ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.08.06р. | Справа № 35/121 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", м. Дніпропетровськ
до Комунального підприємства із транспортування
покупної тепловоїенергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської Ради,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 626 415,03 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача - Кісенко В.В. - юрисконсульт, дов №116/01-032 від 10.01.06 р.
Від відповідача - Добровольський О.В. - юрисконсульт, дов №2079 від 27.12.05 р.
СУТЬ СПОРУ :
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.07. по 31.07.2006р. та з 31.07. до 01.08. 2006р.
За письмовим клопотанням Відповідача від 01.06.2006р. справа слухається із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу. Запис здійснюється за допомогою носія CD-R №DC 2 JS 503191602 RE14.
Позивач просить стягнути з Відповідача борг за передану теплову енергію - 626 415,03 грн, посилаючись на договір №2035/05/П від 01.11.2005р.
26.04.2006р. від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій він просить стягнути борг за період з жовтня 2005р. по березень 2006р. включно в сумі - 1 189 444,04 грн з тих же підстав.
15.05.2006р. Позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог та просить стягнути з Відповідача борг –1 221 694,22 грн, пеню –26 665,66 грн, інфляційні втрати - 15 357,50 грн, 3% річних –4 210,25 грн з тих же підстав.
Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на неправомірність розрахунків кількості спожитої теплової енергії та односторонню зміну позивачем вартості теплової енергії.
01.06.2006р. Відповідач звернувся із зустрічним позовом, в якому просить зобов`язати ВАТ "Дніпрошина" забезпечити вільний доступ уповноваженим представникам підприємства до приладів обліку теплової енергії з метою перевірки правильності обліку, відмовити ВАТ "Дніпрошина" у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, стягнути з ВАТ "Дніпрошина" на користь КП ТПТЕ "Теплотранс" вартість втрат теплової енергії на ділянках теплових мереж ВАТ "Дніпрошина" за період з 29.10.2005р. по 03.04.2006р. в сумі 406 910,09 грн, посилаючись на договір №2035/05/П від 01.11.2005р. та обґрунтовуючи тим, що представники Відповідача не допускалися до приладів обліку, в зв`язку з чим зазначені в актах показники приладів обліку не відповідають дійсності, та Позивач не враховує втрати теплової енергії від приладів обліку до межі розподілу мереж теплопостачання.
Відповідач надав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій просить зобов`язати ВАТ "Дніпрошина" забезпечити 05.07.2006р. о 10 год 00 хв вільний доступ уповноваженим представникам підприємства до приладів обліку теплової енергії з метою перевірки правильності обліку та стягнути з відповідача за зустрічним позовом вартість втрат теплової енергії на ділянках теплових мереж - 406 910,09 грн, інфляційні втрати - 27 782,38 грн, 3% річних - 3526,22 грн, з тих же підстав.
Позивач проти зустрічного позову заперечує, вказує, що твердження відповідача про не допуск його посадових осіб до приладів обліку не відповідає дійсності та не підтверджено доказами, вважає, що вказані показники приладів обліку відповідають дійсності та підтверджені актами використання теплової енергії, які підписані сторонами, в зв’язку з чим просить відмовити в задоволенні зустрічного позову. Надав довідку про теплові втрати, згідно якої загальні втрати теплової енергії склали 411,090 Гкал на суму 26 003,06 грн.
25.07.2005р. відповідач надав заяву про уточнення зустрічних вимог, в якій вказує, що здійснив перерахунок втрат теплової енергії, та такі втрати за період з 29.10.2005р. по 03.04.2006р. становлять 206 455,55 грн.
27.07.2006р. від позивача надійшли пояснення та доповнення позовних вимог, в яких він вказує, що згідно п. 4.2. договору відповідач зобов’язаний прийняти теплову енергії та оплатити її згідно діючої калькуляції в установлені договором строки, отже, зміна ціни з його боку на підставі калькуляції є правомірною. Вважає, що він є суб’єктом, що надає житлово-комунальні послуги та на нього поширюється дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, і щодо порядку зміни їх вартості. Збільшує свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг -1090444,09 грн, пеню –64 009,63 грн, інфляційні –22 045,16 грн, 3% річних –10484,03 грн з тих же підстав.
31.07.2006р.позивач знову уточнив позовні вимоги, вказавши, що при уточненнях від 27.07.2006р. не врахував борг за квітень 2006р. в сумі 32 250,13 грн, та загальна сума боргу складає 1 122 694,22 грн, яку і просить стягнути з відповідача, та стягнути пеню –64 009,63 грн, інфляційні –22 045,16 грн, 3% річних –10 484,03грн.
31.07.2006р. відповідач також надав заяву про уточнення зустрічних позовних вимог, в якій вказує, що 24.07.2006р. його представниками була з’ясована загальна кількість спожитої теплової енергії, та за його підрахунками борг становить 851 583,52 грн. В погашення боргу ним 25.07.2006р. сплачено 413 602,07 грн та з врахуванням втрат теплової енергії його борг становить 215 793, 46 грн. Вказує, що зазначена сума не може бути прийнята як остаточна, оскільки 08.06.2006р. ним встановлено порушення пломб на приборах обліку ВАТ «Автомайданчик», в зв’язку з чим кількість теплової енергії за цим об’єктом слід врахувати за опалюваною площею, а не за показами приладів обліку. Крім того, вказує, що було встановлено факт відсутності ізоляції на теплотрасі, яка знаходиться на балансі ВАТ. Для підтвердження свого розрахунку втрат теплової енергії просить призначити судову експертизу, стягнути з позивача 206 455,50 грн вартості втрат теплової енергії, інфляційні втрати - 27 782,38 грн, 3% річних - 3526,22 грн, та зобов’язати позивача надати документи, які підтверджують загальну опалювальну площу об’єкта «Автомайданчик».
01.08.2006р. відповідач знову надав заяву про уточнення зустрічних позовних вимог та просить стягнути з позивача, крім раніше заявленого, вартість спожитої тепллоенергії 10 363,12 грн по об’єкту «Автомайданчик».
Ухвалою голови суду строк вирішення спору продовжено до 06.07.2006р. та за клопотанням сторін - до 01.08.2006р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ :
- між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі продажу теплової енергії № 2035/05/П від 01.10.2005р. строком дії з 25 жовтня 2005р. до 15 квітня 2006р., а в частині проведення розрахунків за теплову енергію –до їх повного здійснення.
Предметом цього договору є продаж продавцем (позивач) покупцю (відповідач) теплової енергії виготовленої на підставі наданого покупцем продавцю природного газу для потреб населення (п.2.1. договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв теплову енергію в період з 25.10.2005р. по 05.04. 2006р, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії №1/05-06 від 01.11.2005р., №2/05-06 від 01.12.2005р., №1/-06 від 03.01.2006р., №1/06 від 01.02.2006р., №2/06 від 01.03.2006р., №б/н від 03.04.2006р. та №б/н від 05.04.2006р., які підписані повноважними представниками сторін, в тому числі відповідачем, без зауважень.
Відповідно до п. 3.1. договору кількість та вартість теплової енергії, що продається за даним договором за обліковий період, визначається на підставі підписаних та погоджених двома сторонами актів прийому - передачі теплової енергії. Таким чином, сторони узгодили, що єдиним документом, який визначає кількість переданої теплової енергії, є актів прийому - передачі теплової енергії. При зазначенні в акті кількості переданої теплової енергії сторони повинні врахувати всі вимоги щодо встановлення її кількісних показників, в тому числі і втрати теплової енергії, та в разі незгоди з даними показниками жодна із сторін не позбавлена права підписати акт із зазначенням визначеної нею кількості, чи мотивовано відмовитися від його підписання, та вимагати від іншої сторони виконання її обов’язку за договором в судовому порядку.
Відповідачем вказані акти підписані без зауважень чи розбіжностей, отже, його твердження щодо не відповідності вказаних в них показників дійсності та не врахування втрат теплової енергії, безпідставні та не підтверджені жодними доказами. Надані ним 31.07.2006р. звіти про споживання тепла не можуть розцінювати судом як належні докази кількості спожитої теплоенергії, оскільки не підписані повноважними представниками сторін, не містять визначення щомісячної кількості спожитої теплоенергії, а являються тільки розпечаткою показників приладу обліку.
В п. 3.2. договору сторони узгодили вартість 1 Гкал теплової енергії на 01.11.2005р. в сумі 21,79 грн з ПДВ та обумовили також, що вартість проданої теплової енергії також визначається в актах (п. 3.1 договору) та в п. 5.1. договору встановили, що в разі перевищення лімітів хімочищеної води на потреби поповнення мереж, додатково нараховується вартість цього обсягу згідно діючої калькуляції. В акті приймання-передачі теплової енергії №1/05-06 від 01.11.2005р. сторони визначили також вартість теплової енергії та хімочищеної води, тобто узгодили ціну на хімочищену воду в розмірі 834,65 грн з ПДВ за 1000 куб. м. В подальших актах сторони не визначали вартість теплової енергії та хімочищеної води.
З 01.01.2006р. позивач змінив вартість теплової енергії та хімочищеної води. В обґрунтування цього посилається на п. 4.1. договору та калькуляції від 07.02.2006р., згідно яких на опалювальний період січень-квітень 2006р. була встановлена ціна 1 Гкал теплоенергії - 22,62 грн з ПДВ, та на січень 2006р. –вартість хімочищеної води 1509,70 грн з ПДВ за 1000 куб.м.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, крім випадків, крім випадків коли ціни встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Оскільки, встановлена в договорі ціна є фактично ціною за переробку природного газу в теплову енергію, то вона не регулюється державою, а встановлена за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. В п. 10.2. договору сторони обумовили, що всі зміни та доповнення до договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін.
Надані позивачем калькуляції складені в односторонньому порядку, до відома відповідача не доведені, розповсюджують свою дію і на минулий період, та не можуть бути належними доказами зміни договірної ціни у визначеному сторонами та законом порядку, отже, заперечення відповідача в цій частині обґрунтовані, а зміна ціни позивачем в односторонньому порядку неправомірна. Посилання позивача на Закон України «Про житлово-комунальні послуги»безпідставні, оскільки позивач згідно цього договору не здійснює безпосередньо постачання теплової енергії споживачам (населенню).
Таким чином, позивачем передано за даним договором відповідачу теплової енергії та хімочищеної води:
- в жовтні, листопаді та грудні 2005р. відповідно на загальну суму 5654,13 грн, 322214,98 грн, 449796,77 грн, що не оспорюється сторонами,
- за січень 2006р. - 21,79 грн х 20989,98 Гкал = 457 371,66 грн
834,65 грн х 99,024 т куб.м = 82 650,82 грн, всього на 540 022,48 грн,
- за лютий: 21,79 грн х 17868,23 Гкал = 389 348,73 грн
834,65 грн х 97,068 т куб.м = 81 017,81 грн, всього на 470 366,54 грн,
- за березень: 21,79 грн х 16391,08 Гкал = 357 161,63 грн
834,65 грн х 127,351 т куб.м = 106 293,51 грн, всього на 463 455,14 грн,
- за квітень: 21,79 грн х 796,824 Гкал = 17 362,79 грн
834,65 грн х 9,423 т куб.м = 7864,89 грн, всього на 25 227,70 грн.
Всього за вказаним договором поставлено теплової енергії та хімочищеної води на 2 276 737,74 грн.
Згідно п. 5.1. договору відповідач повинен оплачувати за послуги впродовж 5-ти банківських днів з дня отримання платіжного рахунку.
Позивач надіслав відповідачу рахунки про оплату 30.03.2006р. (рахунок за лютий 2006р.), 13.04.2006р. (рахунок за березень 2006р.) та 12.05.2006р. (рахунок за квітень 2006р.). Доказів надсилання відповідачу рахунків за жовтень 2005р. –січень 2006р. суду не надано.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
Відповідно до вказано позивачем в позовній заяві відповідач за надані послуги на час звернення з позовом розрахувався частково в сумі 1 326 265,21 грн, тобто повністю оплатив надані в жовтні 2005р. –січні 2006р. послуги та частково в лютому 2006р. в сумі 8576,85 грн. Заборгованість за надані в лютому –квітні 2005р. становила: лютий –461 789,69 грн, березень –463 455, 14 грн, квітень –25 227,70 грн, всього 950 472,53 грн.
За час розгляду справи відповідачем сплачено 99 000,00 грн, що підтверджується розрахунком позивача та актом звіряння від 16.07.2006р., та згідно платіжного доручення №2107 від 25.07.2006р. –204 337,91 грн, отже, в частині стягнення боргу 303 337,91 грн провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору в цій частині на час розгляду справи. Надане відповідачем платіжне доручення №2108 від 25.07.2006р. на суму 209264,16 грн не може бути прийнято судом як доказ оплати вказаної суми, оскільки відсутня відмітка банківської установи (державного казначейства) про його виконання та перерахування грошових коштів. Надходження цих грошових коштів на час розгляду справи заперечується позивачем.
Заборгованість становить 647 134,62 грн. Доказів сплати цієї заборгованості на дату розгляду справи суду не надано.
Відповідно до п. 6.2 договору в разі несвоєчасної оплати відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в сумі 42 020,46 грн, з наступного розрахунку:
- за лютий: 461789,69 грн х 19% : 365 дн х 62 дн (прострочення з 09.04. по 09.06.2006р.) = 14 903,79 грн
362 789,69 грн (сплачено 99 000,00 грн) х 17% : 365 дн х 41 дн (прострочення з 10.06. по 20.07.2006р.) = 6 927,79 грн, всього 21831,58 грн;
- за березень: 463 465,14 грн х 19% : 365 дн х 47 дн (прострочення з 24.04. по 09.06.2006р.) = 11 338,79 грн
463 465,14 грн х 17% : 365 дн х 41 дн (прострочення з 10.06. по 20.07.2006р.) = 8850,09 грн, всього 20188,88 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Інфляційні втрати становлять 3598,39 грн, а саме
- за лютий: 461789,69 грн х 99,6% х 100,5% (індекси за квітень, травень 2006р.) - 461789,69 грн = 452,55 грн,
362 789,69 грн (сплачено 99 000,00 грн) х 100,1% (індекс за червень 2006р.) -362 789,69 грн = 362,79 грн, всього 815,34 грн;
- за березень: 463 465,14 грн х 100,5% х 100,1% (індекс за травень, червень 2006р.) - 463 465,14 грн = 2783,05 грн.
3% річних становлять 6 927, 97 грн із розрахунку:
- за лютий: 461789,69 грн х 3% : 365 дн х 62 дн (прострочення з 09.04. по 09.06.2006р.) = 2353,23 грн
362 789,69 грн (сплачено 99 000,00 грн) х 3% : 365 дн х 41 дн (прострочення з 10.06. по 20.07.2006р.) = 1222,55 грн, всього 3575,78 грн;
- за березень: 463 465,14 грн х 3% : 365 дн х 88 дн (прострочення з 24.04. по 20.07.2006р.) = 3352,19 грн.
В решті вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат, річних задоволенню не підлягають, оскільки розраховані позивачем виходячи із вартості спожитої теплоенергії по змінених в односторонньому порядку цінах. Нарахування пені, інфляційних втрат, річних на вартість послуг, наданих в жовтні 2005р. –січні 2006р. безпідставне, оскільки до цього часу за ці місяці відповідачу не надіслані рахунки на оплату, з отриманням яких сторони договору пов’язують виникнення обов’язку відповідача щодо оплати теплоенергії. Вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат, річних на заборгованість за квітень 2006р. позивачем не ставляться.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, тощо.
Підставою виникнення зобов’язань сторін є договір купівлі продажу теплової енергії № 2035/05/П від 01.10.2005р. Вказаний договір не містить жодного обов’язку продавця (позивача) сплатити на користь покупця (відповідача) грошові суми, як того вимагає відповідач в своєму зустрічному позові. Отже, вимоги відповідача, викладені ним в зустрічному позові щодо стягнення з позивача втрат теплової енергії за період з 29.10.2005р. по 03.04.2006р. в сумі 206 425, 55 грн задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на договорі чи законі. Вказані втрати повинні бути враховані сторонами при визначенні кількості поставленої теплоенергії, як зазначено вище в рішенні суду. Зважаючи на це, відсутня необхідність в призначенні судової експертизи щодо визначення кількості втрат теплової енергії та клопотання відповідача судом відхиляється.
Передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України відповідальність встановлена за прострочення виконання грошового зобов’язання. В зв’язку з відсутністю грошових зобов’язань позивача перед відповідачем не підлягають задоволенню вимоги зустрічного позову щодо стягнення інфляційних втрат - 27 782,38 грн, 3% річних - 3526,22 грн.
Відповідно до п. 4.4. договору продавець зобов’язаний забезпечити вільний доступ уповноваженого представника покупця до приладів обліку теплової енергії з метою перевірки правильності обліку. Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 631 Цивільного кодексу України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Сторонами визначено строк дії спірного договору з 25.10.2005р. по 15.04.2006р. Сторонами не укладалися додаткові угоди на його продовження. Право на доступ уповноваженого представника покупця до приладів обліку теплової енергії відповідач мав протягом дії договору. Після закінчення строку дії договору сторони не вправі вимагати здійснення будь-яких дій, крім вимог щодо відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Отже, вимоги відповідача зобов`язати ВАТ "Дніпрошина" забезпечити 05.07.2006р. о 10 год 00 хв вільний доступ уповноваженим представникам підприємства до приладів обліку теплової енергії з метою перевірки правильності обліку задоволенню не підлягають, оскільки на вказаний час дія спірного договору вже скінчилася.
Таким чином, вимоги за первісним позовом обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу – 647,134,62 грн, пені - 42 020,46 грн, інфляційних втрат –3 598,39 грн, 3% річних –6 927,89 грн. В решті первісного позову слід відмовити. Вимоги зустрічного позову не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі за первісним позовом відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам, за зустрічним –на відповідача.
Клопотання відповідача щодо витребування у позивача документів, які підтверджують загальну опалювальну площу об’єкта «Автомайданчик» судом відхиляється, оскільки не відноситься до предмету спору, та повинно розглядатися в окремому позовному провадженні.
Заява від 01.08.2006р. про уточнення зустрічних позовних вимог в частині стягнення з позивача вартості теплової енергії 10 363,12 грн судом залишається без розгляду, оскільки позивач за зустрічним позовом в цій заяві змінює і предмет і підставу позову, що суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, копія зазначеної позовної заяви не направлена позивачу, не надано доказів сплати державного мита в установленому порядку та розмірі, не надано розрахунок стягуваної суми.
Керуючись ст. 44, 49, 60, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України господарський суд,-
ВИРІШИВ :
В частині стягнення боргу 303337,91 грн провадження у справі припинити.
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс»Дніпропетровської міської Ради - 49005, м. Дніпропетровськ, вул.Більшовицька, 32, код ЄДРПОУ 32560611 (р/р 26006050802329 в Південному відділенні КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»- 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Кротова, 24, код ЄДРПОУ 05768898 (р/р 26009209000100 в АППБ «Аваль», м.Дніпропетровська, МФО 305653) борг – 647 134,62 грн (шістсот сорок сім тисяч сто тридцять чотири грн 62 коп), пеню - 42 020,46 грн (сорок дві тисячі двадцять грн 46 коп), інфляційні втрати - 3 598,39 грн (три тисячі п’ятсот дев’яносто вісім грн 39 коп), 3% річних –6 927,89 грн (шість тисяч дев’ятсот двадцять сім грн 89 коп), витрати по сплаті держмита –10030,19 грн (десять тисяч тридцять грн 19 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –97,11 грн (дев’яносто сім грн 11 коп).
В решті первісного позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | Л.П. Широбокова |
|
|
|