Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7752/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4180,30 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4180,30 грн..

В обґрунтування позову зазначено, що станом на 17.09.2012 року відповідач має заборгованість по єдиному соціальному внеску за 2011 рік в сумі 4180,30 грн., тому позивач просив стягнути з відповідача на користь УПФУ несплачені суми єдиного внеску в розмірі 4180,30 грн.

Ухвалою судді від 05 жовтня 2012 року в зазначеній справі було відкрито скорочене провадження.

16 жовтня 2012 року відповідач отримав ухвалу суду про відкриття скороченого провадження , про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на повідомленні про вручення поштового відправлення. Відповідно до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається належним чином повідомлений. У встановлений законодавством строк відповідач не надав до суду заяви про визнання позову або заперечення на позов.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області.

Станом на 17 вересня 2012 року відповідач має заборгованість перед ПФУ по сплаті несплачених сум єдиного соціального внеску у сумі 4180,30 грн., що підтверджується вимогою про сплату боргу,повідомленням-розрахунком,рішенням №664 від 06 липня 2012 року.

Як зазначається у п. 1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України (далі - Фонд) є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Пунктом 1.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02 № 8-2 (далі - Положення), Управління Фонду у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), що разом з цими Управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно п.п. 5 п. 2.2 Положення Управління відповідно до покладених до нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

З наведеного вбачається, що управління, при прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, діє як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

З дня набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464) суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону (частина 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється (частина 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (частина 2 статті 6 Закону).

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (пункт 3 частина 1 статті 7 Закону). Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 11 статті 8 Закону).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону).

Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік (п. 4.6 Інструкції).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до зазначеної норми Закону на адресу відповідача була направлена вимога №Ф 180 від 07.07.2012 року .

На час розгляду справи даних про оскарження позивачем зазначеної вимоги в судовому порядку, або про її узгодження з УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області у суду не має, а тому, вона є чинною та такою, що підлягає до виконанню на момент розгляду справи.

Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість (недоїмку) зі сплати єдиного внеску у розмірі 4180,30 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4180,30 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області суму заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне страхування за 2011 рік у розмірі 4180,30 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят грн. 30 копійки).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя К.Є. Петросян