ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.11.06 р. Справа № 36/302
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом закритого акціонерного товариства „Компанія Росток” м. Київ
до відповідача відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка
про стягнення 87527,22 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Савіна О.С. за довіреністю № 655-06 від 22.08.2006 р. (в останнє судове засідання не з’явилася)
від відповідача: Заматов Р.В. за довіреністю № 005-05 від 01.11.2006 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства „Компанія Росток” м. Київ до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка про стягнення 87527,22 грн.
Ухвалою суду від 06.09.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №36/302.
У судовому засіданні 02.11.2006р. представником відповідача було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти стягнення пені та просить розстрочити виконання зобов’язань перед „Компанія Росток” на 24 місяці.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем - закритим акціонерним товариством „Компанія Росток” м. Київ (надалі ЗАТ „Компанія Росток”), та відповідачем - відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” м. Горлівка (надалі ВАТ „Донецькобленерго”), був укладений договір поставки № 21-303 /203 від 06.10.2005р.
Згідно п. 1.1 Договору постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує, на умовах даного договору, товар згідно Специфікації (Додаток № 1 до Договору), який є невід’ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору покупець оплачує товар, який передається постачальником за цінами, узгодженими сторонами у специфікації до цього Договору.
Згідно п. 4.1 Договору постачальник зобов’язується поставити товар покупцю протягом 15 банківських днів з моменту отримання постачальником письмової заявки покупця.
Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунок за товар виконується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 банківських днів з дня поставки кожної партії товару. Оплата здійснюється в національній валюті.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своїм змістом, своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264 – 271 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом, внаслідок підписання сторонами договору поставки від 06.10.2006р. у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов’язки.
У позивача виникло зобов’язання поставити товар, обумовлений вказаним договором. Крім цього, у позивача також виникло право вимагати від відповідача сплатити вартість поставленого товару з урахуванням вимог розділу 3,4 Договору поставки від 06.10.2006р.
У відповідача виникло право вимагати від позивача поставки товару, обумовленого підписаним між сторонами договором, а також відповідний обов’язок щодо своєчасної сплати вартості товару.
Факт поставки позивачем - ЗАТ „Компанія Росток” м. Київ товару на загальну суму 138860,16 грн., та його отримання відповідачем – ВАТ „Донецькобленерго” м. Горлівка підтверджується видатковою накладною № Р-00000097 від 21.02.2006р. на суму 138860,16 грн. та товарно-транспортними накладними: № 887340 від 21.02.2006р.; № 887339 від 21.02.2006р. та довіреністю № 705329 від 21.02.2006р. на отримання товару, рахунком-фактурою № Р-00000351 від 21.02.2006р. на суму 138860,16 грн.
Відповідно до умов Договору остання дата отримання товару є 07.03.2006р.
Згідно витягу з банківських рахунків, відповідачем за отриманий товар оплачено частково суму 60000 грн.
Заборгованість за поставлений позивачем товар складає:
138860,16 – 60000 = 78860,16 грн.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч статті 509, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України та умовам Договору поставки від 06.10.2006р. відповідач – відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка не виконав, у зв’язку з чим за ним станом на дату подачі позовної заяви склалася заборгованість у сумі 78860,16 грн.
Оскільки мало місце прострочення виконання грошових зобов’язань, позивачем – закритим акціонерним товариством „Компанія Росток” м. Київ на підставі статей 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статей 610-612, 624, 625 Цивільного кодексу України, нараховано та пред’явлено до стягнення пеню, 3% річних та суму інфляції на суму основного боргу.
Таким чином, у зв’язку з невиконанням відповідачем – відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” м. Горлівка своїх зобов’язань станом на дату подачі позовної заяви у відповідача склалася заборгованість за розрахунком позивача в сумі 87527,22 грн., у т.ч. сума боргу 78860,16грн.; сума пені – 6434,13 грн.; 3% річних – 1050,03 грн.; сума інфляційних нарахувань на суму основного боргу – 1182,90 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує проти стягнення основного боргу у сумі 78860,16 грн., інфляції у сумі 1182,90 грн., 3% річних у сумі 1050,03 грн., але в частині стягнення суми пені в розмірі 6434,13 грн. просить відмовити у задоволенні позову у зв’язку з тим, що 22.11.2004р. стосовно відповідача господарським судом Донецької області винесено ухвалу про порушення справи про банкрутство та одночасно введений мораторій для задоволення вимог кредиторів. У зв’язку з чим на підставі ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в період дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) за неналежне виконання зобов’язань та просить розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці у зв’язку з тяжким фінансовим станом.
Вказана норма ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень в частині стягнення пені у сумі 6434,13 грн. визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовується інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов’язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону про банкрутство. Тобто, боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, інші санкції не застосовуються.
Враховуючи, що позов в частині основного боргу, інфляції, 3% річних обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення пені судом відхиляються.
В обґрунтування скрутного фінансового становища відповідач надав до суду довідку за підписом головного бухгалтера з якої вбачається наступне:
- заборгованість пенсійному фонду на 06.11.2006р. складає 3047,5 тис. грн. (строк оплати до 20.10.2006р.);
- заборгованість по податку на прибуток складає 1919,6 тис. грн. (строк оплати до 30.10.2006р.);
- несплачена заробітна плата за вересень 2006р. складає 10622,8 тис. грн. (строк виплати 12-14.10.2006р.);
- борг перед енергоринком станом на 01.10.2006р. складає 4202649,2 тис. грн. Загальна сума заборгованості складає 4218236,1 тис. грн.
На думку суду відповідач підтвердив належним чином наявність підстав для розтрочення виконання рішення суду.
Але період розстрочення виконання зобов’язання - 24 місяці, тобто 2 роки суд вважає занадто тривалим та таким, що не відповідає інтересам позивача у даній справі. Тому суд вважає можливим розстрочити виконання рішення на період 15 місяців.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із задоволенням позовних вимог майнового характеру покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 82 - 85; 115; Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (юридична адреса: 84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11; ЄДРПОУ 00131268; розрахунковий рахунок 26001307550283 у філії ЦМВ ПІБ; МФО 334464) на користь закритого акціонерного товариства „Компанія Росток” (юридична адреса: 03067, м. Київ, б-р. Івана Лепса, 4; ЄДРПОУ 00227560; розрахунковий рахунок 2600030024948 у 1КФ АТ „ВАБанк”; МФО 321637) суму 81093,09 грн. (а саме: суму боргу 78860,16грн.; 3% річних – 1050,03 грн.; суму інфляційних нарахувань на суму основного боргу – 1182,90 грн.), крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 109,33 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 810,94 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розстрочити виконання рішення суду на 15 місяців від дати набрання рішенням чинності, стягнення здійснювати щомісячно рівними частинами по 5467,56 грн.
У судовому засіданні 06.11.2006р. оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
- Номер:
- Опис: стягнення 199 621,94 грн.
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 36/302
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Богатир К.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.03.2021
- Дата етапу: 11.03.2021