АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/904/2012
Головуючий по 1-й інстанції Гусач
Суддя-доповідач: Кисіль А. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого-судді Кисіля А.М.
суддів - Кожевнікова О. В., Бурди К.І.
з участю прокурора - Гриня .Г.
засудженого - ОСОБА_2
захисника - адвоката - ОСОБА_3
розглянувши, 30 жовтня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора прокуратури м. Кременчука і засудженого ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, гр. України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, судимого 17.08.2004 року Крюківським районним судом м.Кременчука за ч.1 ст.263, ст.118 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 28.09.2005 року умовно-достроково на не відбуту його частину 10 місяців 14 днів,-
засуджено
за ч. 2 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі ,
за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено 8 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 серпня 2004 року і за сукупністю вироків остаточне покарання призначено 8 років 1 місяць позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 - 12559 грн. завданої матеріальної шкоди та 50000 грн. - моральної шкоди.
Згідно із вироком суду він визнаний винним у тому, що 26.06.2006 року, близько опівночі спільно з ОСОБА_7, справа відносно якого закрита внаслідок застосування акту амністії, поблизу будинку 65 по вулиці 60 Років Жовтня міста Кременчука, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно із хуліганських спонукань пристали до потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10.
Діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи правила належної поведінки, ОСОБА_2, і ОСОБА_7 стали відштовхувати ОСОБА_9 від торгового кіоску, де той намагався придбати товар, при цьому виражалися брутальною лайкою на їх адресу, а потім ОСОБА_2 завдав останньому декілька ударів рукою по різним частинам тулубу , спричинивши ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток носу, численних ран і саден носу, голови, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_2 тут же, безпричинно став завдавати численні удари руками по голові і обличчю ОСОБА_10, завдавши йому фізичного болю.
ОСОБА_7, також завдав декілька ударів по голові і обличчю ОСОБА_8 та забрав у нього газовий пістолет «Вальтер» № НОМЕР_1, яким той намагався скористатися при захисті від дій ОСОБА_2 і ОСОБА_7
Через певний час, намагаючись повернути газовий пістолет, ОСОБА_8 наздогнав ОСОБА_2 і попросив віддати пістолет, але той у відповідь наніс йому руками декілька ударів по голові і обличчю, внаслідок яких останній упав на землю, а потім продовжив ще декілька раз завдавати ударів ногами по голові, чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої черепно-мозкової травми - забою головного мозку, обширного крововиливу долів правої і лівої півкулі головного мозку, множинних саден спини, по задній поверхні правої верхньої кінцівки та обох гомілок, які носять ознаки легких тілесних ушкоджень.
Причиною смерті ОСОБА_8 у лікувальному закладі стала тяжка черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку, крововиливами під оболонки головного мозку, в шлуночки та в стовбур мозку, пошкодженнями м'яких тканин голови та шиї.
На вирок суду подані апеляції:
- прокурора, який приймав участь по справі у суді першої інстанції, де не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини, вважає вирок суду незаконним внаслідок м'якості призначеного покарання і просить його скасувати та постановити новий вирок, яким винному призначити покарання за сукупністю вироків 9 років 1 місяць позбавлення волі та у доповненні до апеляції просить виключити посилання суду на кваліфікуючу ознаку по хуліганству ,- винятковий цинізм;
- засуджений ОСОБА_2 та його захисники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 аналогічно просять вирок суду скасувати, тому що на їх думку він ґрунтується на неповно перевірених доказах по справі, які сфальсифіковані, не були допитані певні свідки, які вказували на причетність до нанесення тяжких тілесних ушкоджень і ОСОБА_7
Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.
Заслухавши суддю доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь по справі у місцевому суді частково і просив виключити із вироку кваліфікуючу ознаку - винятковий цинізм а у іншій частині цей вирок суду залишити без зміни та його заперечив проти задоволення скарги засудженого та його захисників, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_2, який у судових дебатах та у останньому слові просив вирок суду скасувати а провадження по справі закрити за недоведеністю його участі у вчиненні вказаних злочинів, захисника ОСОБА_3 про підтримання апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наданих скарг, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисників не підлягають задоволенню, а прокурора частковому задоволенню з таких підстав.
Посилання у апеляційній скарзі засудженого та його захисників на те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно і необ'єктивно, а висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину не відповідають фактичним обставинам і не підтверджені розглянутими в судовому засіданні доказами, не ґрунтуються на відповідних доводах.
Висновки суду про незаконність дій засудженого ґрунтуються на
всебічно і повно перевірених даних зокрема, правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну юридичну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним насильницьких дій щодо спричинення тяжких тілесних ушкоджень та вчинення хуліганства.
Посилання засудженого ОСОБА_2, що він захищався від нападу потерпілих, спростовується його нестабільними поясненнями під час досудового слідства, де він спочатку частково визнавав свою вину, просив місцевий суд його суворо не карати, давав конкретні пояснення з приводу нанесення саме ним ударів за встановлених судом обставин, стверджуючи лише про меншу їх кількість.
У апеляційному суді ОСОБА_2 вказував, що потерпілий все таки намагався у нього забрати пістолет і він йому завдав лише два удари від яких той не міг отримати тяжкі тілесні ушкодження. Від дій потерпілих саме він захищався.
Вина ОСОБА_2 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9, який вказав, що у нього, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у вказаний час та місці виникла сварка із ОСОБА_2 та ОСОБА_7, які не пускали ОСОБА_8 до холодильника з метою придбати пляшку пива. Саме ОСОБА_2 спершу завдав ОСОБА_8 удар кулаком в обличчя від чого той упав на землю, до речі у апеляційному суді ОСОБА_11 це підтвердив. Він також отримав декілька ударів та упав на землю і чув як наносились удари ОСОБА_8 та ОСОБА_10, вказаними особами. А коли їх побиття припинилося, то саме ОСОБА_8 побіг за нападаючими з проханнями повернути газовий пістолет.
Вказані свідчення потерпілого ОСОБА_9 свідчать про те, що потерпілому ОСОБА_8 не були ще спричинені тяжкі тілесні ушкодження,
оскільки останній ще самостійно рухався і намагався повернути собі зброю.
З вище викладеними показаннями узгоджуються і показання потерпілого ОСОБА_10, який доповнив, що також за вище викладених обставин отримав удар від ОСОБА_11. Просив ОСОБА_8 вистрілити із газового пістолета по нападаючих, але саме ОСОБА_7 завдав удару рукою ОСОБА_8 і забрав пістолет. Тут же, отримав ще один удар рукою від ОСОБА_11. Лежачи, він чув як за кіоском ОСОБА_8 просив повернути пістолет. Піднявшись згодом він помітив ОСОБА_8 з ознаками тяжкої травми голови та викликав медичну допомогу.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 162 від 11.11.2011 року такі показання і показання надані ним у ході відтворення обстановки і обставин події злочину від 5. 09. 2011 року, не суперечать об'єктивним судово-медичним даним по місцю, часу подій, способу заподіяння тілесних ушкоджень, множинності нанесених ударів. (т.4 а.с82-86)
Допитаний у суді співучасник цих подій ОСОБА_7 підтвердив, що спершу ОСОБА_2 завдав одному із потерпілих удар кулаком по обличчю і той упав, після чого продовжив наносити удари іншому потерпілому.
ОСОБА_7 підтвердив показання потерпілих, що саме ОСОБА_8 наставляв пістолет на нього, але він кулаком завдав ОСОБА_8 ударів по обличчю, корпусу та руці і той випустив зброю із рук, якого він забрав з собою. Відходячи від кіоску він чув, як ОСОБА_8 просив повернути пістолет і бачив намагання останнього затримати ОСОБА_2, утримуючи його за одяг, але той у відповідь завдав йому удар кулаком по голові, а коли ОСОБА_8 упав, то саме ОСОБА_2 ще наніс йому удари ногою по голові, від чого той уже не зміг піднятися.
Зважаючи на викладені вище показання, то ОСОБА_8 не міг отримати тяжкі тілесні ушкодження від його ударів, про це свідчить і медичний експерт у суді ОСОБА_12, який підтвердив висновок комісійної судово-медичної експертизи, де зазначено, що причиною смерті ОСОБА_8 була тяжка черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку, крововиливами під оболонки головного мозку, в шлуночки та в стовбур мозку, ушкодженнями м'яких тканин голови та шиї. Зважаючи на матеріали справи ( два місця отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_8.) , а також те, що після отримання черепно-мозкової травми в дуже короткий проміжок часу відбулася незворотна втрата свідомості, яка унеможливлювала будь-які активні дії ОСОБА_8, травма в результаті якої виник крововилив в мозок була отримана потерпілим після подій, що відбулися біля кіоску, оскільки останній міг рухатися та говорити.
Виходячи із встановленого, колегія суддів вважає, що органи слідства і суд правильно розмежували кількість ударів та механізм отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілим.
В порядку ст.306 КПК України суд правильно дослідив протокол допиту свідка ОСОБА_13 і обґрунтовано взяв до уваги дані відповідно до яких вночі 26.06.2006 року вона чула шум бійки, яка розпочалася між хлопцями. (т.1 а с. 101, т.4 а с. 3, 4)
Також із дослідженого протоколу допиту свідка ОСОБА_14, вбачається, що з боку кіосків він бачив, як саме ОСОБА_7 і ОСОБА_2 окремо один від одного спричиняли побої 2 хлопцям. Саме він відвів ОСОБА_7 в бік і помітив в його руках пістолет, який і забрав. Відходячи від кіоску, помітив, що ОСОБА_2 завдав невідомому прямий удар правою рукою в голову. Після такого удару потерпілий упав, при намаганні підвестись, ОСОБА_2 наніс йому ще боковий удар ногою в голову. Згодом у ОСОБА_2 він помітив рани на кистях рук. (т 1 а с. 116, 117, 123, т 4 а с.7)
Показання ОСОБА_14 узгоджуються із висновком комісійної судово-медичної експертизи № 163 від 11.11 2011 року, відповідно до якого його показання надані ним в ході відтворення обстановки і обставин події злочину від 22.09.2011 року, відповідають об'єктивним судово-медичним даним по часу та місцю події, по факту нанесення ударів кулаком і ногою по голові ОСОБА_8.(т 4 а с.92-96)
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 22 від 22.03.2011 року у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої черепно-мозкової травми-забою головного мозку, обширного крововиливу під павутинну оболонку лобної, скроневої та потиличної долів правої півкулі головного мозку, тім'яної та потиличної долів лівої його півкулі та мозочку, крововиливів в шлуночки мозку та стовбур мозку, обширних крововиливів в м'які покриви голови правої лобної, скроневої, тім'яної та потиличної області, лівої потиличної ділянки, крововиливів в правий скроневий м'яз, забою м'яких тканин правої половини обличчя, які стосовно живої особи по ступеню тяжкості можуть бути оцінені лише в своїй сукупності і носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і як таких, що в даному конкретному випадку призвели до настання смерті потерпілого;
множинних синців обличчя та шиї, рани на підборідді, садна лоба, лівої скроневої ділянки, які як в своїй сукупності так і окремо, носять ознаки легких тілесних ушкоджень.
Тілесні ушкодження голови та шиї утворилися не менше ніж від 12-13 ударів тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кисті рук, стиснені в кулаки, ноги людини у взутті;
у ділянку спини, правої верхньої кінцівки та обох гомілок було нанесено не менше ніж 10 ударів тупими обмеженими предметами, спів розмірними ушкодженням, якими найбільш імовірно, були ноги людини у взутті, руки стиснені в кулаки.
Між цими тілесними ушкодженнями та настанням смерті потерпілого - прямий причинно-наслідковий зв'язок. Після розвитку всіх еквівалентів черепно-мозкової травми в дуже короткий проміжок часу відбулася незворотна втрата свідомості, яка унеможливлювала будь-які активні дії ОСОБА_8 . (т 3 а.с. 157-181)
За висновком судово-медичної експертизи № 373 від 17.04.2009 року у ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток носу, численних ран і саден носу, голови, тулубу, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, (т. 1 а с.91, 92)
Згідно із протоколами пред'явлення для впізнання від 11.07.2006 року ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_7 і ОСОБА_2, як осіб, з якими в нього, ОСОБА_10 і ОСОБА_8 біля кіоску виникла сварка і які заподіяли їм тілесні ушкодження, ( т.1 а с.75-82);
Відповідно до протоколу пред'явлення для впізнання від 29.10.2007 року ОСОБА_15 впізнала ОСОБА_2 , як особу, яка приймала участь в бійці біля кіоску, (т. 1 а с 104, 105)
Під час очної ставки між ОСОБА_16 та ОСОБА_2, між ОСОБА_9 та ОСОБА_2, між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, встановлено, що сварку розпочали саме ОСОБА_2 і ОСОБА_7 , (т.4 а с 11-14);. (т.4 а.с.9, 10); (т.4 а с. 16, 17)
За таких даних, колегія суддів вважає, що умисні дії ОСОБА_2 по нанесенню тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілого правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 121 КК України.
Умисні дії ОСОБА_2. які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене групою осіб місцевий суд правильно кваліфікував і за ч.2 ст. 296 КК України.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у частині виключення із мотивувальної частини вироку вказівку суду щодо вчинення ним злочину з мотивів виняткового цинізму слід задовольнити. Оскільки органи обвинувачення не встановили та не виявили у діях засудженого зневаги щодо норм моральності, знущання над хворими, немічними особами, які перебувають у безпорадному стані та інше.
Посилання в апеляції засудженого та його захисників про неповноту судового слідства, спростовується матеріалами справи. Місцевий суд вживав заходів до виклику у суд свідка ОСОБА_14 та інших осіб на які вказував в апеляції засуджений, але примусові приводи по їх доставці не дали позивних наслідків, оскільки із моменту вчинення злочинів пройшов достатньо великий час. Причиною чого стало злісне ухилення саме ОСОБА_2 від органів обвинувачення, який оголошувався до розшуку. За вказаною адресою певні свідки не мешкали, їх місце проживання не встановлено, а тому суд правильно дослідив їх показання у порядку ст. 306 КПК України та поклав у основу вироку разом із іншими даними, які між собою узгоджуються.
Крім цього, посилання засудженого та його захисників про фальсифікацію матеріалів справи нічим не підтверджується.
Із матеріалами справи засуджений ознайомився повністю у встановленому Законом порядку.
Право засудженого на захист як під час досудового так і судового слідства та в апеляційному суді не були порушені.
Крім цього, місцевим судом обґрунтовано не взято до уваги показання свідка ОСОБА_15 у частині того, що дані нею показання свідчать лише про побиття потерпілих, але не розмежовані дії ОСОБА_2 і ОСОБА_7, що суперечить матеріалам справи та уточняються показаннями потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, експерта ОСОБА_12, даними викладеними у заключеннях судово-медичних експертиз.
Твердження ОСОБА_2 про те, що він не мав умислу щодо нанесення тяжких тілесних ушкоджень, то колегія суддів їх розцінює критично, вважаючи їх як спосіб пом'якшити свою відповідальність за вчинене, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами.
Разом із тим, безпідставно місцевий суд визнав пом'якшуючою обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 - визнання вини, оскільки це суперечить позиції засудженого.
Посилання прокурора про неправильність призначеного місцевим судом покарання, також не підлягає задоволенню з тих підстав, що особі воно призначено у відповідності до ст.65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, особи засудженого, який раніше судимий за подібні злочини, вчинив злочин у період невідбутого покарання за попереднім вироком, довгий час ухилявся від слідства та суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
апеляцію прокурора прокуратури м. Кременчука з внесеними змінами задовольнити частково, а засудженого ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок суду змінити.
Виключити із мотивувальної частини вироку посилання суду на вчинення особою злочину з мотивів виняткового цинізму, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, у іншій частині вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2012 року щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України , залишити без зміни.
Головуючий: А. М. Кисіль
Судді: