Справа № 1990/10-169/12Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.
Провадження № 10/1990/169/12 Доповідач - Подковський О.А.
Категорія - ч. 3 ст.191 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Подковського О.А.
Суддів - Максимовича Ю. А., Демченко О. В.,
з участю прокурора -Сарахмана А.М.;
захисника - адвоката -ОСОБА_2;
скаржника -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури міста Тернополя Гавіловського Ю.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 13 вересня 2012 року, -
встановила.
Постановою начальника відділення СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області Новосад Л.А. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, за те, що «в період часу з 2006 року по 2010 рік, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа з греко-римської боротьби»всупереч п.3 наказу Міністерства України у справах молоді та спорту №2097 від 23 .09. 2005 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури та спорту»без рішення органів вищого рівня видавав накази про надання премій, доплат та матеріальної допомоги собі та своїм заступникам, що призвело до незаконних видатків, внаслідок чого, зайво проведено нарахувань на зарплату та перераховано до державних цільових фондів 64651,67 гривень, які в подальшому привласнив ».
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 13 вересня 2012 року скарга ОСОБА_3, задоволена, а постанова начальника відділення СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області Новосад Л.А. про порушення кримінальної справи від 27 червня 2012 року відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, скасована.
В апеляції прокурор прокуратури міста Тернополя Гавіловський Ю.В. просить постанову скасувати та повернути матеріали на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. При цьому, зазначає, що постанова підлягає до скасування, оскільки в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки злочину передбаченого ч.3 ст.191 КК України, що підтверджується поясненнями ОСОБА_7, актом ревізії від 16 травня 2012 року. Тому, вважає, що відповідно до ст.94 КПК України є достатньо приводів та підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3.
Заслухавши суддю-доповідача, при дачі пояснень та в дебатах: захисника-адвоката ОСОБА_2 та скаржника, які згідні з постановою суду, міркування прокурора, який вважає, що постанову слід скасувати, дослідивши матеріали та доводи апеляції, колегія вважає, що постанову суду слід залишити без змін з наступних мотивів.
Так, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити:
- чи були наявними на час порушення справи, передбачені частиною першою статті 94 КПК, приводи;
- чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК); чи відповідають відомості указані в постанові матеріалам;
- законність джерел отримання цих даних;
- чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи;
- чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК), при цьому не додержання останнього є підставою для визнання його нелегітимним.
Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.
Як вірно встановлено судом, постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст.98, 130 КПК України, згідно яких в описово-мотивувальній частині вказується джерело відомостей про злочин, що стало приводом до порушення кримінальної справи, кому і коли ці відомості надійшли. Потім викладаються фактичні дані, що вказують на наявність об'єктивних ознак злочину -місце, час, спосіб і інші обставини вчиненого, тобто підстави для порушення кримінальної справи та кваліфікацію злочинних дій .
Так, колегія погоджується з твердженням суду про те, що мотивувальна частина постанови про порушення кримінальної справи від 27.06.2012 року не містить викладу самого злочину передбаченого ч.З ст.191 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб. Всупереч вказаним вище вимогам ст.ст.98, 130 КПК України, в ній не зазначено жодного разу, що злочин вчинено скаржником саме повторно.
З вказаним твердженням суду фактично погодився прокурор в апеляції, оскільки жодних заперечень з цього приводу не наведено.
Крім того , на думку колегії, в фабулі правопорушення взагалі не викладено будь-якого злочину , а також у постанові допущені протиріччя між мотивувальною частиною та резолютивною -злочин скоїв ОСОБА_3 , а порушена справа відносно ОСОБА_3
Як визнав прокурор в апеляційній інстанції слідчий помилився з приводу прізвища особи та неповністю виклав зміст скоєного злочину.
Також на думку суду першої інстанції, з чим погоджується колегія:
-«начальником відділення спотворено саме формулювання викладеного в Акті ревізії від 16.05.2012р., так згідно Акту зазначено, що «суцільною ревізією дотримання законодавства при нарахуванні премій, надбавок та доплат до посадових окладів директору та заступникам директора встановлено, що в порушення п.З наказу Міністерства України у справах молоді і спорту №2097 від 23.09.2005р. «Про впорядкування умов оплати праці бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту»без рішень органів вищого рівня проводилось нарахування та виплата доплат, премій, що призвело до незаконних видатків на загальну суму 64651,67 грн. (в тому числі: за 2006р.- 2032 грн., за 2007р. - 15208,64 грн., за 2008р. - 16121,92 грн., за 2009р. - 14125,6 грн., за 2010р. - 15328,51 грн., 2011р. - 1837 грн.) та, як наслідок, зайво проведено нарахування на зарплату та перераховано до державних цільових фондів 23464,64 грн. (в тому числі: за 2006р. -735,58 грн., за 2007р. 5504,80 грн., за 2008р. -5836,14 грн., за 2009р. -5141,72грн., за 2010р. -5579,57 грн., 2011р. -666,83 грн.). Внаслідок допущених порушень установі завдано матеріальної шкоди на суму 88116,31 гривень, в постанові начальник відділення Новосад Л.А. викладає інше формулювання, яке не відповідає жодним матеріалам дослідчої перевірки ».
-«Крім того, начальником відділення Новосад Л.А. не надано належної оцінки при винесенні постанови тим обставинам, що ОСОБА_3 звільнений з посади директора вказаного закладу 29 червня 2010 року, а також тій обставині, що до 2009 року даний заклад підпорядковувався управлінню освіти, а з 2009 року підпорядковувався Міністерству України у справах молоді і спорту, а тому до 2009 року на даний заклад не поширювався наказ Міністерства України у справах молоді і спорту №2097 від 23 вересня 2005 року «Про впорядкування умов оплати праці бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту».
На думку колегії ,з вказаними твердженнями суду фактично погодився прокурор , що подав апеляцію , оскільки жодних спростувань з цього приводу не наведено. Крім того , прокурор в апеляційній інстанції визнав те, що слідчий допустився помилки в постанові з приводу зазначеної суми збитків та джерел звідки вона утворилась , і безпідставно зарахував до неї перерахунки до державних цільових фондів та не до кінця визначив, які саме накази , та яких міністрів були порушені якщо таке мало місце, оскільки за чотири роки мінялося підпорядкування спортивної школи.
- «згідно п.48 Постанови КМ України №550 від 20 квітня 2006 року «Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами»у разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів, а також коли ревізією, проведеною з інших підстав, виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь, матеріали таких ревізій у визначені в пункті 46 цього Порядку строки передаються до правоохоронних органів. Про результати розгляду матеріалів ревізії (крім проведених за порушеними кримінальними справами) правоохоронні органи повідомляють контролюючому органу протягом 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення. В матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які повідомлення від державної фінансової інспекції про виявлені ними порушення за які передбачено кримінальну відповідальність, натомість в матеріалах міститься копія Акта ревізії від 16 травня 2012 року, який жодним чином не завірений державною фінансовою інспекцією та відсутні будь-які відомості про джерела отримання даної копії Акта ревізії, що ставить під сумнів його легітимність, натомість жодної інформації про протиправну діяльність ОСОБА_3, окрім як в незавіреній копії Акта ревізії, яка невідомо яким чином потрапила в матеріали дослідчої перевірки немає».
В своїй апеляції прокурор не зміг пояснити чому копія акту ревізії ніким не завірена , хоча це має важливе значення для встановлення законності джерел отриманих даних. Вказане джерело - копія акта, на думку колегії, є недопустимим.
Виходячи із вищенаведеного , колегія вважає, що вся постанова слідчого побудована на протиріччях , з чим фактично погодився прокурор в апеляційній інстанції, в матеріалах відсутні допустимі джерела отриманих даних про скоєння злочину, а тому апеляція не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 236-8 , 365-366 КПК України, колегія ,-
УХВАЛИЛА.
Апеляцію прокурора прокуратури міста Тернополя Гавіловського Ю.В. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 13 вересня 2012 року стосовно ОСОБА_3 без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.А. Подковський