11.10.2012

Провадження №2-а/519/10/12р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Русаковій Н.О., з участю представників ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа : ОСОБА_6 про визнання рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011р. ОСОБА_7 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив поновити йому строк для звернення до суду з вищевказаним позовом та визнати недійсним рішення виконкому Маріупольської міської ради № 533/2 від 17.12.2003р. в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки по вул. Каффайській, 20 в м.Маріуполі, посилаючись на те, що про вищевказане рішення йому стало відомо у грудні 2008р. із позовної заяви ОСОБА_6, при розгляді якої в Апеляційному суді Донецької області , при проведені комплексної судово-будівельної експертизи від 21.04.2010р. , було встановлено, що його гараж літ. М-1 , нібито, заступає за межу земельної ділянки ОСОБА_6 зі сторони воріт на 0,37 м. та по боковій стіні на 0,40 м., у зв’язку з висновком вищевказаної експертизи рішенням суду від 12.07.2010р. він був зобов’язаний перенести дві стіни гаражу. Він вважає вищевказане рішення виконкому Маріупольської міської ради незаконним, оскільки воно суперечить рішенню народного суду Жовтневого району м.Маріуполя від 20.02.1980р., яким був встановлений порядок користування земельною ділянкою між попередніми співвласниками земельної ділянки по вул. Пролетарській,20 (Каффайській)

ОСОБА_7 помер 11.03.2011р., у зв’язку з чим провадження по справі було зупинено до встановлення правонаступника.

03.11.2011р. до суду звернулись правонаступники після смерті ОСОБА_7- ОСОБА_4, яка дії в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8, у зв’язку з чим провадження по справі було поновлено.

ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8, у позові вказали, що вони є спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 Їм на підставі свідоцтва про право на спадщину на законом від 24.09.2011р. належить 33/50 частини будинку № 20 по вул. Каффайській в м.Маріуполі. Згідно ст. 26 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключною компетенцію пленарних засідань міської ради є вирішення питань про надання земельних ділянок у власність, про що також вказано у роз’яснені Державного комітету України по земельним питанням від 29.10.2009р.Тому посилання відповідача на те, що ці питання були делеговані виконкому Маріупольської міської ради суперечить Закону. Крім того, як вказано у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.04.2010р. ОСОБА_7 використовує земельну ділянку площею 0,0438 га по вул. Каффаській,20 згідно рішення народного суду Жовтневого району м.Маріуполя від 20.02.1980р. у межах, що встановлені вищевказаним рішенням , а у відповіді від імені виконкому ще й вказано, що ОСОБА_6 також використовує земельну ділянку згідно державного акту на право власності на землю та у межах , встановлених рішенням народного суду Жовтневого району від 20.02.1980р., що не відповідає дійсності. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, межі земельної ділянки ОСОБА_6 згідно державного акту на право власності на землю не відповідають порядку користування земельною ділянкою, затвердженому рішенням народного суду Жовтневого району від 20.02.1980р. Посилання ОСОБА_6 на те, що експертом заміри земельної ділянки проводились без геодезичної зйомки є безпідставними, оскільки при підготовки технічної документації із землеустрою , яку сама ОСОБА_6 і готувала, як робітник КП ГЗКЦ , ОСОБА_6 також не використовувала геодезичну зйомку. Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення виконкому не було акту про узгодження меж земельної ділянки зі співвласником будинку №20 по вул. Каффайській- Башун А.В., що суперечить вимогам ст. 198 ЗК України. З урахуванням наведеного просить визнати рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №533/2 від 17.12.2003р. в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки по вул. Каффайській,20 площею 307 кв.м. в м.Маріуполі незаконним та поновити строк звернення до суду з вищевказаним позовом.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені вимоги з вищевказаних підстав та просив їх задовольнити.

Представник виконкому Маріупольської міської ради у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що рішення виконкому було прийнято на підставі Закону, у той час повноваження по прийняттю рішень про надання земельних ділянок у власність громадянам були делеговані виконкому Маріупольської міської ради , згоди співвласника будинку та користувача суміжної земельної ділянки було не потрібно. Також, вважає, що межі земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_6 згідно акту на право власності на землю відповідають порядку користування земельної ділянки, затвердженому рішенням народного суду Жовтневого району від 20.02.1980р., тому у позові просить відмовити.

ОСОБА_6 у судовому засіданні позов не підтримала, пояснила, що при проведенні експертизи, на яку посилався позивач, експертом були проведені заміри земельної ділянки без геодезичної зйомки. Крім того, при складанні технічної документації для надання державного акту була виконана вимога про відступ на 1 метр для обслуговування домоволодіння №18, крім того, експертом були зроблені заміри не з тієї точки , з якої були зроблені при підготовки технічної документації, тобто к будинку №18. Згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 12.07.2010р. було встановлено, що гараж , побудований ОСОБА_7 , розташований на її земельній ділянці,тобто межі земельної ділянки ,наданої їй у власність відповідають порядку користування земельною ділянкою, затвердженому рішенням народного суду Жовтневого району від 20.02.1980р. , тому у позові просить відмовити.

Вислухавши представників позивачки, відповідача, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради «Про надання громадянам України у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, які перебувають у їх користуванні згідно з договорами купівлі-продажу будинків в Жовтневому, Орджонікідзевському, Іллічівському та Приморському районах міста»№533/2 від 17.12.2003р. ОСОБА_6 була надана земельна ділянка по вул. Каффайській,20 площею 307 кв.м. в м. Маріуполі.

Згідно договору купівлі-продажу від 15.07.1987р. ОСОБА_6 належить 17/50 частин домоволодіння по вул. Пролетарській (Каффайській),20 в м. Маріуполі, розташоване на земельній ділянці 834 кв.м. / а.с.22-23/ Власником інших 33/50 частин вищевказаного домоволодіння був ОСОБА_7, а після його смерті - ОСОБА_4 та ОСОБА_8 /а.с.46/

Згідно рішення народного суду Жовтневого району м. Маріуполя від 20.02.1980р. затверджений порядок користування спірною земельною ділянкою між попередніми співвласниками домоволодіння №20 по вул Каффайській в м. Маріуполі /а.с.25-26/

Також , встановлено, що в акті закріплення меж земельної ділянки від 25.12.2003 р. по межі земельної ділянки ОСОБА_7, землекористувач земельної ділянки по вул. Каффайській,20, згоди не давав.(а.с.100)

Пунктами 1.1, 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, передбачено, що технічна документація зі складання Державного акта на право власності на земельну ділянку включає також і кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки.

Статтею 198 ЗК України визначено, що кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Виходячи зі змісту зазначених правових норм слід дійти висновку про те, що погодження меж земельної ділянки суміжними власниками (землекористувачами) ґрунтується на принципі добровільності вчинення цих дій суб’єктами земельних правовідносин, однак таке погодження з боку позивача, який згоди в акті закріплення меж земельної ділянки від 25.12.2003 р. по межі земельної ділянки не давав, мало бути прийнято і враховано органами місцевого самоврядування при розгляді питання щодо передачі ОСОБА_6 спірної земельної ділянки.

Згідно з рішенням народного суду Жовтневого району м.Маріуполя від 20.02.1980р. площа земельної ділянки Ворониної (ОСОБА_6Г.) складає 291 кв.м.(336 кв.м.- 45 кв.м./ загального користування), а площа земельної ділянки Молчанової (ОСОБА_7) складає 453 кв.м. (498 кв.м.-45 кв.м. загального користування)

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що межі земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_6 згідно акту на право власності на землю не відповідають порядку користування земельної ділянки, затвердженому рішенням народного суду Жовтневого району від 20.02.1980р., що підтверджується висновком експерта №26 від 11.07.2012р.

Відповідачем не спростовано того, що при прийнятті оспорюваного рішення органом місцевого самоврядування наведених обставин, які мали істотне значення, враховано не було.

Таким чином, суд вважає, що надання у власність земельної ділянки ОСОБА_6, без погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами та в супереч рішенню народного суду Жовтневого району м.Маріуполя від 20.02.1980р. , призвело до порушення прав ОСОБА_9, а потім ОСОБА_4 и ОСОБА_8, тому рішення Маріупольської міської ради № 533/2 від 17.12.2003р. в частині 1.4.11 щодо передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки (кадастровий номер 1412300000:04:009:00561) площею 307 кв.м. розташованої по вул.Каффайській, 20 в м. Маріуполі суд визнає таким, що не відповідає закону.

Крім того, суду не надано доказів того, що на час прийняття оскаржуваного рішення, питання про надання земельних ділянок вирішувалося виконкомом Маріупольської міської ради ,що суперечить вимогам ст.26 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» та ст.118 ЗК України.

Статтею 99 КАС України визначено загальний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.                    

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_7 стало відомо про оскаржуване рішення виконкому у грудні 2008р. із позовної заяви ОСОБА_6 , при розгляді якої в Апеляційному суді Донецької області , при проведені комплексної судово-будівельної експертизи від 21.04.2010р. , було встановлено, що гараж літ. М-1 , нібито, заступає за межу земельної ділянки ОСОБА_6 зі сторони воріт на 0,37 м. та по боковій стіні на 0,40 м. Тому ОСОБА_7 вважає, що днем, коли йому стало відомо про порушення його прав, як користувача земельною ділянкою, згідно з прийнятим рішенням виконкому Маріупольської міської ради, є липень 2010р. З огляду на що суд вважає причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною, тому поновлює цій строк ОСОБА_9, а після його смерті –його спадкоємцям ОСОБА_4 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 89 ч.2, 152,158,198 ЗК України, п.п. 1.1, 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, ст.ст. 2, 11, 86, 99,102,128, 159,160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_4, яка дії в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 ,задовольнити.

Поновити ОСОБА_4, яка дії в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 ,пропущений строк звернення до адміністративного суду з вищевказаним позовом у зв'язку із його пропущенням з поважних причин.                              

Визнати рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради «Про надання громадянам України у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, які перебувають у їх користуванні згідно з договорами купівлі-продажу будинків в Жовтневому,Орджонікідзевському,Іллічівському та Приморському районах міста»№533/2 від 17.12.2003р. в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки по вул. Каффайській,20 площею 307 кв.м. в м.Маріуполі таким, що не відповідає закону.

Постанова може бути оскаржена в Донецькій Апеляційний Адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя