АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9268/12 Справа № 2-2824/11 Головуючий у 1 й інстанції - Приходченко О.С. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2012 року Апеляційний суд Дніпропет0ровської області у складі:

Головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Кіктенко Л.М., Колодяжної Н.Є.,

при секретарі - Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2011 року за позовом Кредитної спілки Дніпропетровщини до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2011 року позовні вимоги задоволені: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки Дніпропетровщини заборгованість за кредитним договором № 8-0609-К від 19 вересня 2008 року у сумі 38 800 грн. 39 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 7415 грн. 59 коп.; заборгованості по сплаті процентів у розмірі 6 346 грн. 02 грн., заборгованості по сплаті неустойки у розмірі 23 902 грн. 57 коп.; заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1 136 грн. 21 коп. та повернення судових витрат у сумі 254 гр. (а.с.80).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову до нього (а.с.85-87).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення та порушення судом норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду у частині стягнення неустойки та відсотків, і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог (а.с. 108-109).

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 погодився з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що 19 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 8-0609-К, згідно умов якого банк надав кредит у розмірі 9 000 грн., а відповідачка отримала кошти та зобов'язалася здійснювати погашення кредиту у встановленому договором порядку та повернути у строк та на умовах, передбачених договором. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 19 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язався перед кредитною спілкою відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань в повному обсязі.

07 квітня 2009 року між КС Дніпропетровщини та ОСОБА_3 укладено додатковий договір до кредитного договору № 8-0609-К від 19 вересня 2008 року, за умовами якого подовжено строк повернення кредитних коштів до 19 травня 2010 року (а.с. 10)

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідачі не виконали належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, у зв'язку з чим станом на 09 березня 2011 року виникла заборгованість у сумі 38 800, 39 грн., яка складається заборгованості по кредиту -7 415,59 грн.; заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 6 346, 02 грн., заборгованості по сплаті неустойки -23 902, 57 грн.

Висновки суду про стягнення несплаченої суми тіла кредиту -7 415,59 грн. та відсотків у розмірі 6 346, 02 грн. зроблені без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений договором строк (ч.1 ст. 530). Крім того, згідно кредитного договору № 8-0609-К від 19 вересня 2008 року (п.п. 7.3.1), ОСОБА_3 зобов'язалась повертати кредит та відсотки за користування коштами в строки та на умовах, передбачених договором. Відповідно п. 8.2.3. кредитного договору відповідачка сплачує неустойку у вигляді штрафу у розмірі 20% кредиту за кожен випадок невиконання зобов'язань та пеню у розмірі 1% належної до сплати суми.

Крім того, ОСОБА_2 є поручителем за вищевказаним кредитним договором, а згідно з ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Посилання ОСОБА_2 на тре, що договір поруки є припиненим, оскільки 19 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено додатковий договір, яким збільшена його відповідальність - спростовується текстом додаткового договору, яким продовжено строк повернення кредитних коштів до 19 травня 2010 року.

У той же час, суд 1 інстанції, стягуючи неустойку в розмірі 23 902, 57 грн., не звернув уваги на те, що вона значно перевищує суму заборгованості по тілу кредиту, яка складає 7 415,59 грн., та не застосував вимоги ч. З ст. 551 ЦК України, тобто не застосував закон, який підлягав застосуванню. Тому рішення суду відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні, оскільки розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити суму пені з 23 902, 57 грн. до 7 415,59 грн., що відповідає розміру основного боргу, іншим обставинам справи та принципам справедливості, добросовісності і розумності. Тому загальна сума, яка підлягає стягненню із відповідачів, повинна складати не 38 800, 39 грн., а 22 613,41 грн.

У той же час вимога апеляційної скарги про звільнення від сплати процентів за користування кредитними коштами не підлягає задоволенню, оскільки протирічить вимогам закону та п.4.2. кредитного договору.

Керуючись ст.307-309 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2011 року змінити, зменшивши суму неустойки, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки Дніпропетровщини, з 23 902, 57 грн. до 7 415,59 грн., а загальну суму -з 38 800, 39 грн. до 22 613,41грн.

В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: