Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
06 серпня 2008 року справа № 22-а-8576/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
головуючого |
Геращенка І.В. |
|
|
суддів при секретарі за участю: позивача відповідача |
Арабей Т.Г., Горбенко К.П. Літвіновій Л.О. ОСОБА_1. не з'явився |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації |
|
|
на постанову |
Донецького окружного адміністративного суду |
|
|
від |
12.06.2008 року |
|
|
у адміністративній справі |
№ 2-а-11419/08 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації |
|
|
про |
нарахування та сплату недоплаченої грошової допомоги інваліду війни за 2004 - 2007 роки, - |
|
В С Т А Н О В И Л А :
28.05.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до УПСЗН Старобешівської районної державної адміністрації.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року позов ОСОБА_1. про нарахування та сплату недоплаченої грошової допомоги інваліду війни до 5 травня було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за зазначеним видом грошової допомоги у сумі 4406 грн. 76 коп. за 2004, 2007 роки. В решті позову у задоволенні відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: на ст. 44 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік”, ст. 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни 1 групи, перебуває на обліку у відповідача, при цьому розмір мінімальної пенсії за віком за станом на 05 травня відповідного року складав у 2004 році - 92 грн. 51 коп., у 2007 році - 410 грн. 06 коп.
Таким чином, суд першої інстанції вирішив, що позивач повинен був отримати від відповідача разову грошову допомогу в 2004 році у розмірі 925 грн. 16 коп. (92 грн. 51 коп. х 10), але фактично позивач отримав 160 грн., в 2007 році у розмірі 4100 грн. 60 коп. (410 грн. 06 коп. х 10), але фактично позивач отримав 450 грн., а тому, відповідачем була недоплачена позивачеві сума щорічної разової допомоги як інваліду війни 1 групи до 5 травня в 2004, 2007 роках 4406 грн. 76 коп. (925 грн. 16 коп. - 160 грн.) + (4100 грн. 60 коп. - 450 грн.).
У стягненні зазначеного виду допомоги за 2005, 2006 роки судом першої інстанції було відмовлено, оскільки ст. 34 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та ст. 30 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її залишити без задоволення.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 має 1 групу інвалідності, перебуває на обліку у першого відповідача, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком для інваліда війни 1 групи, знаходиться на обліку в УПСЗН Старобешівської районної державної адміністрації.
Фактично позивач отримав від першого відповідача у 2004 році зазначений вид допомоги у розмірі 160 грн., при цьому відповідач керувався положенням ст. 44 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік”.
У 2005, 2006 роках позивач фактично отримав від першого відповідача наведений вид допомоги в розмірі 330 грн. та 400 грн., відповідно. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 34 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, ст. 30 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”.
В 2007 році фактично позивач отримав від першого відповідача - 450 грн., при цьому відповідач керувався положеннями ст. 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Положення ст. 44 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік” визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 (v020p710-04) від 01.12.2004 року.
Таким чином, неправомірність дій відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2004 року в розмірі 160 грн. за ст. 44 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік” у розмірі згідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 р. є очевидною, а тому, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що зазначена грошова допомога підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Положення пункту 29 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 року.
Тому неправомірність дій першого відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 450 грн., встановленому Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі згідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року також очевидною.
Проте, норми Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України.
За таких обставин дії першого відповідача відносно розміру сплати позивачу зазначеного виду допомоги у 2005 та 2006 роках є правомірними.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо незастосування ст. 99 КАС України у відповідності до ст. 268 ЦК України, оскільки вимоги позовної давнини не поширюються на виниклий спір.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому судове рішення підлягає залишенню без змін.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 11, 21, 160, 184, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року у справі № 2-а-11419/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року у справі № 2-а-11419/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації про нарахування та сплату недоплаченої грошової допомоги інваліду війни до 5 травня за 2004 - 2007 роки - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Геращенко
Судді: Т.Г.Арабей
К.П.Горбенко