Справа № 2-0985-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 червня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
за участю представника позивача ОСОБА_3
за участю відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 20 592 грн. 96 коп., моральної шкоди в сумі 10 000 грн., судового збору за подачу позову в сумі 306 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 51 грн. В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав на те, що 17 листопада 2007 року о 17.00 годині водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1, по вул. Героїв Сталінграду у м. Дніпропетровську, в районі електроопори № 146, не дотримався безпечної швидкості та не впорався з керуванням автомобіля, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Тойота», державний номер НОМЕР_2. Водій ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2007 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні ДТП. Внаслідок ДТП автомобіль «Тойота» був пошкоджений, розмір матеріальної шкоди складає 20 592 грн. 96 коп., що підтверджено висновком спеціаліста. У зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, хвилюванні, втраті робочого часу, пригніченому стані психіки через небажання відповідача відшкодувати шкоду. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в сумі 10 000 грн. Таким чином, він вимушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на підстави зазначені у позовній заяві. Крім того, він зазначив, що розмір матеріальної шкоди складається з витрат позивача на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого при ДТП автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги позивача визнав частково в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 20 592 грн. 96 коп., посилаючись на те, що дійсно винен у скоєні ДТП. Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди не визнав в повному обсязі.
Вислухавши представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. У відповідності до абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Разом з тим, в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року є роз'яснення, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
У судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2007 року по справі № 3-10867/2007 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. На час скоєння ДТП він був володільцем автомобілю «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1. Автомобіль «Тойота», державний номер НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_1, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію цього автомобіля серії НОМЕР_3, виданого 06.05.2003 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2007 року судовим експертом Цаберябим В.М. було складено висновок спеціаліста № 242/07 автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2. Вказаний експерт має кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз по спеціальності 12.2 «Визначення вартості автотранспортних засобів та вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю транспортного засобу», згідно свідоцтва № 571 від 05.12.2007 року, яке дійсне до 05.12.2010 року. Дане дослідження проведено у відповідності до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 20.11.2003 року, та згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 145/5/2092 від 24.11.2003 року.
Так, згідно вказаного вище висновку спеціаліста № 242/07 від 26.12.2007 року вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власникові автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, складає: 17 857 грн. 47 коп. Крім того, у даному висновку міститься заключна калькуляція, в якій витрати на ремонт зазначеного автомобіля «Тойота», з урахуванням надбавки на додану вартість, складають: 20 592 грн. 96 коп.
В позовній заяві позивач та у судовому засіданні його представник просили стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 20 592 грн. 96 коп., що складає витрати на ремонт автомобіля «Тойота».
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 на час скоєння ДТП був володільцем автомобіля «ЗАЗ» та визнаний винним у скоєні ДТП, то на нього необхідно покласти обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди, яка полягає у витратах позивача на ремонт автомобіля «Тойота», в сумі 20 592 грн. 96 коп.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В судовому засіданні встановлена вина відповідача у скоєнні ДТП, а також те, що внаслідок порушення прав позивача на керування та розпорядження автомобілем «Тойота» у зв'язку з його пошкодженням порушилися нормальні життєві зв'язки позивача, він пережив моральні страждання та хвилювався. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1 000 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача судового збору за подачу позову в сумі 306 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 51 грн., то вони підлягають частковому задоволенню в сумі 205 грн. 93 коп. за сплачений судовий збір за матеріальну шкоду та в сумі 8 грн. 50 коп. за моральну шкоду, а також в сумі 30 грн. за сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 244 грн. 43 коп., оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір сплати судових витрат за подачу позову даної категорії встановлений Декретом КМУ «Про державне мито» та Постановою КМУ «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1суму матеріальної шкоди у розмірі 20 592 грн. 96 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн., судові витрати за подачу позову у розмірі 244 грн. 43 коп., а всього 21 837 грн. 39 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Т. О. Дубіжанська