КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-2465/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 16-30 год. адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 депутата Диківської сільської ради, члена комісії по захисту прав споживача
до відповідача: Державного закладу «Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров'я України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю:
секретаря судового засідання -Ківачука Д.В.,
представників:
позивача -ОСОБА_2;
відповідача -Пронічева В.В.
ОСОБА_1 депутат Диківської сільської ради, член комісії по захисту прав споживача звернулася з позовом, в подальшому уточненим, до Державного закладу «Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання копій документів, вказаних запиті від 27.02.2012 р. та зобов'язання відповідача надати копії таких документів, а саме: копію постанови від 09.08.2011 року №137 про накладення штрафу; копію подання про відсторонення від роботи №59 від 05.08.2011 року; копію акта від 12.08.2011 року; копію погодження асортименту від 15.08.2011 року; копію рішення про допуск до роботи від 15.08.2011 року; копію рішення від 15.08.2011 року про відновлення підприємницької діяльності з реалізації продуктів; копію постанови №98 від 30.03.2012 року; копію постанови №99 від 30.03.2012 року; копію припису №52/03-4 від 30.03.2012 року; копію погодження асортименту райСЕС для реалізації населенню ФОП ОСОБА_4 з автомобіля в неустановлених для цього місцях від 30.03.2012 року; копію договору від 13.03.2012 року №262.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 27.02.2012 року вона звернулася із запитом до відповідача щодо отримання копій документів, однак відповідачем відмовлено в їх наданні, з підстав наявності в них персональних даних ОСОБА_4 При цьому, позивач зауважує, що така відмова відповідача в наданні копій документів є, на її думку, порушенням норм Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту яких позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, оскільки позивач звернулася до ДЗ «Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція»в порядку Закону України «Про звернення громадян», де вказувала, що головним лікарем Знам'янської районної СЕС порушується законодавство України щодо надання дозволів на торгівлю ФОП ОСОБА_4 та просила головного лікаря Кіровоградської обласної СЕС допомогти їй в отриманні інформації, а саме: копії постанови від 09.08.2011 року №137 про накладення штрафу; копії подання про відсторонення від роботи №59 від 05.08.2011 року; копії акта від 12.08.2011 року; копії погодження асортименту від 15.08.2011 року; копії рішення про допуск до роботи від 15.08.2011 року; копії рішення від 15.08.2011 року про відновлення підприємницької діяльності з реалізації продуктів, а також просила особисто ознайомитися з таємною інформацією та надати можливість отримати копії цієї таємниці. Відповідач зазначає, що заява позивача розглянута та надано на неї відповідь, копії документів щодо яких звертався позивач йому не надані з огляду на наявність в них персональної інформації про ОСОБА_4
В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, що зазначені у запереченнях на позовну заяву.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 02.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 08 жовтня 2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
27 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулася із письмовим запитом до Головного санітарного лікаря Кіровоградської області в якому зазначила, що 29.11.2011 р. вона зверталася до головного лікаря Знам'янської районної СЕС про надання їй копій постанов, актів та рішень винесених ним щодо ОСОБА_4, однак листом від 05.12.2011 р. №93803 їй відмовлено в наданні копій зазначених документів з посиланням на ст.14 Закону України «Про захист персональних даних». У зазначеній заяві від 27.02.2012 р. ОСОБА_1 просить допомогти їй в отриманні від головного лікаря Знам'янської СЕС копій постанови від 09.08.2011 року №137 про накладення штрафу; подання про відсторонення від роботи №59 від 05.08.2011 року; акта від 12.08.2011 року; погодження асортименту від 15.08.2011 року; рішення про допуск до роботи від 15.08.2011 року; рішення від 15.08.2011 року про відновлення підприємницької діяльності з реалізації продуктів (а.с.18-24, 202-205).
Листом від 05.03.2012 р. №838/03 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що документи, щодо надання копій яких вона звернулася, містять персональні дані, а тому згідно ст.ст.14, 16 Закону України «Про захист персональних даних» не можуть бути надані без згоди суб'єктів персональних даних, які вказані в них. В листі також зазначено про те, що інші питання порушені ОСОБА_1 у запиті вивчаються (а.с.25, 60).
26 березня 2012 р. листом №1071/03 ОСОБА_1 на її запит надано інформацію стосовно діяльності приватного підприємця ОСОБА_4 та дій головного лікаря Знам'янської СЕС (а.с.26, 59).
05 квітня 2012 р. у доповнення до листа Державного закладу «Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція»від 26.03.2012 р. №1071/03 ОСОБА_1 листом №1236/03 додатково надано інформацію про застосування 30.03.2012 р. відносно приватного підприємця ОСОБА_4 адміністративно-запобіжних заходів та повідомлено про перепогодження 30.03.2012 р. Знам'янською районною СЕС асортименту продукції для реалізації населенню із зазначенням, яку продукцію він включає (а.с.58).
Відповідно до абз.2, 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. №2657-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, інформація -будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Документ -матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Згідно ст. 5 зазначеного Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Законом України «Про доступ до публічної інформації»від 13.01.2011 р. №2939-VI визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
У відповідності до ст.1 вказаного Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, публічна інформація -це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) -відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
З огляду на зміст ч.ч.2, 3 ст.11 вказаного Закону, не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012, інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частиною 1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.
Зазначене узгоджується зі змістом ч.ч.1, 2 ст.21 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних»від 01.06.2010 р. №2297-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних взаємовідносин, персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.
У відповідності до ч.1, 2 ст.14 зазначеного Закону, поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з баз персональних даних за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України «Про захист персональних даних», держава гарантує захист персональних даних. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними, зобов'язані забезпечити захист цих даних від незаконної обробки, а також від незаконного доступу до них.
З огляду на п.3 ч.3 ст.10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб.
З аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що чинним законодавством України встановлено заборону розповсюдження конфіденційної інформації, а саме інформації про фізичну особу (персональні дані), яка ідентифікована або може бути ідентифікована.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
У відповідності до ч.ч.1, 2, 4 ст.19 вказаного Закону, запит на інформацію -це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про захист персональних даних», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивачка звернулася до відповідача з приводу надання їй копій, зокрема, постанови від 09.08.2011 року №137 про накладення штрафу; подання про відсторонення від роботи №59 від 05.08.2011 року; акта від 12.08.2011 року; рішення про допуск до роботи від 15.08.2011 року; рішення від 15.08.2011 року про відновлення підприємницької діяльності з реалізації продуктів (запит від 27.02.2012 р.).
Вказані документи оглянуто судом та встановлено, що постанова про накладення штрафу від 09 серпня 2011 року №137 (а.с.78), подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності від 05 серпня 2011 року №59 (а.с.83), акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 12 серпня 2011 року (а.с.80-81), рішення про допуск до роботи або іншої діяльності від 15 серпня 2011 року (а.с.84), рішення про відновлення реалізації продуктів від 15 серпня 2011 року (а.с.82) містять персональні дані ОСОБА_4 в розумінні Закону України «Про інформацію»та Закону України «Про захист персональних даних», зокрема, відомості про місце проживання, про обставини притягнення до адміністративної відповідальності та застосування адміністративних заходів.
Таким чином, зазначені документи є інформацією з обмеженим доступом з огляду на зміст ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію»та ч.1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Суд зауважує, що з огляду на неможливість надання копій документів вказаних позивачем у запиті від 27.02.2012 р., відповідачем листом від 26.03.2012 р. №1071/03 надано ОСОБА_1 інформацію про документи, на підставі яких приватний підприємець ОСОБА_4 здійснює свою діяльність, про заходи, які з 2006 року застосовувалися відносно приватного підприємця ОСОБА_4 за порушення санітарного законодавства, а також про порушення, які залишаються не усунутими (а.с.26, 59).
Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Таким чином, у зв'язку з наявністю персональних даних ОСОБА_4 у документах, щодо надання копій яких звернувся позивач, відповідачем відповідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»надано не копії документів, а лише інформацію доступ до якої необмежений.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності, правомірно відмовив позивачу в наданні копій постанови про накладення штрафу від 09 серпня 2011 року №137, подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності від 05 серпня 2011 року №59, акту санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 12 серпня 2011 року, рішення про допуск до роботи або іншої діяльності від 15 серпня 2011 року, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 також зверталася до відповідача щодо надання їй копії погодження асортименту від 15.08.2011 року (запит від 27.02.2012 р.).
В судовому засіданні судом оглянуто асортимент харчових продуктів для реалізації при виїзній торгівлі в селах Дмитрівка, Диківка Знам'янського району, погодженого головним державним санітарним лікарем Знам'янського району 15 серпня 2011 року (а.с.67) та встановлено, що він не містить персональних даних про будь-яку фізичну особу.
Натомість, посилання представника відповідача на те, що зазначений асортимент затверджено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, що і є, на його думку, персональними даними цієї особи, є безпідставними, оскільки такі дані дозволяють лише ідентифікувати вказану особу, в той час, як сам документ не містить інформації про таку ідентифіковану особу.
В судовому засіданні представник відповідача наголошував на тому, що поширення асортименту харчових продуктів для реалізації при виїзній торгівлі в селах Дмитрівка, Диківка Знам'янського району, погодженого головним державним санітарним лікарем Знам'янського району 15 серпня 2011 року може негативно відобразитися на підприємницькій діяльності ОСОБА_4, для якої він погоджений, якщо така інформація стане відомою її конкурентам.
Суд вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки погоджений для фізичної особи-підприємця асортимент харчових продуктів не є комерційною таємницею в розумінні ст.505 Цивільного кодексу України.
Більш того, на час розгляду справи для фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 погоджено новий асортимент продукції, про що листом від 05.04.2012 р. №1236/03 відповідач повідомив ОСОБА_1 із зазначенням, яку саме продукцію він включає (а.с.58).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно та в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»не надано ОСОБА_1 копії асортименту харчових продуктів для реалізації при виїзній торгівлі в селах Дмитрівка, Диківка Знам'янського району, погодженого головним державним санітарним лікарем Знам'янського району 15 серпня 2011 року.
Зазначене порушення знайшло свій прояв саме у бездіяльності відповідача -пасивній поведінці щодо ненадання позивачу копії асортименту харчових продуктів для реалізації при виїзній торгівлі в селах Дмитрівка, Диківка Знам'янського району, погодженого головним державним санітарним лікарем Знам'янського району 15 серпня 2011 року. Тому задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 на запит від 27 лютого 2012 року копії асортименту харчових продуктів для реалізації при виїзній торгівлі в селах Дмитрівка, Диківка Знам'янського району, погодженого головним державним санітарним лікарем Знам'янського району 15 серпня 2011 року та зобов'язує відповідача надати позивачу зазначений документ.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача надати копії постанови №98 від 30.03.2012 року; постанови №99 від 30.03.2012 року; припису №52/03-4 від 30.03.2012 року; погодження асортименту райСЕС для реалізації населенню ФОП ОСОБА_4 з автомобіля в неустановлених для цього місцях від 30.03.2012 року; договору від 13.03.2012 року №262, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 КАС України, адміністративний позов -звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
У відповідності до ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Із системного аналізу вказаних норм суд вбачає, що захисту в судовому порядку підлягає лише порушене право, а не ті права та інтереси щодо яких невідомо чи відбудеться їх порушення в майбутньому.
Судом встановлено та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, що ОСОБА_1 не зверталася до відповідача з приводу надання їй копій постанови №98 від 30.03.2012 року; постанови №99 від 30.03.2012 року; припису №52/03-4 від 30.03.2012 року; погодження асортименту райСЕС для реалізації населенню ФОП ОСОБА_4 з автомобіля в неустановлених для цього місцях від 30.03.2012 року; договору від 13.03.2012 року №262. Відтак, відповідач не відмовляв їй у наданні копій зазначених документів, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача їх надати є передчасними та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державного закладу «Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров'я України щодо ненадання ОСОБА_1 на запит від 27 лютого 2012 року копії асортименту харчових продуктів для реалізації при виїзній торгівлі в селах Дмитрівка, Диківка Знам'янського району, погодженого головним державним санітарним лікарем Знам'янського району 15 серпня 2011 року.
3. Зобов'язати Державний заклад «Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров'я України надати ОСОБА_1 копію асортименту харчових продуктів для реалізації при виїзній торгівлі в селах Дмитрівка, Диківка Знам'янського району, погодженого головним державним санітарним лікарем Знам'янського району 15 серпня 2011 року.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт