Справа № 2-0946-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої - судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2008 року позивачка звернувся до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на сарай літ. М площею 11,4 кв.м., гараж літ. З площею 29,4 кв.м., які розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.1968 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстром № 2-4766, належить 13/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Також, їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 10.01.2000 року належить земельна ділянка за вказаною адресою, площею 0,0110 га., яка передана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Співвласниками домоволодіння на даний час являються треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3. В 1980 році позивачка самочинно, за власні кошти та за усною згодою всіх співвласників домоволодіння на той час, знесла сарай та збудувала новий сарай літ. М площею 11,4 кв.м. В 2000 році вона встановила металевий гараж літ. З площею 29,4 кв.м. Межі земельної ділянки, на якій розташовані спірні будівлі, узгоджені із співвласниками домоволодіння. Спірні будівлі не порушують прав інших осіб. За таких обставин, позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на підстави зазначені у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив. Проте, 23.04.2008 року у попередньому судовому засіданні представник відповідача Підберезний О.А. проти задоволення вимог позивачки не заперечував. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили. Третя особа ОСОБА_2 23.04.2008 року у попередньому судовому засіданні проти задоволення вимог позивачки не заперечував.
Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.1968 року, який зареєстровано в Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації, належить 13/50 частин жилого шлакового будинку літ. А-2, загальною площею 44,7 кв.м., з господарчими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську. Також, їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 10.01.2000 року належить земельна ділянка, за вказаною адресою, площею 0,0110 га. Згідно технічного паспорта комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 11.01.2008 року, затверджено начальником даного підприємства, до 13/50 частин індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, що належать позивачці, самочинно добудовано сарай літ. М, площею 11,4 кв.м, та гараж літ. З, площею 29,4 кв.м. Дані у технічному паспорті про введення цих будівель в експлуатацію відсутні.
Таким чином, оскільки позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0110 га. по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, самочинно збудувала на належній їй частині домоволодіння спірні будівлі, які не порушують прав інших осіб, то суд вважає за можливе визнати за нею право власності на сарай літ. М, площею 11,4 кв.м, та гараж літ. З, площею 29,4 кв.м, які розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на сарай літ. М площею 11,4 кв.м, гараж літ. З площею 29,4 кв.м, які розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т.О. Дубіжанська