КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2506/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 17-15 год. адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

секретаря судового засідання -Ківачука Д.В.,

позивача -ОСОБА_1,

представників:

позивача -ОСОБА_2;

відповідача -Драган О.Г.,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001941710 від 26.03.2012 р., №0001951710 від 26.03.2012 р., №0001931710 від 26.03.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі акту від 12.03.2012 р. №54/1710/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 р. по 23.02.2012 р. Позивач зазначає, що акт перевірки не містить доказів відповідно до яких перевіряючий дійшов висновку про розбіжність між даними платника податку та податкового органу щодо розміру оподатковуваного (чистого) доходу ОСОБА_1 за 2011 рік. Також позивач зауважує, що в акті перевірки не обґрунтовано доказами висновок про порушення платником податку порядку утримання та перерахування до бюджету податку на доходи найманих працівників та про не роздрукування фіскального звітного чеку.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено факт заниження позивачем чистого доходу за перевіряємий період на загальну суму 4 879,00 грн., так як відповідно до поданих звітів РРО валовий дохід за 2011 рік становить 20 916,39 грн., а відповідно до декларації про доходи №19922 від 09.02.2012 р. -16 037,39 грн., а тому, на думку податкового органу, ОСОБА_4 занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 713,85 грн. Також відповідач зазначає, що перевіркою встановлено неутримання та неперерахування до бюджету позивачем податку на доходи найманих працівників в сумі 34,87 грн. за період з 01.10.2011 р. по 24.02.2012 р., оскільки сума нарахованої заробітної плати становить 729,20 грн., в той час як згідно звіту про суми нарахованого доходу платнику податків та суми утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІV квартал 2011 р, розмір виплаченого доходу найманого працівника становить 994,50 грн., з якої платником податку утримано ПДФО в розмірі 2,64 грн. Окрім того, відповідач вказує, що в ході перевірки книги обліку розрахункових операцій встановлено, що позивач не роздрукував фіскальний чек за 12.05.2011 р., в зв'язку з чим допустив порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, що зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, що зазначені у запереченнях на позов.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 17.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 25.09.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, покази свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 23 лютого 2012 р. по 02 березня 2012 р. посадовою особою Новоукраїнської МДПІ ОСОБА_5 на підставі направлення №136 від 21.02.2012 р. (а.с.39) проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 р. по 23.02.2012 р., за наслідками якої складено акт №54/1710/НОМЕР_1 від 12.03.2012 р. висновками якого є, зокрема, порушення, на думку податкового органу:

- п.176.1 ст.176, п.177.1, 177.2, п.п.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено заниження чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності на суму 4 879,00 грн. та занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 713,85 грн.;

- п.п.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п.«а»п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи найманих працівників в сумі 34,87 грн.;

- п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки не роздруковано фіскальний чек за 12.05.2011 року (а.с.7-14, 42-56).

На підставі акту перевірки Новоукраїнською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001941710 від 26.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 713,85 грн. основного платежу та 178,46 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.17);

- №0001951710 від 26.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 34,87 грн. основного платежу та 518,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.18);

- №0001931710 від 26.03.2012 р., яким відносно позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 340,00 грн. (а.с.19).

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобов'язання з доходів фізичних осіб, визначене відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №0001941710 від 26.03.2012 р. у зв'язку із встановленням перевіряючим розбіжностей на суму 4 879,00 грн. між сумою валового доходу, відображеного в декларації про доходи та даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки.

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, ОСОБА_1 у 2011 р. одержав дохід від провадження господарської діяльності в сумі 16 037,00 грн. (а.с.90-93).

Зі змісту розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік встановлено, що позивачем задекларовано витрати понесені у 2011 р. в розмірі 15 537,00 грн. (8 637,00 грн. + 900,00 грн. + 6 000,00 грн.) та відображено суму чистого оподатковуваного доходу в сумі 500,00 грн. (16 037,00 грн. -15 537,00 грн.).

Представником відповідача надано до суду копії звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) (Форма №ЗВР-1) за період з січня 2011 р. по грудень 2011 р., зі змісту яких вбачається, що за 2011 рік ОСОБА_4 одержано дохід в загальній сумі 20 916,39 грн. (2 813,14 грн. + 1 507,25 грн. + 1 769,37 грн. + 908,85 грн. + 1 558,76 грн. + 810,50 грн. + 2 450,00 грн. + 2 937,00 грн. + 1 011,77 грн. + 1 618,40 грн. + 3 531,35 грн.) (а.с.130-141).

Таким чином, різниця між доходом задекларованим позивачем у декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік та відображеним у звітах про використання реєстраторів розрахункових операцій поданих до податкового органу у 2011 році, становить 4 879,39 грн. (20 916,39 грн. -16 037,00 грн.).

У відповідності до п.177.1 ст.177 Податкового кодексу (в редакції чинній на час виникнення спірних взаємовідносин), доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.167.1 ст.167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно п.п.177.5.3 п.177.5 ст.177 ПК України, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

В судовому засіданні позивач пояснив, що за порадою працівників податкового органу, які приймали у нього податкову звітність, дані щодо отриманого доходу та понесених витрат до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік та до розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік він вносив приблизні. При цьому позивач повідомив, що під час перевірки перевіряючим враховано лише факт заниження доходу, відображеного ОСОБА_4 у декларації, однак не взято до уваги, що витрати також було занижено.

Доказів понесення витрат у більшому розмірі, ніж ті, що відображені у розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік позивачем до суду не надано з огляду на відсутність у нього книги обліку доходів і витрат.

При цьому позивач повідомив суду, що книга обліку доходів і витрат передана ним до податкового органу для проведення перевірки і не повернута після її закінчення.

Представником відповідача до суду надано копію реєстру отриманих первинних документів від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для проведення позапланової документальної перевірки в якому міститься підпис позивача про повернення йому первинних документів після закінчення перевірки в повному обсязі, в тому числі і книги обліку доходів і витрат (а.с.66).

Позивач в судовому засіданні підтвердив справжність свого підпису на вказаному документі та зазначив, що коли йому поверталися документи він не звіряв їх наявність згідно переліку.

У відповідності до п.176.1 ст.176 Податкового кодексу, платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на ненадання позивачем належних доказів понесення витрат в іншій сумі, ніж та, що ним відображена у розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік, суд при визначенні розміру чистого доходу одержаного ОСОБА_4 у 2011 році, виходить із розміру витрат задекларованих у розрахунку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт заниження позивачем чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності на суму 4 879,00 грн. та, як наслідок, заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 713,85 грн. (4 879,00 грн. х 15%).

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, Новоукраїнською МДПІ правомірно збільшено ОСОБА_1 грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 713,85 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 178,46 грн. (713,85 грн. х 25%), а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001941710 від 26.03.2012 р. задоволенню не підлягають.

Також у судовому засіданні встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0001951710 від 26.03.2012 р. винесене в зв'язку із встановленням перевіряючим факту неутримання та не перерахування до бюджету податку на доходи найманих працівників в сумі 34,87 грн. При цьому штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за вказаним податковим повідомленням рішенням застосовані відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України в розмірі 8,71 грн. (25% від суми недоплати) та відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України в розмірі 510,00 грн. у зв'язку з поданням податкової звітності з недостовірними відомостями про суми утриманого податку з платника податків.

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Як встановлено судом, 21 листопада 2011 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено трудовий договір між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю №11151100317, зареєстрований в Новоукраїнському РЦЗ. Вказаний договір розірваний за згодою сторін 24 лютого 2012 р. та знятий з реєстрації Новоукраїнським РЦЗ (а.с.119-120).

08 лютого 2012 р. ОСОБА_4 подано до Новоукраїнської МДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІV квартал 2011 року (Форма №1ДФ), відповідно до змісту якого сума доходу виплаченого найманому працівнику за вказаний період становить 994,50 грн., а сума утриманого податку складає 2,64 грн. (а.с.107).

Представником відповідача до суду подано письмовий розрахунок у якому зазначено, що при визначенні розміру не утриманого та не перерахованого позивачем до бюджету податку на доходи найманих працівників в сумі 34,87 грн. перевіряючий виходив з нарахованої найманому працівнику у листопаді та грудні 2011 року заробітної плати у сумі 729,20 грн., розмір якої ним встановлено відповідно до відомостей про виплату заробітної плати найманому працівнику (а.с.108-109).

Зі змісту акту №54/1710/НОМЕР_1 від 12.03.2012 р. суд вбачає, що ФОП ОСОБА_1 виплачено заробітну плату в сумі 994,50 грн. та нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 2,64 грн., перераховано до бюджету 6,00 грн. (а.с.13). Зазначені обставини узгоджуються з показами позивача та відомостями, відображеними ним в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІV квартал 2011 року (Форма №1ДФ).

Натомість, зазначений акт перевірки не містить будь-яких відомостей про нарахування позивачем найманому працівнику заробітної плати у сумі 729,20 грн., із розміру якої виходив перевіряючий при визначенні не утриманого та не перерахованого позивачем до бюджету податку на доходи найманих працівників в сумі 34,87 грн. та з огляду на який податковим органом встановлено порушення п.119.2 ст.119 ПК України.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що ним проведено перевірку ОСОБА_1 та складено акт №54/1710/НОМЕР_1 від 12.03.2012 р., при цьому свідок не зміг пояснити чому вказаний акт не містить посилань на суму 729,20 грн. з якої податковим органом проведено розрахунок податку на доходи найманих працівників. Окрім того, свідок зазначив, що не знімав копій з відомостей про виплату заробітної плати найманому працівнику за листопад та грудень 2011 року в яких була відображена виплачена заробітна плата в розмірі 729,20 грн.

Натомість позивач у судовому засіданні повідомив, що ним не надавалися на перевірку відомості з відображеною заробітною платою найманого працівника в сумі 729,20 грн., а тому надати їх до суду у нього немає можливості.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не надано до суду доказів на підставі яких ним встановлено факт неутримання та не перерахування позивачем до бюджету податку на доходи найманих працівників в сумі 34,87 грн., а також факт подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми утриманого з платника податків податку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001951710 від 26.03.2012 р. підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення №0001931710 від 26.03.2012 р. винесене відповідачем у зв'язку із виявленням під час перевірки факту не роздрукування ОСОБА_4 фіскального звітного чеку за 12.05.2011 р.

Позивач в судовому засіданні заперечив щодо факту допущення ним не роздрукування фіскального звітного чеку за 12.05.2011 р., вказавши, що всі фіскальні чеки роздруковував щоденно та підклеював до книги обліку розрахункових операцій, яку надати до суду не може, оскільки вона не повернута йому перевіряючим після проведення перевірки.

Будь-яких доказів на підтвердження факту не роздрукування ОСОБА_4 фіскального звітного чеку за 12.05.2011 р. відповідачем до суду не надано.

З огляду на зміст ч.2 ст.71 КАС України суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001931710 від 26.03.2012 р. підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених на загальну суму 1 785,88 грн. (713,85 грн. + 178,46 грн. + 34,87 грн. + 518,70 грн. + 340,00 грн.), з яких судом задоволено вимоги в сумі 893,57 грн. (34,87 грн. + 518,70 грн. + 340,00 грн.), що становить 50% від суми заявлених позовних вимог (893,57 грн. х 100 : 1 785,88 грн.).

З огляду на викладене, стягненню на користь ОСОБА_1 підлягає 50% судових витрат.

В матеріалах справи містяться квитанції про сплату судового збору на загальну суму 107,30 грн., з яких присудженню позивачу підлягає 53,65 грн. (107,30 грн. х 50%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001951710 від 26 березня 2012 року, винесене Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 34,87 грн. основного платежу та 518,70 грн. -штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001931710 від 26 березня 2012 року, винесене Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 340,00 грн.

4. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001941710 від 26 березня 2012 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 713,85 грн. основного платежу та 178,46 грн. -штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (27141, с. Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області) судові витрати в сумі 53,65 грн. (п'ятдесят три грн. 65 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт