Справа 2-1334-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про розірвання договору про навчання та стягнення суми, -
встановив:
У квітні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила ухвалити рішення, яким розірвати договір про навчання № 226 від 01.09.2006 року, укладений між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь суму сплачену за навчання у розмірі 2000 грн. та судові витрати за подачу позову. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що 01 вересня 2006 року між нею та відповідачем був укладений договір про навчання № 226, за яким відповідач зобов'язався здійснити її навчання, а вона сплатити кошти за надані послуги. За вказаним договором позивачка сплатила суму 2 000 грн. Однак, з листопада 2007 року відповідач порушував умови укладеного договору, а саме: неодноразово переривав навчальний процес; не провів зимову учбову сесію; з січня 2007 року взагалі не проводив навчання. Відповідач не повернув їй сплачені кошти. За таких обставин, позивачка вважає, що необхідно розірвати вказаний договір про навчання та стягнути з відповідача суму сплачену за договором. Таким чином, вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
У судове засідання позивачка не з'явилася, але надала суду заяву, в якій підтримала свої позовні вимоги та просила справу розглядати за її відсутності, а у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечувала проводити розгляд справи у заочному порядку.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступним підставам.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка 29.09.2005 року уклала з Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі ОСОБА_2, який є директором його Дніпропетровської філії, договір про навчання № 364/05. За вказаним договором позивачка сплатила на рахунок Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» суми 900 грн. та 1100 грн., що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордера від 23.05.2006 року, 05.07.2006 року та протоколом угоди про договірну ціну. Згідно листа відповідача - Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» № 55 від 14.12.2006 року, 10.07.2006 року проведено його державну реєстрацію як юридичної особи. Він створений на базі Дніпропетровської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». З повідомлення Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» № 1/26-190 від 28.12.2006 року слідує, що Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна» є одним із засновників Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» та передав до статутного фонду останньому за роздільним актом (балансом), у відповідних частинах, свої майнові права і обов'язки, які виникли до 01.05.2006 року.
Таким чином, кошти сплачені позивачкою за договором про навчання № 364/05 від 29.09.2005 року, укладеним між нею та Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна», які складають суми 900 грн. та 1100 грн., а всього 2000 грн., перейшли до статутного фонду відповідача - Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет».
01.09.2006 року між позивачкою та відповідачем - Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» в особі президента ОСОБА_2 був укладений договір про навчання № 266, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів позивачки здійснити її навчання (далі освітня послуга), а саме: із спеціальності «Банківська справа» за заочною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр в університеті в строки, які визначаються датою зарахування та датою відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідним планом та графіком навчання. Згідно розділу 2 цього договору, відповідач також взяв на себе зобов'язання надати позивачці освітню послугу на рівні державних стандартів освіти; забезпечити їй під час дії договору дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства; при успішному виконанні навчального плану, графіку навчального процесу, навчальних програм і повному дотриманні умов цього договору сторонами видати позивачці документ про освіту державного зразка; інформувати позивачку про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов'язки сторін під час надання та отримання таких послуг; у разі дострокового розірвання договору (незалежно від підстав його розірвання) у зв'язку з ненаданням позивачці освітньої послуги - повернути їй частину коштів, що були внесені нею як попередня плата за надання освітньої послуги, відповідно до умов, визначених цим договором. Відповідно до розділів 3, 4 договору, позивачка взяла на себе зобов'язання своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах, порядку та у строки, що встановлені цим договором та додатками до нього, які є невід'ємними частинами цього договору; не передавати своїх зобов'язань за цим договором іншим фізичним або юридичним особам без письмової згоди на це університету; відшкодовувати університету шкоду, яка завдана нею під час виконання своїх зобов'язань за цим договором. Також, вона зобов'язалась: виконувати вимоги законодавства України і відповідача з організації надання освітніх послуг; додержуватися законодавства України, моральних та етичних норм, внутрішнього розпорядку відповідача і відповідних його підрозділів; виконувати графік навчального процесу, вимоги навчального плану, розпорядження та накази керівництва відповідача; дбайливо користуватися майном відповідача. В п. 5.5 договору зазначено, що позивачка повинна вносити плату за навчання по навчальних роках до 25 травня поточного року, як сплата за наступний навчальний рік; по семестрах: за перший семестр наступного навчального року до 25 травня поточного календарного року, за другий семестр поточного навчального року за 45 діб до початку другого семестру, або щомісячно в розмірі 20 % від річної вартості навчання до 25 числа кожного поточного місяця, починаючи з вересня. Плата за надання освітньої послуги по навчальних роках або по семестрах (щомісяця) може визначатись в різних співвідношеннях та за іншим графіком, які встановлюються університетом.
Враховуючи те, що сплачені позивачкою суми 900 грн. та 1100 грн., а всього 2000 грн., перейшли до статутного фонду відповідача - Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», суд вважає, що дані кошти були сплачені саме по договору про навчання № 266 від 01.09.2006 року, який укладено між сторонами по справі.
Однак, 03.11.2006 року прокуратурою Дніпропетровської області було порушено кримінальну справу за фактом здійснення посадовими особами Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» без одержання ліцензії освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, яке пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України. З даного приводу прокуратурою Дніпропетровської області 07.11.2006 року було направлено лист Вих. № 07/3-164 до Міністерства освіти і науки України. Згідно п. 4 наказу Міністерства освіти та науки України від 23.11.2006 року № 2237-Л «Про результати ліцензування, акредитації та атестації», освітню діяльність Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», що діє без ліцензії міністерства, припинено.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту», освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вищому навчальному закладу, що успішно пройшов ліцензійну експертизу, видається ліцензія на освітню діяльність, як правило, на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу видана ліцензія втрачає чинність.
Згідно п. п. 2, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 року № 1380 «Про ліцензування освітніх послуг», ліцензування освітніх послуг є процедурою проведення ліцензійної експертизи, прийняття рішень, їх оформлення, видачі, переоформлення ліцензій, видачі їх дублікатів, а також прийняття рішень про обмеження діяльності суб'єктів у сфері освіти. Спроможність навчального закладу провадити освітню діяльність (надавати освітні послуги) підтверджується експертним шляхом - проведенням ліцензійної експертизи.
У відповідності до ч. 4 ст. 10 Закону України від 01 грудня 2005 року № 3161 «Про захист прав споживачів», за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що необхідно розірвати договір про навчання № 266 від 01.09.2006 року, укладений між позивачкою - ОСОБА_1 та відповідачем - Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», оскільки відповідачем не виконуються умови вказаного договору про навчання, через відсутність ліцензії на освітню діяльність, отримання якої є обов'язковою вимогою для здійснення освітньої діяльності на території України.
Крім того, оскільки суми 900 грн. та 1100 грн., а всього 2000 грн., перейшли до статутного фонду відповідача - Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» та зараховані в оплату по договору про навчання № 266 від 01.09.2006 року, який розірвано, то необхідно дані сими стягнути з відповідача на користь позивачки.
Відповідно до вимог ст. 79, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки також необхідно стягнути сплачений судовий збір за подачу позову в сумі 51 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 81 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 611, 901 ЦК України, ст. 28 Закону України «Про вищу освіту», Постановою КМУ «Про ліцензування освітніх послуг», ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 59-61, 76, 79, 81, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про розірвання договору про навчання та стягнення суми - задовольнити.
Розірвати договір про навчання № 266 від 01.09.2006 року, укладений між ОСОБА_1та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет».
Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1 суму 2000 грн., судові витрати за подачу позову в сумі 81 грн., а всього 2081 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т. О. Дубіжанська