ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Від "15" листопада 2006 р. по справі № 7/146-93
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія", м. Луцьк
до відповідачів: Турійського міжгосподарського комбікормового заводу, смт. Турійськ
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство №21 магазин 39" ЛТД, м. Луцьк
та Державної виконавчої служби у Турійському районі, смт. Турійськ
та ГОУ "Промінвестбанк" в особі Волинського центрального відділення "Промінвестбанку", м. Луцьк
про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та виключення з опису та звільнення з-під арешту майна
Суддя Шум М.С.
ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:
від позивача: Токарчук В.М., нач. юрвідділу (доручення №16 від 20.02.2006р.)
від відповідачів: Жежко М.Г., директор Турійського міжгосподарського комбікормового заводу; Крашенінніков О.В., начальник ДВС; Бойко Ю.В., нач. Відділу правового забезпечення та роботи з персоналом філії "Волинське Центральне відділення Промінвестбанку"
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
З метою надання сторонами додаткових доказів в судовому засіданні 13.11.2006р. було оголошено перерву до 10 год. 30 хв. до 15.11.2006р.
Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" звернувся в господарський суд Волинської області із позовом та з заявою про збільшення позовних вимог, згідно яких просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництва від 06.06.2006р., укладеного між ТзОВ "Агрокорміндустрія" та Турійським міжгосподарським комбікормовим заводом; визнати право власності на незавершене будівництво зерноскладу на 10 тис. тон із залізобетонних конструкцій, що знаходиться за адресою: смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35 та виключити з опису та звільнити з-під арешту колони бетонні в кількості 153 шт., воронки ВТУ – 128 шт., соги бетонні – 553 шт., що є конструктивними елементами незавершеного будівництва зерноскладу на 10 тис. тон із збірних залізобетонних конструкцій.
Представник Турійського міжгосподарського комбікормового заводу в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 06.06.2006р. та визнання право власності на незавершене будівництво зерноскладу на 10 тис. тон із залізобетонних конструкцій, що знаходяться за адресою: смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35 визнав повністю.
ГОУ "Промінвестбанк" в особі Волинського центрального відділення "Промінвестбанку" у відзиві на позовну заяву та представник в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що 13 липня 2005 року між Промінвестбанком та ТзОВ "Торгове підприємство №21 магазин 39" ЛТД було укладено кредитний договір №70-4 про відкриття кредитної лінії. В забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 13.07.2005р. між банком та Позичальником було укладено договір застави будівельних матеріалів, що знаходяться за адресою: смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35. Право власності позивальника на предмет застави підтверджується накладною №116-А від 12.06.2005р. та балансовою довідкою №29 від 06.07.2005р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 06 червня 2006 року між Турійським міжгосподарським комбікормовим заводом та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" було укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва.
Згідно умов договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 06.06.2006р. Турійський міжгосподарський комбікормовий завод зобов’язувався продати товариству "Агрокорміндустрія", а останнє в свою чергу зобов’язувалось купити незавершене будівництво майна - зерноскладу на 10 тис. тон із збірних залізобетонних конструкцій (у відповідності до п. 2.1 договору від 06.06.2006р. продаж майна вичиняється за 35 150 грн.).
На виконання умов договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 06.06.2006р. між сторонами 14 червня 2006 року було укладено акт приймання-передачі.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, а згідно ст. 147 Господарського кодексу, майнові права суб’єктів господарювання захищаються законом.
Згідно положень ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу – це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначені угоди спрямовані на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупця, виступає юридичною підставою виникнення права власності іншої сторони за угодою на придбаний згідно договору об’єкт.
Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну угоди, недосягнення сторонами згоди щодо цих істотних умов, незважаючи на визначення останніми всіх інших можливих істотних умов (про строк, місце, спосіб виконання і т.п.) тягне за собою визнання цієї угоди неукладеною.
В даному випадку сторонами за договором купівлі-продажу незавершеного будівництва від 06.06.2006р. поряд із зазначенням в угоді умов щодо строків, місця та способу її виконання, положень щодо порядку проведення розрахунків за придбаний об’єкт та порядку передачі останнього у власність покупця, було визначено і всі необхідні при цьому обов’язкові істотні умови договору купівлі-продажу – умови щодо предмету договору (його складу, особливостей, місце знаходження і т.п.) та ціни договору купівлі-продажу (в даному випадку, вартості об’єкту відчуження).
Разом з тим, у відповідності до ст.ст. 328, 334 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлене законом або договором. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Договір купівлі-продажу незавершеного будівництва від 06.06.2006р. сторонами було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства України, будь-яких порушень законодавства при укладенні даного договору господарським судом встановлено не було, положень чинного законодавства України при переході права власності на об’єкти нерухомості від однієї юридичної особи до іншої не порушено, а тому позивачу не може бути відмовлено в реєстрації цього майна на праві власності.
Поряд з цим, ВДВС Турійського районного управління юстиції 15.08.2006р. здійснено опис та накладено арешт на майно, яке знаходиться за адресою: смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35 - колони бетонні в кількості 153 шт., воронки ВТУ – 128 шт., соги бетонні – 553 шт., що є конструктивними елементами незавершеного будівництва зерноскладу на 10 тис. тон із збірних залізобетонних конструкцій.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" арешт застосовується: для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Як вбачається із довідки Турійського міжгосподарського комбікормового заводу №15 від 06.06.2006р. незавершене будівництво зерноскладу на 10 тис. тон із збірних залізобетонних конструкцій, що знаходиться за адресою: смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35, складається з наступних конструктивних елементів: колони бетонні – 153 шт.; воронки ВТУ – 122 шт.; плити перекриття - 5 шт.; соги бетонні – 736 шт.; СУГ - 21 шт.; плита - 253 шт.; плита ПТК – 10 шт. та цегляна кладка – 11 м3.
В даному випадку у ВДВС Турійського районного управління юстиції були відсутні підстави для накладення арешту на майно Турійського міжгосподарського комбікормового заводу, оскільки виконавчим написом №6976 від 21.07.2006р. пропонується звернути стягнення на колони L-7,5 м. (500х500) в кількості 171 шт., воронки ВТУ в кількості 128 шт., сага СО (М-13,5 кв.м.) в кількості 737 шт., що належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство №21 магазин 39" ЛТД.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, яке здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Законом України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов’язаний вживати заходів щодо захисту прав як стягувача так і боржника.
Відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на окремо визначене майно боржника.
У відповідності до ст.ст. 48, 49 Закону України "Про власність", право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунень будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судовими органами у встановленому законодавством порядку. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом чи арбітражним (господарським) судом.
В силу ст. 55 Закону України "Про власність", власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.
Оскільки, колони бетонні в кількості 153 шт., воронки ВТУ – 128 шт., соги бетонні – 553 шт., що є конструктивними елементами незавершеного будівництва зерноскладу на 10 тис. тон із збірних залізобетонних конструкцій, який належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 06.06.2006р. та акту приймання-передачі від 14.06.2006р., а не товариству з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство №21 магазин 39" ЛТД, тому суд приходить до висновку необхідність виключити з опису та звільнити з-під арешту колони бетонні в кількості 153 шт., воронки ВТУ – 128 шт., соги бетонні – 553 шт., що є конструктивними елементами незавершеного будівництва зерноскладу на 10 тис. тон із збірних залізобетонних конструкцій.
Захищаючи право суб’єкта господарювання товариство "Агрокорміндустрія" відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України звернулося до суду з позовною заявою і господарський суд, враховуючи вищевикладене прийшов до висновку про підставність заявлених товариством "Агрокорміндустрія" позовних вимог та необхідність задоволення останніх.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні відділ державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції реорганізовано у Державну виконавчою службою у Турійському районі. Відповідно із ст. 108 Цивільного кодексу України у разі перетворення юридичної особи до нової юридичної особи переходять усі права та обов'язки попередньої юридичної особи та враховуючи вимоги ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про заміну відділу державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції його правонаступником - Державною виконавчою службою у Турійському районі та вважати останню належним відповідачем по справі.
Керуючись ст.ст. 30, 48, 49, 55, 56 Закону України "Про власність", ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України , ст.ст. 108, 328, 334, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 55 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 44, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати договір купівлі-продажу незавершеного будівництва від 06.06.2006р, укладеного між ТзОВ "Агрокорміндустрія" та Турійським міжгосподарським комбікормовим заводом, дійсним.
3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" право власності на незавершене будівництво зерноскладу на 10 тис. тон із залізобетонних конструкцій, що знаходиться за адресою: смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35.
4. Виключити з опису та звільнити з-під арешту колони бетонні в кількості 153 шт., воронки ВТУ – 128 шт., соги бетонні – 553 шт., що є конструктивними елементами незавершеного будівництва зерноскладу на 10 тис. тон із збірних залізобетонних конструкцій.
5. Вжиті у відповідності до ухвали господарського суду від 14.09.2006р. заходи до забезпечення позову – заборони відділу Державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції вчиняти будь-які дії, що стосуються колон бетонних в кількості 153 шт., воронок ВТУ – 128 шт., сог бетонних – 553 шт., що є конструктивними елементами незавершеного будівництва зерноскладу на 10 тис. тон із збірних залізобетонних конструкцій, що знаходяться за адресою: смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35, скасувати.
Суддя Шумом Миколою Сергійовичем