім –сплачених покупцем коштів.

Отже, права особи щодо майна, відчуженого за договором не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною якого та не є, тобто з застосуванням  наслідків недійсності такого правочину, які стосуються  лише його сторін та не можуть поширюватись на права позивача.

При цьому цивільним законодавством у відповідному випадку, а саме, ст. 145  ЦК УРСР 1963 р., ст. 388 ЦК України 2003 р. передбачена можливість пред’явлення позову  про витребування майна.

Таким чином визнання недійсним свідоцтва про право власності  на об’єкти нерухомого майна не має істотного значення для даної справи та не впливає на суть прийнятого рішення. У суду відсутні достатні підстави для задоволення заяви про перегляд рішення даній справі за нововиявленими обставинами.

Окрім того, суд враховує, що позивач вже звертався з відповідною заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, яку згідно ухвали господарського суду  від 22.03.06 р., залишеної без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 р., залишено без задоволення.

Клопотання позивача про відкладення розгляду заяви, яке мотивоване тим, що представник позивача зайнятий у іншому судовому засіданні у Дніпропетровському апеляційному господарському суді, задоволенню не підлягає, оскільки, згідно ухвали розгляд тієї справи призначено на 11 год.30 хв., тоді як дана справа призначена на 10 год. 20 хв. Враховуючи значний проміжок часу представником позивача необґрунтовано неможливість бути присутнім у обох судових засіданнях. Позивач, як юридична особа, не позбавлений був можливості забезпечити явку у судове засідання іншого представника. Відсутні були перешкоди у наданні до суду додаткових документів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 49, 86,  112-114 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2003 р. у справі № Д31/3 без змін, а заяву –без задоволення.

Суддя

В.Ф. Мороз