У Х В А Л А
Іменем України
12.09.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів КУШТАНА Б.П., ЛЕСКА В.В.
при секретарі КАЛИНИЧ С.І.
за участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання права на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду від 31 травня 2012 р., -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 у травні 2011 р. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання права на спадкове майно і мотивувала його наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер рідний брат ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - ОСОБА_6. На момент смерті за ним рахувався житловий будинок АДРЕСА_1 вартістю 164365,00 грн. ОСОБА_6 належала і земельна ділянка за цією ж адресою, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, нормативна оцінка якої становить 18419,27 грн. Заповіту спадкодавець не залишив, дітей не мав, батьки померли раніше, тому відповідно до ст. 1262 ЦК України спадкує друга черга спадкоємців за законом і такими є сестри спадкодавця. Ці спадкоємці у встановлений строк подали заяви про прийняття спадщини. При житті спадкодавця позивачка систематично доглядала за ним, готувала їжу, забезпечувала ліками, доглядала за будинком і земельною ділянкою. Крім того, позивачка займалася відновленням будинку після повені 1999 р., отримувала будматеріали, оформляла документацію, займалася оформленням приватизації земельної ділянки, оплачувала це тощо. Після смерті спадкодавця позивачка несе витрати, пов'язані з утриманням спадкового майна та управлінням спадщиною. Всі витрати на поховання брата теж сплатила вона. Однак, при житті спадкодавця правовстановлюючі документи на будинок не були оформлені. Відповідачки ж не опікувалися спадкодавцем, який хворів і був у безпорадному стані, не брали участі в утриманні майна, чим ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, що відповідно до ст. 1224 ч. 5 ЦК України є підставою для усунення від спадкування за законом. Позивачка просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку в розмірі 0,0892 га відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 238216, виданого 25.10.2010 р.
У вересні 2011 р. ОСОБА_2 посилаючись на ці ж обставини звернулася із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування. Просила усунути відповідачів від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6
У подальшому ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги і остаточно просила: усунути ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.; визнати за нею права та обов'язки забудовника на житловий будинок АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку в розмірі 0,0892 га відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 238216, виданого 25.10.2010 р.; покласти на відповідачів судові витрати.
У липні 2011 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 подали зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно. Зазначали, що як спадкоємці за законом прийняли спадщину за померлим братом ОСОБА_6, доводи первісного позову заперечили, вказуючи на їх необґрунтованість. Уточнивши вимоги, позивачки остаточно просили визнати за кожною з них права та обов'язки забудовника на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на ј частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в розмірі 0,0892 га відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 238216, виданого 25.10.2010 р.
Ухвалою Виноградівського районного суду від 29.07.2011 р. зустрічний позов прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом, ухвалою цього ж суду від 28.11.2011 р. справи об'єднані в одне провадження.
Рішенням Виноградівського районного суду від 31.05.2012 р. уточнений позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано за нею права та обов'язки забудовника на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на ј частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в розмірі 0,0892 га відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 238216, виданого 25.10.2010 р. ОСОБА_6; в решті первісного позову відмовлено;
Уточнений зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задоволено, визнано за кожною з них права та обов'язки забудовника на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на 1/4 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в розмірі 0,0892 га відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 238216, виданого 25.10.2010 р. ОСОБА_6; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 496,60 грн. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також по 500,00 грн. витрат на правову допомогу.
ОСОБА_2 рішення суду оскаржила, ставить в апеляції питання про його скасування та ухвалення рішення про повне задоволення первісного позову. Зазначає, що суд дав неправильну оцінку доказам, неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, внаслідок чого дійшов хибних висновків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення: апелянта ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_8, які апеляцію підтримали, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9, який апеляцію не визнав, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для усунення ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від спадкування за законом, а відтак, із часткової доведеності первісного позову та доведеності зустрічного позову. Висновки суду вірні, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, яким дано правильну оцінку.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_6, який був рідним братом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 25.10.2010 р. на ім'я ОСОБА_6 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 238216 щодо земельної ділянки площею 0,0892 га нормативною оцінкою у 18419,27 грн. за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_6 був забудовником будинку за цією адресою, однак, його готовність станом на 09.03.2011 р. становила 49%, вартість - 164365,00 грн., будинок не був уведений в експлуатацію. Дружини і дітей ОСОБА_6 не мав, батьки померли раніше, заповіту він не залишив. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у встановлений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_6 Ці факти стверджуються документами на а.с. 8-12, 14-18, 61-69, іншими матеріалами справи та визнані сторонами і враховуються за правилами ст. 61 ч. 1 ЦПК України.
ОСОБА_2 ініціювала спадковий спір і поставила питання про усунення ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від права на спадкування з підстав, передбачених ст. 1224 ч. 5 ЦК України. Відповідно до цієї норми закону, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Суд першої інстанції правильно визнав необґрунтованим та недоведеним такий позов. Так, ОСОБА_6 помер у віці 44-х років, у справі не було доведено, що він хворів на тяжку хворобу, мав каліцтво, через що був у безпорадному стані. Навпаки, у справі наявні докази, що ОСОБА_6 до смерті проживав у будинку один (а.с. 55, 99), уклав 14.06.2010 р. цивільно-правовий договір на виконання окремих робіт із ТОВ «ВЕТ Аутомотив Україне» (а.с. 70), а за день до смерті йому був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку. Тобто, спадкодавець не перебував у безпорадному стані і опікувався собою. Посилання апелянта на періодичне зловживання ОСОБА_6 алкогольними напоями, лікування, необхідність надання йому допомоги у такі періоди тощо вищенаведеного не спростовують, не є достатньою підставою для висновку про перебування спадкодавця у безпорадному стані та не утворюють підстав для застосування положень ст. 1224 ч. 5 ЦК України. Крім того, особа за відповідних умов може бути усунена від спадкування внаслідок винної її поведінки, свідомого ухилення від надання допомоги спадкодавцю за дійсної потреби у її наданні та можливості надавати допомогу. Таке у справі не доведено, в позовній заяві від 19.11.2011 р. про усунення від права на спадкування ОСОБА_2 сама вказувала, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 насправді не могли з об'єктивних причин надавати місце для проживання брату, а ОСОБА_4 не бажала цього робити, оскільки вважала, що у брата є свій будинок. Ці обставини ОСОБА_2 визнала і в апеляційному суді.
Відтак, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми ЦК України, що регулюють спадкові відносини, вірно виходив з того, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ст. 1218, ст. 1225 ч. 1 ЦК України), тому майнові права спадкодавця як забудовника та право власності на земельну ділянку належать до спадкової маси. Суд не мав підстав для задоволення позову ОСОБА_2 та для порушення принципу рівності часток у спадщині кожного із спадкоємців другої черги за законом (ст. 1223 ч. 2, ст. 1262, ст. 1267 ч. 1 ЦК України). Оскільки спадкові відносини врегульовані законом і підстав для усунення ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від права на спадкування за законом не встановлено, посилання ОСОБА_2 на відсутність, на її думку, морального права у сестер на спадкування за братом, не мають правового значення для вирішення спору по суті. Водночас спадкоємці, за наявності для того підстав, не позбавлені права змінити розмір частки у спадщині когось із них врахувавши, зокрема, витрати на спадкове майно, його утримання, збереження, управління ним тощо (ст. 8 ч. 1, ст. 1267 ч. 3 ЦК України), крім того, спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (ст. 1232 ч. 1 ЦК України).
За таких обставин, рішення ухвалено судом із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції його не спростовують, тому на підставі ст. 308 ЦПК України апеляцію слід відхилити, рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 1, ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Виноградівського районного суду від 31 травня 2012 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскар жена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді