П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
22.06.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Симаченко Л. І., з участю прокурора - Василенка О. Ю., представника митної служби - ОСОБА_1, особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 11 січня 2011 року.
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. за адресою: АДРЕСА_1,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 348 МК України з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Вилучений товар: піддони плоскі дерев'яні без бортів для транспортування товарів розміром 1180/1250 мм, артикул 24000665 в кількості 23 шт.; прокладки з гофрованого картону не медичного призначення для прокладування алюмінієвих баночок на палетах розміром 1180/1250 мм, артикул 24000647 в кількості 345 шт.; вироби з чорних металів, нековані, штамповані, не спечені - металева рама для утримання на палеті алюмінієвих баночок розміром 1195/1265 мм, артикул 24000645 в кількості 23 шт. загальною митною вартістю 11 785 гривень 6 копійок постановлено повернути ОСОБА_2, якого зобов'язати вивезти цей товар за межі митної території України.
Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що, будучи головою правління ЗАТ «Скілур», порушив зобов'язання про зворотнє вивезення піддонів плоских, дерев'яних без бортів, артикул 24000665 в кількості 23 шт., прокладок з гофрованого картону не медичного призначення, артикул 24000647 в кількості 345 шт., виробів з чорних металів, некованих, штампованих, не спечених - металевих рам для утримання на палеті алюмінієвих баночок, артикул 24000645 в кількості 23 шт. загальною вартістю 11 785 гривень 6 копійок, які 18 вересня 2009 року тимчасово були ввезені на митну територію України з фірми « Ball Packaging Europe Sp. Z. O. ».
В апеляції ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що про день і час розгляду справи не знав, жодних повідомлень із суду не отримував, про прийняте рішення дізнався 25 травня 2012 року у відділі державної виконавчої служби. Постанову суду в частині накладення стягнення вважає незаконною, стягнення накладено без врахування фактичних обставин справи, пом'якшуючих обставин та особи винного, а саме: відповідальною за зворотнє вивезення товарів була інша особа, розмір стягнення є більшим ніж загальна вартість товарів і не відповідає майновому стану його сім'ї та розміру заробітної плати. Просить також врахувати, що є сильно хворою людиною, потребує тривалого лікування, пов'язаного із значними матеріальними витратами.
Переглянувши справу в межах апеляції, заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, про поновлення строку на апеляційне оскарження та задоволення апеляції в повному обсязі, думку прокурора та представника митного органу про необґрунтованість вимог апелянта, перевіривши матеріали справи та додаткові документи, апеляційний суд вважає, що клопотання та апеляція ОСОБА_2 підлягають задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що всупереч вимогам ст. 268 КпАП України суд не повідомив ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи. Копію судового рішення надіслав правопорушнику після закінчення строку на оскарження, а саме 8 квітня 2011 року. ( а. с. 34 - 35, 36 ).
Отже, ОСОБА_2 з незалежних від його волі причин не був присутнім при розгляді справи та з поважних причин своєчасно не оскаржив рішення суду. Відповідно до вимог ст. 286 КпАП України початком перебігу строку на апеляційне оскарження слід вважати наступний після отримання копії рішення, або повідомлення про таке рішення день. В даному випадку таким слід вважати день отримання ОСОБА_2 повідомлення із виконавчої служби, оскільки інших даних, які б спростовували цей факт учасниками судового процесу під час розгляду справи не надано. Апеляційна скарга подана особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності 28 травня 2012 року, тобто у десятиденний строк з того моменту, коли йому стало відомо про рішення суду. За таких обставин клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у порушенні зобов'язання про зворотнє вивезення товарів й кваліфікацію його дій за ст. 348 МК України, то такі є правильними і підтверджуються даними протоколу про порушення митних правил, поясненнями правопорушника та іншими матеріалами справи. Учасниками судового розгляду вони не оспорюються.
Доводи апелянта про необґрунтоване накладення на нього стягнення апеляційний суд визнає такими, що заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції при наявності альтернативного виду стягнення, передбаченого санкцією ст. 348 МК України не було мотивовано призначення більш суворого стягнення. До того ж, при обранні стягнення судом не було враховано фактичні обставини справи, які свідчать, що митним органом в один і той же день - 18 листопада 2010 року - відносно однієї особи, за аналогічні порушення, за тим самим обвинуваченням було складено три протоколи про порушення митних правил, а судом за цими протоколами притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням максимального розміру штрафу. ( а. с. 50 - 53 ).
З показань ОСОБА_2, даних в суді вбачається, що він з березня 2012 року перебуває на лікуванні у психоневрологічному диспансері та потребує тривалого лікування, пов'язаного із значними матеріальними розходами. На його утриманні знаходиться матір похилого віку, інвалід 1 групи. Згідно з даними довідки ЗАТ «Скілур» його заробітна плата за півроку 2011 року склала 8565 гривень11 коп., з 1 жовтня 2011 року по теперішній час дане підприємство не працює, у зв'язку з чим ОСОБА_2 перебуває у відпустці за власний рахунок. Крім того, ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має невелику заробітну плату, позитивно характеризується. ( а. с. 54 ).
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що призначений вид стягнення у виді максимального розміру штрафу не відповідає вимогам ст. 23 КУпАП щодо мети адміністративного стягнення та його справедливості і підлягає зміні на інший, передбачений санкцією статті 348 МК України, який буде достатнім для виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд Закарпатської області
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 11 січня 2011 року щодо ОСОБА_2, в частині накладення стягнення змінити, застосувавши конфіскацію предметів, що підлягали зворотньому вивезенню, а саме: піддонів плоских дерев'яних, без бортів для транспортування товарів розміром 1180/1250 мм, артикул 24000665 в кількості 23 шт.; прокладок з гофрованого картону не медичного призначення для прокладування алюмінієвих баночок на палетах розміром 1180/1250 мм, артикул 24000647 в кількості 345 шт.; виробів з чорних металів, некованих, штампованих, не спечених - металевої рами для утримання на палеті алюмінієвих баночок розміром 1195/1265 мм, артикул 24000645 в кількості 23 шт. загальною вартістю 11 785 гривень 6 копійок.
В решті постанову залишити без змін.
Суддя: Симаченко Л. І.