Справа № 1911-734/2012

Провадження №2/1911/233/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р.

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді:                    Галіяна І. М.

при секретарі Пшеничняк В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Монастириська справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_3 (договір від 19.06.2012 р.)

відповідача ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з вимогою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів в її користь на утримання неповнолітньої дитини –доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи стягувати від дня пред’явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає. Також просить стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 500 грн.

          Представник позивача, позивач позовні вимоги підтримали повністю просять їх задовольнити, проти розгляду справи на попередньому судовому засіданні не заперечують

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю, проти розгляду справи на попередньому судовому засіданні не заперечує.

Заслухавши представника позивача, позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав:

Згідно ч. 4 ст. 130 ЦПК України у разі визнання позову ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення проводиться в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області 28.08.2009 року, актовий запис №52.

Від даного шлюбу у сторін 13 вересня 2011 року народилася донька –ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-ИД № 143187, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області 27.09.2011 року.

Судом з’ясовано, що відповідач ОСОБА_2 добровільно не бере участі в утриманні дитини, хоча є працездатним та працює у Монастириському РЕМ.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, відповідач ОСОБА_2 зобов’язаний утримувати свою неповнолітню доньку ОСОБА_4.

Відповідно до частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце порушення права неповнолітньої дитини, а отже слід стягнути з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки у частці від його доходу.

Визначаючи розмір аліментів, суд, на підставі статті 182 Сімейного кодексу України, враховує матеріальне становище відповідача та дитини, виходить з рівності обов’язку батьків щодо утримання дітей, тому вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача в користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, однак не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 6 червня 2012 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до статті 79 Цивільного процесуального кодексу України (далі –ЦПК України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належить також витрати на правову допомогу. Витрати, пов'язані з розглядом справи, визначені в частині третій статті 79 ЦПК України і їх розподіл здійснюється судом відповідно до вимог, установлених цим Кодексом. Крім того, суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, питання про розподіл судових витрат, про що зазначається в його резолютивній частині (пункт шостий частини першої статті 214, пункт четвертий частини першої статті 215 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Приписами частини першої статті 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 500,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката ОСОБА_3 за написання позовної заяви про стягнення аліментів.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату. Самі лише докази щодо отримання коштів за написання позовної заяви без інших документальних даних на підтвердження угоди між сторонами про надання правової допомоги, не можуть бути підставою для відшкодування цих витрат.

Позивачем на підтвердження оплати послуг адвоката надано суду квитанцію №7 від 19.06.2012р., з якої вбачається, що позивачем ОСОБА_1 сплачено 500 грн. «адвокату ОСОБА_3Я за надання правової допомоги по справі про стягнення аліментів на утримання дочки»., договір про надання правової допомоги від 19.06.2012 року, розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги.

Таким чином, враховуючи те, що позивач просить суд стягнути з відповідача 500 грн. витрат понесених на правову допомогу адвоката ОСОБА_3, а саме за надання правової допомоги дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 500 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання до суду позову про стягнення аліментів.

Згідно із частиною третьою статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 60, 79, 84, 88, 213, 215, п.1 ст. 367 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03 липня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.

Рішення в межах стягнення платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя:

ОСОБА_5