29.10.2012 1/113/292/2012
Справа 113/3534/2012
ВИРОК
Іменем України
29 жовтня 2012 року смт. Леніне
Ленінський районний суд АРК в складі:
головуючого судді Казацького В.В.
при секретарі Кадіровій Р.А.
за участю прокурора Якобсон А.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Леніне Ленінського району АРК, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, інвалідності не маючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, на момент скоєння злочину не судимого, раніше судимого 10.09.2012 року Ленінським районним судом АРК за ч.1,2,3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 14 серпня 2012 року, приблизно о 22 год. 00 хв., знаходячись в кафе «Лагуна»за адресою: АРК, Ленінський район, м. Щолкіне, алея до моря, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів мобільним телефоном «Соні Еріксон Іксперія»в корпусі чорного кольору, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальні збитки на суму 2500 грн., після чого з місця скоєння злочину зник і викраденим майном розпорядився на свій розсуд.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, розкаявся у вчиненому. Пояснив, що 14 серпня 2012 року увечері познайомився із молодим чоловіком на ім,я ОСОБА_4, з яким він разом пішов до бару «Лагуна»у м. Щолкіне. У ОСОБА_4 при собі був мобільний телефон «Сони Еріксон», яким він вирішив заволодіти, для чого, попросивши даний телефон для здійснення дзвінка, в подальшому його заховав, а ОСОБА_4 ввів у оману, сказавши що даний телефон у нього відібрала невідома особа. В подальшому він мав намір продати даний мобільний телефон. На даний час мобільний телефон потерпілій він повернув.
На підставі ст. 299 КПК України, оскільки підсудним не оспорювалися фактичні обставини справи та учасники процесу не заперечували, судом визнано недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та допущений скорочений порядок дослідження доказів у справі.
Суд вважає вину підсудного доведеною, а його дії вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Вивченням особи підсудного встановлено, що він на момент скоєння злочину не судимий, не знаходиться на обліку у лікаря нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, проживає з матір'ю та братом.
Обставини, які пом'якшують покарання -щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості, виходячи із обставин справи та особи підсудного, беручи до уваги, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і мати на меті загальну та спеціальну превенцію, тобто повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження нових злочинів, суд знаходить необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, однак знаходить можливим його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства та призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Покарання підсудному слід призначити на підставі ч.4 ст. 70 КК України, оскільки вироком Ленінського районного суду АРК від 10.09.2012 року ОСОБА_2 засуджений за ч.1,2,3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, за скоєння злочинів у лютому 2012 року.
Цивільний позов не заявлений, судові витрати у справі відсутні. Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323-341 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. ст. 75-76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку терміном у 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки у вигляді:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Ленінського районного суду АРК від 10.09.2012 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. ст. 75-76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку терміном у 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки у вигляді:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
-мобільний телефон «Соні Еріксон Іксперія», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 відповідно до розписки, залишити останній.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд залишити без змін, відмінивши після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду АРК через Ленінський районний суд АРК протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.
Суддя Казацький В.В.