ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2012 року № 2а-12542/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва

до Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок"

про стягнення заборгованості 264 234,42грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 264 234, 42 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16 вересня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року зупинено провадження у справі № 2а-12542/10/2670 за позовом прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в Святошинському районі міста Києва до Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" про стягнення заборгованості.

03 вересня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) із Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на запит від 20 серпня 2012 року із відповідною інформацією по справі № 44/458-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року поновлено провадження у адміністративній справі № 2а-12542/10/2670 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 жовтня 2012 року, яке відкладалось на 16 жовтня 2012 року у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 16 жовтня 2012 року представники Прокурора Святошинського району міста Києва та Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування адміністративного позову зазначили, що Відкрите акціонерне товариство «Завод сантехнічних заготовок» згідно статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зареєстроване як страхувальник та зобов'язане сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період в порядку та строки, визначені статтею 20 цього ж Закону.

Представник відповідача у судове засіданні 16 жовтня 2012 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У судовому засіданні 11 жовтня 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок», просив суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання 16 жовтня 2012 року, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-12542/12/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Спірні правовідносини з приводу встановлення принципів, засад і механізму функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначаються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон № 1058-IV, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин); Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі по тексту - Інструкція № 21-1); Конституції України; Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-II «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; тощо.

Зокрема, вирішуючи адміністративну справу по суті, суд, в контексті наведеного, виходить з встановлення підстав нарахування та обґрунтованості суми заборгованості, обчислення та сплата страхових внесків, а саме: порядку та строків нарахування відповідачу заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відкрите акціонерне товариство «Завод сантехнічних заготовок» (код ЄДРПОУ 22869431) зареєстровано Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією 22 липня 1994 року за адресою: 03062, місто Київ, вул. Екскаваторна, 24 (відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Слід зазначити, що у зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (цей Закон набирав чинності з 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм пенсійного законодавства, яке діяло до 01 січня 2011 року.

Статтею 14 Закону № 1058-IV та Інструкції № 21-1 визначено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 Закону № 1058-ІV зазначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

За таких обставин, судом встановлено та не спростовано представниками сторін у судовому засіданні, що Відкрите акціонерне товариство «Завод сантехнічних заготовок»є платником страхових внесків та відноситься до солідарної системи.

Представники Прокурора Святошинського району міста Києва та Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва стверджують, що відповідач має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 264 234, 42 грн. згідно вимоги про сплату боргу № 195 від 07 липня 2010 року.

Порядок нарахування страхових внесків, обчислення та сплата страхових внесків визначається Законом № 1058-ІV, зокрема, згідно з частиною 3 статті 20 Закону № 1058-ІV обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Статтею 5 Інструкції № 21-1 встановлено, що обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).

Пунктом 4.1 статті 4 Інструкції № 21-1 вказано, що для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. При цьому, зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є - календарний місяць.

Слід зазначити, що представник відповідача проти наявності несплаченої заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 264 234, 42 грн. не заперечував, а лише зазначив, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про погашення зазначеної заборгованості є безпідставними, враховуючи, що ухвалою Господарського суду міста Києві від 22 липня 2010 року порушено провадження у справі № 44/458-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок», а відповідно до статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» така заборгованість вважається погашеною

Враховуючи вищезазначені обставини, вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 22 липня 2010 року порушено провадження у справі № 44/458-6 та призначено попереднє засідання на 17 серпня 2010 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого - Єсик Тетяну Олександрівну; відкрито процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією боржника Голову правління Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок» Семенюка Олексія Володимировича, якого зобов'язано у тридцяти денний строк з дня винесення ухвали про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подати повідомлення про порушення справи банкрутство боржника і відкриття процедури санації в офіційному друкованому виданні та подати докази опублікування до господарського суду.

17 серпня 2010 року в газеті «Голос України»№ 152 (копія міститься в матеріалах справи) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року у справі № 44/458-б затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 34 828 324,95 грн. При цьому, серед іншого, у мотивувальній частині ухвали відхилено кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва на суму 1 290 120,58 грн. через порушення строків подання заяви про визнання поточних кредиторських вимог.

Слід зазначити, що умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлюються Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-II «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту - Закон № 2343-II).

Статтею 1 цього Закону надано значення поняттям боржник та кредитор, зокрема: боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 14 Закону № 2343-II вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

В матеріалах справи міститься копія постанови Київського апеляційного господарського суду від 25 січня 2012 року у справі № 44/458, якою апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року у справі № 44/458-б в частині розгляду грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва залишено без змін.

За таких обставин, враховуючи, що за правилами Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили у момент її проголошення, та керуючись приписами частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приймає до уваги обставини про порушення позивачем строку звернення до господарського суду із письмовою заявою з вимогами до боржника, який відповідно до частини 2 статті 14 Закону № 2343-II є граничним і поновленню не підлягає, та вважає їх такими, що заявлені після закінчення строку.

Отже, Закон пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника.

Кредитор (кредитори), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство, не подає (подають) заяв після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення цієї справи. Вимоги ініціюючих кредиторів вважаються визнаними і після їх перевірки у підготовчому засіданні підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру.

Суд зазначає, що заборгованість відповідача виникла на підставі вимоги Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва від 07 липня 2010 року № 195, а справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 липня 2010 року, тобто вже після порушення справи про банкрутство.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За таких обставин, на думку суду, безпідставною є позовна вимога про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок» заборгованості у розмірі 264 234, 42 грн., оскільки в силу статті 14 Закону № 2343-II така заборгованість вважається погашеною.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова