Судове рішення #25578952


КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2715/12


Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., суддів Мирошниченка В.С., Петренко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 12-14 год. адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Апеляційного суду Кіровоградської області

відповідача-2: Державної судової адміністрації України

відповідача-3: Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити пені дії,

за участю:

секретаря судового засідання -Ківачука Д.В.,

позивача -ОСОБА_1,

представників:

відповідача-1 -не з'явився,

відповідача-2 -Попової В.В.,

відповідача-3 -Марченко В.Б.,


ОСОБА_1 звернувся з позовом до Апеляційного суду Кіровоградської області та Державної судової адміністрації України про визнання неправомірними дій відповідачів в утриманні податку 41 747,47 грн. з належної позивачу вихідної допомоги при звільненні у відставку з посади судді та зобов'язання відповідачів виплатити незаконно утриману суму податку з вихідної допомоги в розмірі 41 747,47 грн.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.08.2012 р. до участі у справі в якості третього відповідача залучено Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області (а.с.24).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 р. його звільнено з посади судді апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку та згідно наказу апеляційного суду Кіровоградської області від 26.01.2011 року виключено з 31.01.2011 року із складу суддів апеляційного суду Кіровоградської області. Позивач вказує, що відповідачами всупереч вимог ст.43 Закону України «Про статус суддів», чинного на час його звільнення, з нарахованої йому вихідної допомоги відповідачами безпідставно утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 41 747,47 грн.

Відповідачем-1 до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки апеляційний суд Кіровоградської області здійснив позивачу виплату вихідної допомоги відповідно наданого дозволу Державної судової адміністрації України від 16.04.2011 р. №11-2605/11 в сумі 246 680,40 грн., яка оподаткована ставками 15% та 17% згідно ст.164 ПК України, так як дія ст.165 ПК України не поширюється на виплату вихідної допомоги судді при виході у відставку.

Представником відповідача-2 подано заперечення на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, позаяк сума вихідної допомоги позивачу нарахована, оподаткована як податковим агентом та виплачена відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності апеляційного суду Кіровоградської області. Відповідач-2 зазначає, що Державна судова адміністрація України щодо нарахування та виплати позивачу вихідної допомоги судді виступала лише головним розпорядником бюджетних коштів, виділивши апеляційному суду Кіровоградської області нараховану ним суму вихідної допомоги судді, при цьому спір щодо розміру такої вихідної допомоги відсутній.

Представником відповідача-3 подано письмові пояснення відповідно до яких законодавством України передбачено порядок повернення органами Держказначейства коштів, що надійшли до бюджету у вигляді відповідних зборів, податків та інших платежів, відповідно до якого повернення сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, здійснюється на підставі відповідних документів органів, за якими законодавством закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів.

В судове засідання з'явився позивач, який позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, однак відповідачем-1 подано заяву про розгляд справи без участі його представника (а.с.34).

Представники відповідача-2 та відповідача-3 заперечили проти задоволення позовних вимог.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 12.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 17.09.2012 р., про що повідомлено сторонам в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача-2 та відповідача-3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів»від 02.12.2010 р. №2767-VІ ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.48-49).

Наказом апеляційного суду Кіровоградської області від 26.01.2011 р. №15-ЗП ОСОБА_1 виключено з 31 січня 2011 року із складу апеляційного суду Кіровоградської області та призначено виплату вихідної допомоги у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за 31 повних років роботи на посаді судді відповідно до ст.43 Закону України «Про статус суддів»(а.с.34).

Зі змісту довідки апеляційного суду Кіровоградської області від 08.05.2012 р. №64 встановлено, що у грудні 2011 року апеляційним судом Кіровоградської області відповідно до ст.43 Закону України «Про статус суддів»та дозволу Державної судової адміністрації від 19.04.2011 р. здійснено нарахування ОСОБА_1 вихідної допомоги при виході у відставку судді в сумі 246 680,40 грн., яка оподаткована за ставками 15% і 17% згідно ст.164 ПК України. Суму податку утриманого з вихідної допомоги позивача в розмірі 41 747,47 грн. перераховано до місцевого бюджету м. Кіровограда (а.с.7).

Відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Згідно ч.3 ст.7 указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»від 10.06.1997 р. №503/97 акти Верховної Ради України і Президента України про призначення відповідно до законодавства на посади і звільнення з посад набирають чинності з моменту їх прийняття.

В судовому засіданні позивач повідомив, що повноваження його як судді припинилися після прийняття Верховною Радою України постанови «Про звільнення суддів»від 02.12.2010 р. №2767-VІ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що датою звільнення позивача з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням ним заяви про відставку, є дата винесення відповідної постанови Верховною Радою України, тобто -02.12.2010 р. і саме з цього часу у ОСОБА_1 виникло право на вихідну допомогу передбачену ч.3 ст.43 Закону України «Про статус суддів».

На підставі ч.3 ст.43 Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 р. №2862-ХІІ (чинного на час звільнення позивача), судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

Згідно п.6 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виплати позивачу вихідної допомоги), оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 1 січня 2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 1 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

З огляду на викладене, порядок оподаткування суми вихідної допомоги, виплаченої позивачу у грудні 2011 року, визначається відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІV, чинного на час виходу позивача у відставку в грудні 2010 року.

Відповідно до змісту п.п.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. №889-ІV (чинного на час звільнення позивача) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Оскільки вихідна допомога судді, який пішов у відставку визначена ч.3 ст.43 Закону України «Про статус суддів»відноситься до державної матеріальної допомоги, виплачується одноразово та нараховується лише особі, яка виходить у відставку, то за своєю природою вона є адресною допомогою, а тому на неї поширюється дія п.п.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Таким чином судом встановлено, що дії апеляційного суду Кіровоградської області з утримання з вихідної допомоги позивача податку з доходів фізичних осіб у розмірі 41 747,47 грн. є неправомірними і такими, що суперечать вимогам Закону України «Про статус суддів»і Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Натомість, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт протиправності в діях відповідача-2 щодо утримання податку з вихідної допомоги позивача, оскільки Державна судова адміністрація України не здійснювала такого утримання, а лише як головний розпорядник бюджетних коштів виділила апеляційному суду Кіровоградської області кошти в розмірі вихідної допомоги нарахованої ОСОБА_1, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Окрім того, однією з позовних вимог є зобов'язання відповідачів виплатити незаконно утриману суму податку з вихідної допомоги в розмірі 41 747,47 грн.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 (далі -Порядку) органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

У відповідності до п.19 Порядку безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до ч.1 ст.78 Бюджетного кодексу України, казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України відповідно до статті 43 цього Кодексу.

Зі змісту п.1 Положення по головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 р. №1280 (далі -Положення) вбачається, що територіальним органом Державної казначейської служби України є Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області.

З огляду на зміст п.п.4 п.4 Положення, головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області стягнути з місцевого бюджету м. Кіровограда на користь позивача суму податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги судді, що вийшов у відставку у розмірі 41 747,47 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Апеляційного суду Кіровоградської області щодо утримання з вихідної допомоги судді, що вийшов у відставку ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб у сумі 41 747,47 грн.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області стягнути з місцевого бюджету м. Кіровограда на користь ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (27406, АДРЕСА_1) суму податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги судді, що вийшов у відставку у розмірі 41 747,47 грн. (сорок одна тисяча сімсот сорок сім грн. 47 коп.).

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.


Головуючий суддя Г.М. Момонт


Судді В.С. Мирошниченко


О.С. Петренко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація