Справа № 2-1061-2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

3 червня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої - судді                                                   Дубіжанської Т.О.

при секретарі                                                                 Рожко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7про визнання права власності, зміну частки у праві спільної часткової власності, виділення частки в натурі, - 

В С Т А Н О В И В:

В березні 2008 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на житлову прибудову В²-1, підсобні приміщення: прибудову В¹-1, сарай П, та літню кухню С, с¹-1 у домоволодінні АДРЕСА_1, а також змінити її ідеальну частку у праві спільної часткової власності вказаного домоволодіння, визнавши за нею право власності на приміщення: житлові кімнати 3-4, 3-6, площею 23,1 кв.м.; коридори 3-1, 3-3, 3-5, санвузол 3-2, кухню 3-7, ганок В, убиральню М, загальною площею 55,3 кв.м.; та на господарчі будівлі: сарай П, літню кухню С, с¹-1, з загальним користуванням огорожі № 1, 2, 3, 8; всього по домоволодінню 48/100 частин, які виділити їй в натурі. В обґрунтуванні своїх вимог позивачка вказала на те, що їй на підставі договору дарування від 17.07.2002 року, який зареєстровано в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 15.08.2002 року, належить 15/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Співвласниками вказаного домоволодіння є: ОСОБА_2 - 17/100 частин, згідно свідоцтва про право на спадщину від 07.07.1989 року; померлий ОСОБА_8 - 19/100 частин, згідно свідоцтва про право на спадщину від 01.07.1988 року; ОСОБА_3 - 11/100 частин, згідно договору купівлі-продажу від 16.03.1973 року; померлий ОСОБА_9 - 3/100 частини, згідно свідоцтва про право на спадщину від 15.02.1951 року та рішення суду від 08.12.1970 року; ОСОБА_4 - 11/100 частин, згідно договору дарування від 02.07.2002 року; ОСОБА_5 - 8/100 частин, згідно договору дарування від 07.10.1997 року; ОСОБА_6 - 10/100 частин, згідно договору купівлі-продажу від 25.07.1964 року; ОСОБА_7 - 6/100 частин, згідно свідоцтва про право на спадщину від 09.02.2006 року. Позивачка, для поліпшення своїх житлових умов, добудувала самовільно до домоволодіння житлову прибудову В²-1 і прибудову В¹-1, а також сарай П і літню кухню С, с¹-1. Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради № 325/3 від 18.10.2007 року було затверджено акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації закінчених будівництвом житлової прибудови В²-1 і прибудови В¹-1, їх узаконено разом з сараєм П і літніми кухнями С, с¹-1. Пунктом 3 вказаного рішення виконкому рекомендовано заінтересованим особам оформити право власності на 48/100 частин домоволодіння, відповідно до акту ідеальних часток. Дані добудови зроблені позивачкою своїм коштом та за згодою співвласників домоволодіння - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Оскільки співвласники домоволодіння ОСОБА_8 та ОСОБА_9 померли, а ОСОБА_6 в домоволодінні тридцять років не проживає і його місце проживання не відоме, то позивачка не може оформити право власності на новостворене нерухоме майно. Вона вважає, що зазначені добудови не порушують прав відсутніх співвласників домоволодіння, а тому їх згода не є перешкодою для визнання за нею права власності. У зв'язку з добудовами частка позивачки в домоволодінні збільшилась до 48/100 частин, а отже вона просить визнати за нею право власності на них і на інші приміщення домоволодіння, які увійшли в дану частину, та виділити їх їй в натурі. За таких обставин, вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.                          

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, але надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просили їх задовольнити.           

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, але надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, проти задоволення позову не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причин неявки суду не повідомили. 

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 17.07.2002 року належить 15/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. На земельній ділянці площею 605 кв.м. знаходяться: А-1 - житловий будинок, житловою площею 80,1 кв.м., Б-1 - житловий будинок, жилою площею 48,7 кв.м., В-1 - житловий будинок, житловою площею 18,9 кв.м., Г, Ж, И, К, З - сараї, Д - літня кухня, М - убиральня, Н, О - душ, № 1-7, І - споруди. 01.12.2006 року КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовило технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_1, який затверджено начальником даного підприємства, згідно якого до домоволодіння самовільно добудовані житлова прибудова В²-1 і прибудова В¹-1, які підлягають введенню в експлуатацію та узаконенню, а також сарай П, літня кухня С, с¹-1. Згідно акту ідеальних часток КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.12.2006 року вказані вище самовільні прибудови знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_1 з іншими будівлями, в тому числі житловий будинок В-1, що складає 48/100 частин домоволодіння. Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради № 325/3 від 18.10.2007 року було затверджено акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації закінчених будівництвом житлової прибудови В²-1 і прибудови В¹-1, загальною площею 26,5 кв.м., житловою 4,5 кв.м., по АДРЕСА_1. Цим рішенням виконкому прибудови узаконені разом з сараєм П та літньою кухнею С, с¹-1. Частка ОСОБА_1 в домоволодінні змінилася з 15/100 частин на 48/100 частин. Зазначене рішення виконавчого комітету на день винесення судового рішення є чинними і ніким не оспорено у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

З акту ідеальних часток КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.12.2006 року вбачається, що позивачка - ОСОБА_1 та відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 являються співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1. Частка позивачки у домоволодінні змінена на 48/100 частин. Вказані співвласники були згодні з актом ідеальних часток, що підтверджено їх написом і підписом в ньому. Дані обставини підтверджують здійснення позивачкою будівництва житлової прибудова В²-1 і прибудова В¹-1, а також сараю П та літньої кухні С, с¹-1. Разом з цим, відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не заперечували і проти задоволення позову.

Також, з акту ідеальних часток КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.12.2006 року вбачається, що співвласниками домоволодіння є ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які значаться померлими. Співвласник ОСОБА_6 в домоволодінні не проживає та в ньому не зареєстрований, що підтверджено відміткою адресно-правочного сектора ОГІРФЛ від 18.12.2007 року. Суд вважає, що права цих співвласників домоволодіння АДРЕСА_1 житловою прибудовою В²-1 і прибудовою В¹-1, а також збудованим сараєм П та літньою кухнею С, с¹-1, на які позивачка просить визнати право власності, ніяким чином не порушуються.                

Враховуючи наведене, суд вважає за можливим визнати за позивачкою - ОСОБА_1 право власності на житлову прибудову В²-1, а також підсобні приміщення: прибудову В¹-1, сарай П, та літню кухню С, с¹-1 у домоволодінні АДРЕСА_1.

Оскільки житлова прибудова В²-1, а також підсобні приміщення: прибудова В¹-1, сарай П, та літня кухня С, с¹-1, зроблені позивачкою своїм коштом за згодою співвласників домоволодінні АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, а права співвласників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 прибудовами не порушені, то суд вважає за можливе змінити ідеальну долю позивачки - ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності в домоволодінні з 15/100 частин на 48/100 частин згідно акту ідеальних часток від 01.12.2006 року.

Що стосується вимог позивачки про визнання за нею права власності на приміщення: житлові кімнати 3-4, 3-6, площею 23,1 кв.м.; коридори 3-1, 3-3, 3-5, санвузол 3-2, кухню 3-7, ганок В, убиральню М, загальною площею 55,3 кв.м.; та на господарчі будівлі: сарай П, літню кухню С, с¹-1, з загальним користуванням огорожі № 1, 2, 3, 8, у домоволодінні АДРЕСА_1, то дані позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. В судовому засіданні встановлено, що позивачці - ОСОБА_1 належить 15/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 17.07.2002 року. Приміщення: житлові кімнати 3-4, 3-6, площею 23,1 кв.м., коридори 3-1, 3-3, 3-5, санвузол 3-2, кухня 3-7, ганок В, убиральня М, загальною площею 55,3 кв.м., з загальним користуванням огорожі № 1, 2, 3, 8, увійшли у належну позивачці 15/100 частину домоволодіння, що підтверджено технічним паспортом КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.12.2006 року та актом ідеальних часток КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.12.2006 року. Таким чином, право власності на ці приміщення та будівлі вже набуте позивачкою на підставі правочину - договору дарування від 17.07.2002 року, а тому в даній частині позову необхідно відмовити.    

Також, не підлягають задоволенню і вимоги позивачки щодо виділення їй в натурі житлових кімнат 3-4, 3-6, площею 23,1 кв.м., коридорів 3-1, 3-3, 3-5, санвузла 3-2, кухні 3-7, ганка В, убиральні М, загальною площею 55,3 кв.м., та сараю П, літньої кухні С, с¹-1, з загальним користуванням огорожі № 1, 2, 3, 8, у домоволодінні АДРЕСА_1, оскільки вказані приміщення та господарчі будівлі визначені у фактичне користування позивачки за актом ідеальних часток КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.12.2006 року, з яким були згодні співвласники домоволодіння - відповідачі по справі. Права співвласників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 зазначеними вище  приміщеннями і господарчими будівлями не порушуються. Згідно ч. 2 ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову в даній частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 331, 357, 358 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7про визнання права власності, зміну частки у праві спільної часткової власності, виділення частки в натурі - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлову прибудову В² -1, а також підсобні приміщення: прибудову В¹-1, сарай П, та літню кухню С, с¹-1 у домоволодінні АДРЕСА_1. 

Змінити ідеальну долю ОСОБА_1у праві спільної часткової власності в домоволодінні АДРЕСА_1 з 15/100 частин на 48/100 частин згідно акту ідеальних часток від 01.12.2006 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                                                 Т.О. Дубіжанська