ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1710/2-а-159/12

Рядок статзвіту № 99

18 вересня 2012 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Піскунов В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії, зобов"язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по жовтень 2008 року включно в сумі 3713 грн., зобов’язати відповідача нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" надалі при нарахуванні пенсії.

В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що є дитиною війни та відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії, нарахування та виплату якої повинен здійснювати відповідач. Однак, нарахування та виплата вказаного підвищення відповідачем не проводилось, або виплачувалось у неповному обсязі.

Позивач просить справу розглянути у її відсутності, позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

В письмовому запереченні просить в позові відмовити, покликаючись на те, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Ухвалою суду позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії, зобов"язання вчинити певні дії за період з 1 січня 2006 року по 9 січня 2008 року залишено без розгляду.

Розглянувши в порядку письмового провадження доводи, викладені позивачем, заперечення відповідача та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що позивач наділена правовим статусом дитини війни та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Костопільському районі, що підтверджується копією пенсійного посвідчення ( в матеріалах справи ) із проставленим у ньому штампом „дитина війни”.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст.111 цього Закону.

Відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була викладена у новій редакції, відповідно до якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ) виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року зміни, внесені п.12 ст.71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ). Зміни, внесені п.41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ, Рішенням Коституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ).

Положення статей відповідних законів, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення. Отже, положення п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, які визнані неконституційними, втратили чинність з 9 липня 2007 року, а положення п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” - з 22 травня 2008 року.

Таким чином, з 22 травня 2008 року позивачу відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” повинна була проводитися виплата підвищення до пенсії як дитині війни. Але, як вбачається з матеріалів справи, позивач не отримувала підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, хоча мала таке право.

Відтак, дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни є неправомірними, оскільки такі дії порушують права позивача, гарантовані статтею 6 вищезгаданого Закону, ст.ст.22, 46, 64 Конституції України.

Суд вважає також обгрунтованим покликання позивача на те, що для розрахунку підвищення до пенсії дітям війни необхідно застосовувати ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районими управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Беручи до уваги те, що згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд вважає управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі належним відповідачем у справі.

Покликання відповідача на відсутність бюджетного фінансування на виплату підвищення до пенсії як підставу своїх заперечень не заслуговують на увагу, так як відсутність такого фінансування не позбавляє позивача права на отримання допомоги у визначених законодавством розмірах.

Позивач просить суд стягнути з відповідача конкретну суму державної соціальної допомоги дитині війни. Оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування доплати замість органу, якому надані такі повноваження, то, виходячи з положень абз.2 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне змінити спосіб захисту, обраний позивачем, і зобов’язати відповідача згідно його компетенції та відповідної кваліфікації провести нарахування та виплату позивачу вказаного підвищення до пенсії.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.22, 46, 64 Конституції України, ст.ст.11, 71, 86, 88, 94, 99, 160–163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.3, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.87 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії, зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити частково .

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 22 травня 2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Костопільського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Піскунов В.М.