ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

За скаргою Закритого акціонерного товариства „Луганський лікеро-горілчаний завод „Луга-Нова”, м. Луганськ

На бездіяльність Державної  виконавчої служби у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

У справі:

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Луганський лікеро-горілчаний завод"Луга-Нова", м. Луганськ

до  Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 61300 грн. 57 коп.

Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

  від скаржника: не з'явився

від боржника: не з'явився

від ДВС: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005р.  у справі №33/280 з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства "Луганський лікеро-горілчаний завод "Луга-Нова" стягнуто 61300грн. 57 коп. заборгованості, 613грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягувачем подана скарга за вих. №НОМЕР_1 від 21.09.2006р. на дії Державної виконавчої служби у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, відповідно до відзиву №НОМЕР_2 від 02.11.2006р. просить розглянути справу без участі представника скаржника за наявними матеріалами.

Представник боржника в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Документи, витребувані ухвалами суду від 03.10.06р., 12.10.06р., 24.10.2006р. не надав.

Представник від ДВС в судове засідання не з'явився, надіславши факсимільним зв'язком  клопотання № НОМЕР_3 від 07.11.2006р. про розгляду скарги без участі представника. У запереченні  б/н від 23.10.06р. проти скарги заперечує.

Справа розглядається додатково за скаргою стягувача (позивача) від 21.09.2006р.Стягувач  просить суд зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження  в частині стягнення з боржника 61300,57грн. основного боргу, 613грн. витрат по оплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно наказу господарського суду Дніпропетровської області  від 30.12.2005р. №33/280 та винести приватну ухвалу суду у відношенні державного виконавця  (службова недбалість).

Враховуючи, що:

27.01.2006р.   державним виконавцем в порядку ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2005р. у справі №33/280, боржника було зобов'язано добровільно виконати рішення суду в 7-ми денний строк з моменту отримання даної постанови.

В добровільному порядку встановленому постановою про відкриття виконавчого провадження боржник рішення суду не виконав.

01.05.2006р. постановою на підставі п. п. 2, 5 ст.40 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу в зв'язку з тим, що виконання рішення неможливе, так як згідно неодноразових актів державного виконавця, боржниця ОСОБА_1за адресою: АДРЕСА_1 не проживає протягом 2 років. Згідно відповідей КП БТІ та ДАІ рухомого та нерухомого майна за боржником не зареєстровано,  майно, що належить відповідачу відсутнє, місцезнаходження боржника не відомо.

Подання скарги стягувач мотивує, тим, що державна виконавча служба листом повідомила про повернення виконавчого документа, але постанова про повернення та наказ господарського суду на адресу позивача не повертались.

У відповідності ч.1 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”  державний виконавець  зобов'язаний  провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про  відкриття  виконавчого  провадження,  а  по виконанню рішення немайнового характеру - у  двомісячний  строк. 

У відповідності до  ст.40 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону щодо розшуку майна виявились безрезультатними.

У справах за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи інших посадових особі державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Скаржник просить зобов'язати державну виконавчу службу відкрити виконавче провадження.

У разі визнання неправомірними рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі  зобов'язати зазначених особі до вчинення тих, дій, які згідно із законом „Про виконавче провадження” можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідно ї особою державної виконавчої служби (постанова Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”).

Відповідно до ст. 41 Закону України „Про виконавче провадження” якщо постанова   державного    виконавця    про    закінчення виконавчого   провадження  або  повернення  виконавчого  документа стягувачеві визнана  судом  незаконною  чи  скасована  начальником відповідного   органу   державної   виконавчої  служби,  виконавче провадження  підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали  суду,  постанови  начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

Враховуючи те, що суд не вправі зобов'язати державну виконавчу служби порушити виконавче провадження, а позивач у скарзі не просить суд визнати постанову про повернення виконавчого провадження незаконною та зобов'язати ДВС відновити виконавче провадження, в задоволенні скарги слід відмовити.

Повернення виконавчого  документа  стягувачеві   з   підстав, передбачених пунктами 2, 5 частини першої статті 40 зазначеного Закону, не позбавляє позивача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Судом не приймається до уваги посилання скаржника на подання заяви про подання на розшук і подальший арешт боржника ПП ОСОБА_1 (вих. НОМЕР_4від 21.07.2006р.), так як заява подана після винесення державним виконавцем постанови від 01.05.2006р. про повернення  виконавчого документу.

Скаржник  просить винести приватну ухвалу суду у відношення державного виконавця (службова недбалість). В задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити з огляду на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено винесення приватної ухвали.

Відповідно до ст. 90 ГПК України    господарський  суд,  виявивши  при  вирішенні  господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи,  організації,  державного  чи  іншого  органу,  виносить окрему ухвалу. Враховуючи те, що господарський спір розглянутий із винесенням рішення від 19.12.2005р., винесення окремої ухвали не вбачається.

    Керуючись ст. ст. 121²,  86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

  В задоволенні скарги відмовити.