Справа № 2-777/11

2/0418/344/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

Головуючого-судді -Казака С.Ю.

при секретарі -Ткаченко А.О.

за участю позивачки -ОСОБА_1

відповідачки -ОСОБА_2

представника відповідачів -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, в обґрунтування якого значила, що починаючи з лютого 2009 року помітила, що в належній їй квартирі АДРЕСА_1 на стелі житлової кімнати з'явилась мокра пляма. Над вказаною житловою кімнатою знаходиться ванна кімната квартири НОМЕР_1, що розташована поверхом вище. З часом помітила, що пляма збільшилась у розмірі та на неї утворився пліснявий наліт. 10.03.2009 року вона звернулась до ЖЕКу на балансі якого знаходиться будинок з проханням встановити причину утворення мокрої плями на стелі та стіні. 12.03.2009 року комісія, у складі співробітників РЕУ-3 було здійснено вихід для встановлення причини затоплення та за наслідками останнього складено відповідний акт, згідно якого причиною затоплення житлової кімнати в квартирі НОМЕР_2 є халатне відношення мешканців квартири НОМЕР_1 в процесі користування технічними приладами. Вона в черговий раз звернулась до мешканців квартири НОМЕР_1 з прохання усунути причини протікання води, але останнє залишилось без задоволення. 25.03.2009 року комісія РЕУ-3 зафіксувала актом збільшення площі затоплення стелі. В результаті постійного затоплення квартири НОМЕР_2 їй була завдана матеріальна шкода. Для встановлення її вартості, вона звернулась до будівельної організації, якою 28.04.2009 року був наданий кошторис на виконання внутрішніх робіт по ремонту квартири, згідно якого вартість ремонтних робіт склала 8659 грн. 43 коп. В зв'язку з чим, просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку завдану матеріальну шкоду в сумі 8659 грн. 43 коп. Також зазначила, що вона лише пів роки тому закінчила ремонт в квартирі. Остання була виставлена на продаж. На здійснення ремонту нею та членами родини було витрачено багато фізичних та емоційних зусиль. Вона сподівалась, що в найближчий час зможе продати квартиру. В зв'язку з пошкодженням квартири вона притерпіла душевні страждання, які мали вираження в тому, що через неправомірну поведінку власників квартири НОМЕР_1, вона вимушена була витрачати час, зусилля та власні кошти для переговорів з винною стороною, принижувалась та намагалась досягти мирного вирішення конфлікту з сусідами, знайти компроміс, але винна сторона не була згодна. Тому вона була вимушена звернутись до суду за захистом порушеного права, втрачала час та власні кошти на пошуки кваліфікованої допомоги. Все це значною мірою змінило її звичайний ритм життя, створювало незручності, заважало зосередитись на роботі, що погіршало ставлення до неї співробітників. Зовсім не було часу проводити з сім'єю, в зв'язку з чим склались напружені відносини з родичами. В зв'язку з вищевикладеним на протязі всього часу з моменту затоплення вона мала поганий настрій, була вимушена відкласти продаж квартири, що дуже суттєво змінило її плани та матеріальний стан родини в цілому. З урахуванням викладеного просила також стягнути з відповідачів в солідарному порядку 5000 грн. моральної шкоди, 3030 грн. витрат на правову допомогу та сплачені при подачі позову судові витрати.

09.09.2009 року позивачкою було подано заяву про збільшення та доповнення позовних вимог, в якій було збільшено майнову вимогу щодо стягнення матеріальної шкоди до 9180 грн. 38 коп., а також доповнено вимогою про зобов'язання відповідачів усунути причину затоплення квартири АДРЕСА_1

10.09.2010 року позивачкою було подано заяву про зміну позовних вимог в частині вимоги про зобов'язання відповідачів усунути причини затоплення на вимогу про зобов'язання останніх знести ванну кімнату, що розташована в квартирі АДРЕСА_2.

Згідно заяви від 25.05.2011 року позивачка просила зобов'язати відповідачів усунути причини затоплення жилої кімнати квартири НОМЕР_2 шляхом ізолювання підлоги ванної кімнати у квартирі НОМЕР_1, яке б виключало протікання води на стелю зазначеної вище житлової кімнати НОМЕР_2, стягнути солідарно з відповідачів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9136 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., державне мито та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 616 грн. 90 коп., витрати на правову допомогу в сумі 3030 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 2208 грн.

В останній заяві, поданій 13.06.2012 року позивачка заявила додатково вимоги до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району та остаточно просила стягнути на її користь з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району в солідарному порядку 9136 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, державне мито та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 616 грн. 90 коп., витрати на правову допомогу в сумі 3030 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 2208 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, викладені в заяві від 13.06.2012 року та посилаючись на викладені в первісному позові та уточненнях підстави, просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 та її, а також відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 представник, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову в частині заявлених до них вимог з підстав, викладених в поясненнях та письмових запереченнях.

Представник відповідача - Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивачка є власником квартири НОМЕР_2, а відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 співвласниками квартири АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району (а.с.60-63,85 т.1).

Згідно актів від 12.03.2009 року, 25.03.2009 року, 28.06.2009 року, 03.10.2010 року складених працівниками РЕУ-3, в останній зафіксовано залиття житлової кімнати в квартирі АДРЕСА_1, що належить позивачці, причиною яких, відповідно до акту, є халатне відношення мешканців квартири НОМЕР_1 при користуванні сантехнічними приладами та, зокрема, незадовільна герметизація примикання ванної, внаслідок чого вода при користуванні душем потрапляє на підлогу (а.с.9,10,33,99 т.1).

Факт залиття підтверджується також наданими позивачкою фотознімками, на яких зафіксовано намокання стелі та шпалер в житловій кімнаті квартири НОМЕР_2 (а.с.39-59,79-81 т.1).

Відповідно до ст.18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Відповідно до ст.24 ЖК України для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Відповідно до ст.175 ЖК України державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.

Відповідно до ст.176 ЖК України наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території.

Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов'язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.

Відповідно до змісту ст.61 ЖК України наймодавцем житлового фонду є житлово-експлуатаційна організація.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або

юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Відповідно до пп.4,6,8 ч.2 ст.20 вказаного Закону останній зобов'язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець зобов'язаний: здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

На спростування заявлених позивачкою позовних вимог відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 було надано висновок ПП «ДЕКОНСТРУКТОР»про стан санітарно-технічного приміщення -ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_2, згідно якого конструкція підлоги відповідає вимогам СНіП та допускає велику інтенсивність впливу на підлогу рідини та механічних факторів, а також виключає потрапляння води, що стікає, під покриття підлоги (а.с.64-65 т.1).

Разом з тим, згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 03.12.2009 року в переліку видів робіт до ліцензії серії АВ №051032 ПП «ДЕКОНСТРУКТОР»обстеження та оцінка технічного стану будівельних конструкцій (визначення параметрів і необхідних характеристик матеріалів в конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об'єктах і в лабораторіях) відсутнє. Тому ПП «ДЕКОНСТРУКТОР»не мало права виконувати вищезазначені роботи, а висновок останнього щодо стану санітарно-технічного приміщення квартири АДРЕСА_2 є нікчемним та таким, що не підлягає розгляду (а.с.83-84 т.1).

З урахуванням зазначеного, а також відсутності дати складання зазначеного вище висновку, суд у відповідності до ст.58, ч.1 ст.59 ЦПК України не приймає вказаний висновок ПП «ДЕКТОНСРУКТОР»в якості належного та допустимого доказу по справі.

Також відповідачами було надано звіт «Інституту проектування та експертизи будівництва»про проведення огляду на відповідність житлового приміщення АДРЕСА_2 після ремонту, державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, складений в 2010 році, відповідно до якого конструкції квартири НОМЕР_1 після ремонту ванної кімнати мають необхідні запаси міцності й характеристики, що забезпечують твердість і просторову стійкість. Реалізовані на будівлі конструктивні й архітектурно-планувальні рішення відповідають вимогам діючих нормативних документів. Конструкції квартири НОМЕР_1 після ремонту ванної кімнати перебувають у нормальному та задовільному стані. Окремо конструкції ванної кімнати перебувають у нормальному стані і належать до категорії К-1 (а.с.161-173 т.1).

Разом з тим, як вбачається з вказаного звіту, обстеження квартири НОМЕР_1 проводилось 18.05.2010 року, тобто через рік після залиття квартири НОМЕР_2, та звіт не містить будь-яких висновків, що виключають можливість затоплення квартири позивачки з підстав, викладених в актах обстеження РЕУ-3.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №ГО-3461 від 25.02.2011 року можливою (оскільки підлога не взкривалась) причиною затоплення квартири АДРЕСА_1 є відсутність або неякісна виконана гідроізоляція підлоги в ванній кімнаті розташованої вище квартири НОМЕР_1. На момент обстеження підтоплення квартири НОМЕР_2 продовжується. Ванна кімната квартири НОМЕР_1 розташована над жилою кімнатою квартири НОМЕР_2, що передбачено технічною документацією на квартиру, але не відповідає вимогам ДБН, СНіП. Вартість відновлювального ремонту для ліквідації наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 складає 9136 грн. станом на 14.02.2011 року (а.с.201-206 т.1).

Згідно висновку повторної будівельно-технічної експертизи, проведеної Інститутом експертизи, проектувань та вишукувань «Придніпровської державної академії будівництва та архітектури»на момент обстеження (листопад 2011 року) будівельних конструкцій підлоги та сні у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 не було знайдено дефектів та пошкоджень, що впливають на несучу спроможність конструкцій та функціонального призначення підлоги та стін. Гідроізоляцій підлоги у ванній кімнаті виконана відповідно до СНіП. Протікань та замокань на момент обстеження не виявлено. Конструкції підлоги знаходяться в задовільному стані та відповідають категорії К-1. Візуальні дослідження систем водопостачання та каналізації в квартирі НОМЕР_1 показали, що видима частина системи холодного, гарячого водопостачання та каналізації знаходяться в нормальному стані. Протікань води з систем водопостачання та каналізації в квартирі НОМЕР_1 в квартиру НОМЕР_2 на момент проведення експертизи не спостерігалось. Ванна кімната квартири НОМЕР_1 розташована над жилою кімнатою квартири НОМЕР_2, що передбачено технічною документацією на квартиру, але не відповідає вимогам діючого законодавства, будівельним, санітарним нормам та правилам. Сума збитку внаслідок залиття квартири НОМЕР_2 складає 8959 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.2-19 т.2).

Аналізуючи зазначені вище положення закону та дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не знайшов підтвердження факт залиття квартири позивачки з вини Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району внаслідок неналежного утримання останнім, як балансоутримувачем будинку, будинкових мереж або через їх несправний технічний стан, чи з інших причин.

Висновок повторної будівельно-технічної експертизи, проведеної Інститутом експертизи, проектувань та вишукувань «Придніпровської державної академії будівництва та архітектури», а також звіт «Інституту проектування та експертизи будівництва»свідчать лише про справність та відсутність протікань у внутрішньо квартирних комунікаціях квартири НОМЕР_1, що належить відповідачам, на момент обстеження, що проведено значно пізніше дати, коли сталось залиття квартири НОМЕР_2 та не спростовують висновків щодо причин залиття вказаної квартири, викладених в зазначених вище актах обстеження.

При цьому, суд також враховує, що ванна кімната в квартирі НОМЕР_1 розташована над жилою кімнатою квартири НОМЕР_2 де сталось залиття.

В зв'язку з чим, суд приймає до уваги викладені в актах обстеження причини залиття квартири НОМЕР_2 внаслідок халатного відношення мешканців квартири НОМЕР_1 при користуванні сантехнічними приладами, внаслідок чого вода при користуванні душем потрапляла на підлогу, що в свою чергу призвело до залиття квартири НОМЕР_2 та вважає, що саме відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 повинні нести солідарну відповідальність, як співвласники квартири НОМЕР_1, за заподіяну позивачці шкоду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити

пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст.190 ЖК України підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду.

При визначенні розміру матеріальної шкоди суд враховує суму відновлювальних ремонтних робіт в розмірі 8959 грн., визначену у висновку повторної будівельно-технічної експертизи, проведеної Інститутом експертизи, проектувань та вишукувань «Придніпровської державної академії будівництва та архітектури», визначену станом на 2012 рік, тобто на день проведення розгляду справи.

Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини та положення закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, слід задовольнити частково та стягнути на її користь з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в солідарному порядку матеріальну шкоду в сумі 8959 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її права і така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно вимог ст.1167 ЦК України -моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом.

Суд вважає доведеним, що внаслідок залиття належної позивачці квартири з вини відповідачів їй було заподіяно моральну шкоду, що полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, що завдавало їй незручності у повсякденному житті; у додатковому емоційному навантаженні та необхідності витрачати додатковий час з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків, необхідністю вишукування додаткового часу і додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає стягненню в солідарному порядку моральна шкода в розмірі 500 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №882 від 15.03.2011 року (а.с.233 т.1) позивачкою було сплачено за проведення будівельно-технічної експертизи суму в розмірі 2208 грн., яку у відповідності до ст.ст.79,88 ЦПК України слід стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в солідарному порядку, а також сплачені при подачі позову (а.с.2,3 т.1) державне мито в сумі 98 грн. 09 коп. (89 грн. 59 коп. за задоволену вимогу майнового характеру та 8 грн. 50 коп. за вимогу немайнового характеру) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

Зайво сплачену суму державного мита в розмірі 238 грн. 50 коп. повернути позивачці.

В частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3030 грн. позивачці слід відмовити, оскільки відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачкою було надано лише договір про надання консультативно-юридичних послуг від 02.02.2009 року та квитанцію про оплату останніх.

Разом з тим, до зазначеного вище договору не надано акту, або будь-якого іншого документу, які й би підтверджував фактичне надання та перелік наданої правової допомоги позивачу (консультацій, складання документів, запитів та інш.), а також розрахунку, проведеного у відповідності зі ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, стягнувши на її користь з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 в солідарному порядку у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8959 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., державне мито в сумі 98 грн. 09 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн., витрати за проведення судової експертизи в сумі 2208 грн., а всього стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачки 12015 грн. 09 коп.

В іншій частині в задоволенні позову до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 відмовити. В задоволенні позову до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,23,1166,1167,1190,1192 ЦК України, ст.ст.1,20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.18,24,61,175,176,190 ЖК України, ст.ст.10,11,27,31,33,58-61,79,88,169,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь позивачки ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8959 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., державне мито в сумі 98 грн. 09 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн., витрати за проведення судової експертизи в сумі 2208 грн., а всього стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачки 12015 грн. 09 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Повернути ОСОБА_1 зайво сплачену суму державного мита, перерахованого згідно квитанції №18 від 26.06.2009 року в сумі 238 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак