ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.11.06 р.                                                                               Справа № 32/191                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді                           О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: Бахмет А.В

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Балакай А.А. – довіреність від 01.09.06р.

за позовом: Державного підприємства „Ровенькиантрацит” м. Ровеньки

до відповідача: Державного підприємства „Укренерговугілля” в особі Донецької філії Державного підприємства „Укренерговугілля” м. Донецьк                                                 

про стягнення заборгованості в сумі 10060,78грн.

                                                                                      в судовому засіданні оголошена

                                                                                           перерва з 30.08.-02.10.06р.

Позивач, Державне підприємство „Ровенькиантрацит” м. Ровеньки, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Укренерговугілля” в особі Донецької філії Державного підприємства „Укренерговугілля” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 10060,78грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на акт прийому-передачі вугілля від 27.07.00р., угоду № 1 про залік зустрічних однорідних вимог від 28.07.00р., платіжні доручення-вимоги, лист від 07.12.04р. № 6851, акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.01.04р., вимога про оплату вугільної продукції № 678 від 22.05.06р., лист від 14.06.06р. № 4369. Вказував також на те, що строк виконання боржником зобов’язання сторонами правочину встановлено не було, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідач повинен був виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги (з 25.05.06р. по 31.05.06р.) та в цьому разі перебіг позовної давності почався лише 01.06.06р.          

Відповідач  позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову, вказував на те, що: 1) заборгованість в сумі 10060,78грн. виникла 28.07.00р. та відповідно до ст. 257 ЦК України строк позовної давності складає 3 роки, який сплинув 28.07.03р.; 2) підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 15.03.04р. не перериває перебіг позовної давності, як-то вказує позивач, оскільки відповідно до ст. 264 ЦК України діями, про які йде мова в цій статті, можуть бути часткова сплата заборгованості або прохання про відстрочку виконання зобов’язань; 3) акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.03.04р. підписаний тільки головним бухгалтером, який не має повноважень на підписання данного виду документів, відповідно до посадової інструкції, тобто акт не має юридичної сили, та як слід, не перериває перебіг позовної давності

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 27.07.00р. згідно акту приймання-передачі вугілля ДХК „Ровенькиантрацит” (яке на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 158 від 31.03.03р. було реорганізоване у ДП „Ровенькиантрацит”) передала, а підприємство селищних електричних мереж виробничого об’єднання „Донецьквугілля” (правонаступником якого є відповідач) прийняло вугілля марки АШ об (0-6) в кількості 486тн.

При чому, вартість переданого відповідачу вугілля – не визначена в акті.

28.07.00р. між ДХК „Ровенькиантрацит” та підприємством селищних електричних мереж виробничого об’єднання „Донецьквугілля” була укладена угода № 1 про залік зустрічних однорідних вимог.

Пунктом 1 вказаної угоди передбачено, що ДХК „Ровенькиантрацит” має право вимоги виконання зобов’язання підприємством селищних електричних мереж виробничого об’єднання „Донецьквугілля” з оплати заборгованості за вугілля відповідно до акту прийому-передачі вугілля № 27 від 07.2000р. на загальну суму 82771,2грн. Також, згідно цієї угоди сторони припинили однорідні зустрічні вимоги на суму 82771,20грн. в т.ч. ПДВ – 13795,2грн.

Тобто, зі змісту цієї угоди, суд дійшов висновку про визначення сторонами вартості вугілля (переданого за актом прийому-передачі від 27.07.2000р.) в сумі 82771,20грн.

Посилання позивача на листи відповідача, в яких останній відмовляється від оплати заборгованості внаслідок пропущення позивачем строку позовної давності (арк. справи  13,16), також не свідчать про те, що сторонами була узгоджена вартість вугілля, переданого за актом прийому-передачі від 27.07.2000р. в сумі 92831,98грн. (яку позивач вважає вартістю вугілля).

З будь-яких інших документів, які б підтверджували поставку на користь відповідача вугілля на суму 10060,78грн., та відповідно обов’язку відповідача здійснити його оплату, позивачем не надано.

Наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків від 15.03.04р. (арк. справи 14) не приймається судом як доказ наявності спірної заборгованості, оскільки, підписаний з боку відповідача, особою, повноваження якої ніяким чином не підтверджені.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними доказами наявність підстав виникнення спірної заборгованості.

Крім того, внаслідок відсутності доказів, які підтверджують підстави виникнення цивільних прав між сторонами щодо спірної заборгованості, спростовується позиція позивача щодо початку перебігу строку позовної давності в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі  ст. ст. 11, 257, 530 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Ровенькиантрацит” м. Ровеньки до Державного підприємства „Укренерговугілля” в особі Донецької філії Державного підприємства „Укренерговугілля” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 10060,78грн.

Рішення набирає законної сили 17.11.2006р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

          

Суддя                                                                         Сковородіна О.М.