Справа № 1913/687/12
РІШЕННЯ
Іменем України
01 жовтня 2012 року м. Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої Грицай К.М.
за участі секретаря Костенюк М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що її мати ОСОБА_4, яка померла 19.04.2010 року, склала заповіт, яким заповіла їй земельну ділянку площею 1,03 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради та належала померлій згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 000977. В установленому законом строк вона звернулась до Підгаєцької нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак їй було відмовлено, оскільки в державному акті на право власності на земельну ділянку невірно вказане ім’я власника, а саме замість «Ірина»вказано «Надія», оскільки в побуті її називали «Надія». Неможливість оформити свідоцтво про право власності на земельну ділянку обмежує позивача у здійсненні своїх цивільних прав.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та суду пояснила, що її матір називали ім’ям «Надія», хоча згідно документів її справжнє ім’я «Ірина», тому державний акт помилково був виданий на таке ім’я.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з’явився та подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що позов визнає у повному обсязі.
Залучений до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає, жодних заперечень щодо задоволення позову не має.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що вони є сусідами позивача та їм відомо, що позивач ОСОБА_1 дійсно є дочкою ОСОБА_4. Крім того, підтвердили, що матір позивача ОСОБА_4 в селі називали ОСОБА_7 та вона працювала в колгоспі в селі.
Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 померла 21.04.2010 року в с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області, про що видане свідоцтво про смерть серії І-ИД № 096769.
Позивач ОСОБА_1 (дівоче прізвище Байда) ОСОБА_8 є дочкою ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ИД № 093641.
Згідно заповіту, складеного 17.11.2009 року, посвідченого секретарем Голгочанської сільської ради та зареєстрованого в реєстрі за № 120, ОСОБА_4, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіла ОСОБА_1 усе майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все, на що вона за законом матиме право.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.
З витягу зі Спадкового реєстру вбачається, що після смерті ОСОБА_4 27.09.2012 року була заведена спадкова справа.
Таким чином судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлої матері, звернувшись у встановлений строк з завою про прийняття спадщини.
Позивач в обгрунтування своїх доводів вказує, що після смерті матері відкрилась спадщина на належну їй земельну ділянку площею 1,03 га., однак, державний акт на право власності серії ЯГ № 000977 на земельну ділянку площею 1,03 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 18.04.2006 року був виданий Підгаєцьким відділом земельних ресурсів на ім’я ОСОБА_7, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як видно з довідки, виданої ОСОБА_2 сільською радою, ОСОБА_4 була записана як працююча в колгоспі ім. І.Франка в книгах по оплаті праці, які здані в архів сільської ради, ОСОБА_7.
Крім того, в ощадній книжці на рахунок № 470 в філії № 6352/036 Бережанського відділення Ощадбанку в с. Голгоча, внесене та засвідчене печаткою відділення банку виправлення імені з ОСОБА_7 на ОСОБА_4.
Також свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили факт, що померлу ОСОБА_4 знали як ОСОБА_7, оскільки її в побуті називали ОСОБА_7.
Судом встановлено, що в державному акті на право власності на земельну ділянку дійсно вказано помилково ім’я власника ОСОБА_7 замість ОСОБА_4, оскільки на підставі досліджених доказів суд приходить до висновку, що дана помилка носить формальний характер у зв’язку із збігом інших даних щодо особи власника. Тому суд приходить до переконання, що земельна ділянка площею 1,03 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що заходиться на території ОСОБА_2 сільської ради згідно державного акту на право власності на землю серії ЯГ № 000977 дійсно належала померлій ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
З огляду на те, що ОСОБА_4 на час своєї смерті мала право власності на спірне нерухоме майно, її право на дане майно перейшло у порядку спадкування до позивача.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку порушене право власності позивача, яке підлягає захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,03 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ № 000977, виданого Підгаєцькою районною державною адміністрацією 18 квітня 2006 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 392, 1216, 1223, 1225, 1268 Цивільного Кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,03 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ № 000977, виданого Підгаєцькою районною державною адміністрацією 18 квітня 2006 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий підпис ОСОБА_9