Справа № 22а-860/11

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого судді Шершуна В.В.

суддів Корніюк А.П., П'єнти І.В.

при секретарі Лапко Ю.В.

розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0553 про стягнення грошової компенсації за невикористане речове майно.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини А-0553 про стягнення 2987 грн. 92 коп. грошової компенсації за невикористане речове майно.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що проходив військову службу у військовій частині А-0553 у м. Хмельницькому. Після закінчення строку контракту, 26 березня 2007 року, звільнений в запас відповідно до Положення про проходження військової служби солдатами, сержантами та старшинами ЗСУ. 31 березня 2007 року виключений із списків особового складу всіх видів забезпечення. За час проходження служби військова частина заборгувала грошову компенсацію за невикористане речове майно в сумі 2987 грн. 92 ком., а тому просив стягнути дану заборгованість на його користь.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2009 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Він просить постанову суду скасувати і постановити нову якою його позовні вимоги повністю задоволити, при цьому апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи. Він вказував, що суд безпідставно відмовив йому в позові з підстав пропуску річного строку звернення до суду. На його думку доведеним є факт того, що на момент звільнення зі служби , військова частина заборгувала йому 2982 грн. 92 коп. вартості не отриманого ним речового майна. За захистом свого права він звернувся до Ізяславського районного суду в порядку цивільного процесу в січні 2009 року. Однак в зв'язку зі змінами до ст. 18 КАС України вимушений був звернутися до окружного адміністративного суду. Крім того, на запит його адвоката, військова частина 27 листопада 2008 року визнала його право на кошти за речове майно.

В зв'язку з чим апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував до

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Касап В.М. Справа № 22а-860

Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 14

його спору строки звернення до суду.

У відповідності зі ст. 1 Закону України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, справи розглянуті судами першої інстанції в порядку, визначеному КАС України і передані до юрисдикції загальних судів на підставі Закону України № 1691-VI від 18.02.2010 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", розглядаються судами апеляційної інстанції у порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши апелянта, та його представника на підтримання апеляції, представника військової частини А-0553 про заперечення апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А-0553 у м. Хмельницькому. Після закінчення строку контракту, 26 березня 2007 року, звільнений в запас відповідно до Положення про проходження військової служби солдатами, сержантами та старшинами Збройних Сил України з 31 березня 2007 року. За час проходження служби позивачем військова частина А-0553 заборгувала ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористане речове майно в сумі 2987 грн. 92 коп. 14.05.2009 року позивачем подано позов про стягнення компенсації за невикористане речове майно.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого , самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.І ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови. якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд встановив, що пропущено строк звернення до суду він звільняється від обов'язку досліджувати обставини, якими сторони обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення проти них.

Предметом доказування, згідно ч. 1 ст.138 КАС України, є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо), які належить встановити при ухваленні судового рішення.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскільки він знав про порушення своїх прав на момент звільнення з військової служби 26 березня 2007 року, про що свідчить надана ним довідка про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі видана відповідачем 29 березня 2007 року. Позов подано до суду 14.05.2009 року, питання про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною позивач не ставив, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити.

Апеляційний суд не приймає до уваги твердження апелянта про звернення його до Ізяславського районного суду та про визнання боргу боржником (військовою частиною) як на підставу поновлення строку позовної давності, оскільки спір розглядається в порядку передбаченому КАС України і до даного спору застосовується не правила позовної давності, а норми строку звернення до суду, юридична природа яких суттєво різниться.

При цьому колегія суддів врахувала, що з заявою про поновлення строку для звернення до суду в порядку ст. 100 КАС України апелянт не звертався, а тому суд не міг обговорювати питання про таке поновлення.

Доводи апеляції не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.

Керуючись Законом України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.В. Шершун