Справа № 1007/10219/2012

Провадження № 1/1007/528/2012

25.09.2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

25 вересня 2012 року м.Бровари

          Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

                    головуючого, судді –Рабець М.Д.

                    при секретарі –Коваль Н.М.

                    з участю прокурора –Сенюк О.В.

                    потерпілих- Шарий В.В., ОСОБА_1

                    захисника –ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого малолітню дитину, призваного на строкову військову службу 26 жовтня 2011 року Малинсько-Радомишильським районним військовим комісаріатом Житомирської області, проходячого строкову військову службу у в/ч А0415 у військовому званні «солдат»на посаді 7 центру радіорелейного зв?язку, нагород не маючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 кв.№36, раніше не судимого,-

у скоєні злочину, передбаченого ст.406 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

          Підсудний ОСОБА_3, являючись військовослужбовцем строкової військової служби, діючи з прямим умислом, бажаючи самоутвердитись за рахунок військовослужбовців молодшого призову, маючи на меті порушити статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями, всупереч ст.28 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 548-ХІУ, та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. №551-XIV, не перебуваючи у відносинах підлеглості із солдатами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, застосував до них насильство при наступних обставинах.

          Судом визнано доведеним, що 25 червня 2012 року близько 01год.10хв. солдат ОСОБА_3, знаходячись після команди «відбій» на четвертому поверсі казарми №1 військової частини А0415 (Київська область, Броварський район, військове містечко Семиполки), будучи обуреним поведінкою військовослужбовців другої роти молодого поповнення щодо паління у невстановленому для цього місці, достовірно не знаючи хто. це робив, маючи намір принизити честь та гідність військовослужбовців строкової військової служби молодшого призову солдатів ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а також застосувати до них насильство у якості покарання за вказані дії інших військовослужбовців молодшого призову, порушуючи розпорядок дня, розбудив останніх, заставив піднятися з ліжка та виконувати у нічний час фізичні вправи у вигляді віджимання від підлоги не менше 15 разів на рахунок.

          Продовжуючи свою злочинну діяльність, близько 01.15 год. указаного дня підсудний ОСОБА_3, діючи умисно, з метою показати в черговий раз свою уявну перевагу, як військовослужбовця старшого призову, а також самоутвердитись за рахунок цього перед іншими військовослужбовцями, знаходячись на центральному проході 4-го поверху приміщення казарми №1 військової частини А0415, дізнавшись про паління солдата ОСОБА_5 у невстановленому для цього місці, почав пред'являти йому претензії з цього приводу. У подальшому підсудний, бажаючи спричинити ОСОБА_5 фізичне насильство, психологічно подавляючи волю останнього, як військовослужбовця молодшого призову, заставив його намалювати пальцями рук собі на грудях уявний квадрат. Після цього, підсудний ОСОБА_3, діючи умисно, з винятковим цинізмом та особливою зухвалістю, своєю правою рукою зігнутою в кулак наніс один удар потерпілому ОСОБА_5 у ділянку грудей, спричинивши останньому фізичний біль та страждання.

          Такими діями, підсудний солдат ОСОБА_3 вчинив порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні іншого насильства щодо кількох осіб –потерпілих.

Органом досудового слідства підсудному ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення за ст.406ч.2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у пред’явленому обвинувачені за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, пояснив, що проходив строкову військову службу у в/ч А0415. За період служби стягнень не отримував, а тільки заохочувався командуванням частини.

25 червня 2012 року вже після команди «відбій»почув шум на четвертому поверсі казарми і коли туди піднявся, почув різкий дим сигарет з туалету, деякі солдати ще не спали. В зв’язку з цим, змусив потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 віджиматися від полу і сам з ними це робив. Після цього вони пішли спати. При виході помітив потерпілого ОСОБА_5, який повідомив, що саме він курив в туалеті і тому він його один раз вдарив кулаком в груди, після чого той пішов відпочивати. Інших правопорушень і злочинів не вчиняв.

За себе повідомив, що призваний на службу в жовтні 2011 року, одружений, має малолітню дочку. В м.Малин проживають батьки, які є пенсіонерами, батько інвалід 2-ї групи, мати хвора онкологічним захворюванням. Крім нього в сім??ї є дві сестри, одна з яких ходить в школу. Просить суворо не карати, в скоєному чистосердечно розкаюється.

          Покази підсудного ОСОБА_3 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

          Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового розгляду, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують його особу.

          Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились з поважних причин –проходження служби в іншій області України, але написали в суд заяви про можливість розгляду справи по суті в їх відсутність, вони претензій до підсудного не мають.

          Винність ОСОБА_3 крім його визнавальних показань, підтверджується також сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на досліджені яких підсудний не наполягав, оскільки не оспорював фактичні обставини справи.

          Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_3 в пред’явленому йому обвинуваченні.

          Аналізуючи зібрані матеріали, суд встановив, що дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ст.406ч.2 КК України, оскільки він порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчинені іншого насильства щодо солдат ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_1, та ОСОБА_5 і за цією статтею повинен нести кримінальну відповідальність.

          Військово-лікарською комісією підсудний солдат ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби. (т.2, а.с.165).

          Обираючи покарання ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.406 ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Зокрема, обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України, а також те, що в нього є малолітня дитина та потерпілі його пробачили і будь-яких претензій до нього не мають.

          Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_3 судом не встановлено.

          Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, пом’якшуючі обставини, і визнає такими, що значно пом’якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, а тому, беручи до уваги ці обставини та враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, характеризуються виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, зважаючи на молодий вік підсудного, його склад сім’ї, а саме, що він одружений, має малолітню дитину, батько інвалід 2-ї групи, мати страждає онкологічним захворюванням, а також те, що потерпілі його пробачили і не наполягають на суворій карі, суд знаходить можливим не призначати підсудному покарання у виді позбавлення волі чи тримання у дисциплінарному батальйоні, а застосовує стосовно нього ст.69 КК України і переходить до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.406ч.2 КК України.

          В той же час, враховуючи ступінь тяжкості цього злочину, фактичні обставини злочинної поведінки, та в сукупності всі дані, які характеризують особу підсудного, на думку суду в даному конкретному випадку слід перейти до покарання, яке все-таки пов’язане з триманням останнього в умовах ізоляції, а саме арешту, оскільки такий вид та розмір покарання на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

          Цивільний позов по справі на досудовому слідстві і в суді не заявлявся, судових витрат немає, речові докази відсутні.          

          Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

          ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.406 ч.2 КК України за якою із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді арешту строком на 2(два) місяці з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по м.Києву та Києвській області.

          Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту доставки останнього на гауптвахту.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни –у вигляді нагляду командування військової частини А0488 (02093, м.Київ, вул..Бориспільська,17).

          Цивільний позов не заявлявся, судових витрат по справі немає, речові докази відсутні.

          Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв’язку із тим, що вони ніким не оспорювалися –не може бути оскаржений учасниками судового розгляду. В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя Рабець Микола Дмитрович